Тернополяни вже звикли до ущільненої забудови в центрі міста, проте на околицях ситуація нічим не краща. А якщо житловий масив не має в раді свого депутата, то він, вочевидь, приречений перетворитися на клондайк для “дерибану”.
Замість гаю – багатоповерхівки, гараж та бруківка
Йдеться, зокрема, про вулицю Чернівецьку, яка знаходиться неподалік Микулинецького кладовища. Цей колись бідний на багатоповерхівки район за кілька років «обріс» десятками новобудов. Місцеві жителі кажуть, що купували тут житло, бо район, попри сусідство з цвинтарем та гамірною об’їзною, напрочуд затишний. Адже його прикрашає густий березовий гай, в якому люди мають нагоду гуляти, влаштовувати пікніки тощо.
Мешканці Чернівецької навіть планували звертатися в мерію, аби та посприяла облагородити такий цінний для них «шмат» зеленої зони: поставити лавочки, прокласти доріжки, аби мами з дітьми могли там безперешкодно гуляти.
Однак наміри людей пішли всупереч планам чиновників. Так на останній сесії міськради депутати більшістю голосів надали дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок на цій вулиці.
Ділянки виділяли як пальцем у небо, адже про конкретне місце розташування їх у рішенні сесії не йшлося. Проте джерела в міськраді надали нам графічне викопіювання з Генплану міста, на якому чітко видно, що ці три ділянки розміщені саме на місці березового гаю.
Більше того, з документів нам вдалось дізнатися, що цільове призначення ділянок – житлова забудова. Згідно з «експлікацією (поясненням) будівель і споруд», окрім будинків, планується облаштувати парковку та доріжки з бруківки. І все б нічого, але нові багатоповерхівки зводитимуть ціною кількох десятків дерев.
Тому, як мінімум, дивною в цій ситуації виглядає поведінка депутатів міськради, котрі всі як один ніби понабирали води у рота під час голосування за це питання. Не побачили народні обранці проблеми і під час розгляду цього питання на засіданні профільної комісії. Мовляв, на папері там гаю немає, а ділянка призначена під забудову.
– Питання щодо надання дозволу на складання проектів землеустрою по Чернівецькій було на земельній комісії. Оскільки чіткої інформації про призначення ділянок не почули, а точних викопіювань на етапі надання дозволу немає, депутати вирішили утриматись від позитивних висновків. Однак у земельному відділі запевнили, що ділянки – не зелена зона, тому більшість депутатів проголосувала «за» це питання на сесії. Хочу нагадати, що, згідно з законодавством, ділянки надаються у два етапи і лише після державної реєстрації повноцінно стають приватною власністю. Дуже добре, що після першого етапу з’явились заперечення тернополян. Уже на другому голосуванні будемо більш уважні і частина депутатів, думаю, не підтримають проекту рішення. Я також навряд чи голосуватиму «за». Чому? Тому що за містобудівною документацією (Генплан та зонування) там зона житлової забудови без санітарних обмежень кладовища. Але по факту там дійсно є зелена зона, – прокоментував депутат міської ради, голова земельної комісії Андрій Шкула.
Немає звернень – голосуємо?
Через особливості нової виборчої системи близько 50 тисяч виборців Тернополя залишилися без депутата. Водночас на чотирьох округах до міської ради було обрано по два депутати. Ми писали, що вісім округів у місті стали, так би мовити, «сиротами». Вулиця Чернівецька, що належить до округу №13, також потрапила в цей список.
Щоправда, як нам раніше повідомляв секретар міської ради Віктор Шумада, троє депутатів (лідерів списків) написали заяву і закріпили офіційно себе за «осиротілими» округами. Зокрема, це округ №13 – Андрій Артимович, №23 – Андрій Грицишин та №35 – Віктор Шумада.
Однак жителі Чернівецької «батьківської опіки» від свого «названого» депутата не відчувають. Радше навпаки. Адже Андрій Артимович не запитав їхньої думки з приводу березового гаю, натомість голосував «за» виділення там трьох ділянок під забудову.
Сам депутат у телефонній розмові з нами пояснив, що не знав про наміри мешканців облаштувати в гаю сквер.
– Якщо немає застережень з боку комісії, депутатів, то такі питання підтримують. Попередньо, перед сесією, питання вивчається. Звичайно, що ми радилися. І було ухвалено консолідоване рішення, що слід підтримати. Застережень із приводу цих ділянок я ні від кого не чув. У нас чомусь згадують за депутатів тоді, коли біда вже сталася. Якби були якісь побажання наперед, тоді б ми по-іншому до цього ставилися, – каже Андрій Артимович.
До письмових заяв мешканці, дійсно, дійти не встигли, проте порушували це питання у соціальних мережах, якими, між іншим, активно користуються депутати ТМР. Проте Андрій Артимович називає такі заяви рекламою. Вони, на його переконання, не мають нічого спільного з офіційним повідомленням виборців.
– Можна ж на прийом до мене прийти чи зателефонувати. Це не складно. Щодня я приймаю людей на роботі і раз на тиждень проводжу прийом у школі №8. Це не проблема, – запевняє пан Артимович.
Можливо, й не проблема, та є одне «але». Щоб орієнтуватися у проблематиці округу, депутат має бодай раз на тиждень на ньому «показуватись». Натомість, за словами мешканців Чернівецької, вони ніколи не бачили Артимовича ні у своїх дворах, ні у будинках. Тому ставлять логічне запитання: для чого було брати під опіку їхню вулицю?
– Так, я висловив бажання, що готовий опікуватись округом, який залишився без депутата. Але мене на вул. Чернівецькій не вибирали. Знаєте, як часто буває? Коли говорю, що депутат по округу, то мені відповідають: «Ні! Тебе там не обирали!» Натомість, коли є проблема, одразу згадують за мене. Я готовий допомагати, так. Проте фактично юридично там не обирався. Хоча цей округ мені близький. Там я навчався, маю багато знайомих. І люди попросили допомагати. Я погодився, – пояснив п. Андрій.
Складається враження, що вся опіка депутата зводиться до виділення земельних ділянок на і без того щільно забудованій Чернівецькій. Якби Андрій Іванович хотів совісно займатися округом, то би сам, без зайвих пояснень, знав, що березовий гай – це єдина зелена зона в середовищі багатоповерхівок. Якби Артимович хоч раз прийшов на Чернівецьку, то побачив би, що мами з возиками змушені зараз гуляти проїжджою частиною, бо тротуарів просто немає.
Тут є ще один нюанс – екологічний. За словами колишнього заступника начальника управління містобудування та архітектури Тернопільської міської ради Олега Фостяка, на ділянках, які «вкроїли» депутати, не можна будувати житла, бо вони знаходяться поруч кладовища.
– Ця ділянка накладається на санітарну зону, бо знаходиться менш ніж за триста метрів від цвинтаря. Навіть якщо кладовище буде закритим, хоч це не так, то потрібно відступити 240 метрів. Цього теж не достатньо.
Дійсно, згідно з п. 4.11 ДБН 360-92, у санiтарно-захиснiй зонi не допускається розмiщувати житловi будинки, дитячi дошкiльнi установи, загальноосвiтнi школи, установи охорони здоров’я та вiдпочинку, спортивнi споруди, сади, парки, садiвницькi товариства й городи. Проте, за словами Олега Фостяка, в плані зонування вказано, що березовий гай позначається як Ж-3 (житлова забудова).
– Та це смішно! Так, вони намалювали Ж-3, але при цьому не було враховано санітарну зону від цвинтаря. Плюс лише в тому, що йдеться про перше рішення – надання дозволу про складання проекту землеустрою. На підставі цього головний архітектор Василь Бесага має перевірити та дати висновки, чи відповідає воно Генплану та плану зонування. Він напише, що відповідає плану зонування, бо «Діпромісто» вказало, що це Ж-3. Проте Бесага має додати, що це санітарна зона також, або ж збрехати, що цвинтаря там немає. По-іншому не може бути. Вони ж не піднімуть людей з могил, не перенесуть їх на двісті метрів, – каже пан Фостяк.
І тут є ще один важливий момент. У квітні ц. р. Тернопільська міськрада віддала у постійне користування релігійній організації «Консисторія (Єпархіальне управління) Тернопільської єпархії Української автокефальної православної церкви» ділянку площею 0,2230 га, що знаходиться на вул. Чернівецькій, під будівництво «Хресної дороги». Зазначена земельна ділянка також розміщена серед березового гаю, фактично у зоні зелених насаджень. Проте, відповідно до нових затверджених змін у Генплані, це зона “Ж-3”, тобто змішана багатоквартирна житлова та громадська забудова. Цільове призначення зазначеної землі – “для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій”. Цікавим є і те, що поруч розташована ділянка землі площею рівно в 1 га, яку ще в липні 2014 року мерія надала тій же Тернопільській єпархії УАПЦ.
Тому, принаймні на папері, від березового гаю вже зараз фактично нічого не залишилося. А зважаючи на місцеві реалії, не виключено, що на місці «Хресної дороги» (такого цільового призначення землі взагалі не існує) виросте цілий масив із багатоповерхівок. З такою перспективою жителям Чернівецької скоро доведеться гуляти з дітьми по Микулинецькому цвинтарі, бо це чи не єдина територія із зеленими насадженнями поруч, на яку точно не посягне рука мерії. Хоча…
Тижневик “Номер один”
