Politerno > Тернопільщина > Проблема Горішньо-Івачівського водосховища: є велика кількість зацікавлених сторін, грошей нема

Проблема Горішньо-Івачівського водосховища: є велика кількість зацікавлених сторін, грошей нема

  • 30 Вересня, 2019
  • 1388 Переглядів
  • 0

«Пропоную відкрити наше засідання, оскільки кворум в нас є», – звернувся до присутніх Валерій Федорейко. Він – голова Громадської ради при Тернопільській ОДА.

Засідання громадської ради відбулося минулого тижня. Одне з питань, яке стосується всього міста Тернополя давно на слуху. Це – ситуація навколо Горішньо-Івачівського водосховища, воду з якого споживає обласний центр.

Проблема начебто покроково вирішується обміном листами. Облрада придбала земснаряд для очистки озера. Є велика кількість зацікавлених сторін у вирішенні питання. Однак, усе це вже нагадує сагу, і кожен рік додає нові клопоти та подорожчання позитивних результатів. 

Перший зліва Валерій Федорейко – голова Громадської ради при ТОДА

Обговорення затягнулося на годину часу. Були присутні заступник голови Тернопільської ОДА Юрій Юрик, заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області Ярослав Вівчарук, начальник Управління екології та природних ресурсів ТОДА Орест Сінгалевич, а також начальник Відділу з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної політики, природокористування та земельних відносин Тернопільської облради Ірина Шумада.

Від Тернопільської міської ради нікого не було. Про них члени Громадської ради згадуватимуть часто, з жалем констатуючи факт відсутності.

Валерій Федорейко надав слово зробити перші доповіді галузевим спеціалістам.

– Ми вважаємо, що питання Горішньо-Івачівського водосховища є найважливішим питанням  щодо водних ресурсів у Тернопільській області. До нього треба з усією серйозністю віднестися, – наголосив Ярослав Вівчарук.

315 га площа, 80% водозабору споживає Тернопіль, решту 20% навколишні села, разом це становить 20 млн. кубів води в рік. Вода подається з 16 артсвердловин. Такі дані навів заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області.

Перший справа Ярослав Вівчарук – заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області


Він нагадав, що минулого року за кошти обласного бюджету, а саме за 1,5 млн. грн. придбано земснаряд, який якраз знаходиться на зберіганні в Регіональному офісі. Тобто жодного дня не використовувався.

– Регіональний офіс водних ресурсів готовий приступити до виконання всіх завдань, які знаходяться в межах його компетенції. Але, щоб розпочати виконання цих завдань, необхідно дотриматися чинного законодавства. По-перше, треба визначитися з замовником. Хто буде замовником? – запитав Ярослав Вівчарук і відразу сам запропонував відповідь. – У зв’язку з тим, що звідки є основне водопостачання міста Тернополя (80% водозабору проводить обласний центр), ми пропонуємо визначити основним замовником Тернопільську міську раду.

Але цього зовсім не достатньо для вирішення проблеми. Звучала ціна питання вцілому в 200 млн. грн.

За словами представника Регіонального офісу водних ресурсів, потрібно розробити проект, який в себе включатиме оцінку впливу на довкілля. А територія Горішньо-Івачівського водосховища входить в природно-заповідний фонд. Значить, потрібно буде десятки погоджень різних екологічних та природоохоронних служб на очистку водосховища

Крім того, Ярослав Вівчарук озвучив суму на повну потребу виконання робіт, цитата,  «кількасот мільйонів гривень».

Далі слово надали Оресту Сінгалевичу. Головний еколог області погодився з усім, що говорив попередній доповідач. І окреслив своє бачення:

– Пройшла так звана реформа. І наше обласне управління перетворилося в регіональний офіс водних ресурсів, підпорядкований Івано-Франківському басейновому управлінню. Тобто втратило велику кількість функцій, які виконували самостійно. І в кінцевому варіанті вийшло так, що обласна рада свою роботу зробила, закупивши земснаряд. А до цього часу законно оформленого водокористувача на водосховище немає. Немає проектно-кошторисної документації і немає всіх дозволів.

 Начальник Управління екології та природних ресурсів нагадав, що утворена Тернопільська МТГ, в межі якої потрапило 90% акваторії водосховища.  

– Було би дивно, якби хтось інший господарював в ОТГ, крім ОТГ, – наголосив він.

І додав у виступі, що проблема впливу Малашовецького сміттєзвалища на навколишнє середовище не знята.

– Безумовно, покращено експлуатацію, воно (сміттєзвалище – ред.) не горить. Але ніхто не знає, що робиться з фільтратом внизу і скільки ще підстилаючи породи будуть захищати підземні води, з яких живиться водозабір, від забруднення. Тому ми пропонуємо… – Орест Сінгалевич оглянувся і тихим голосом запитав:

 – А що нема представника від міської ради?..

Орест Сінгалевич – начальник Управління екології та природніх ресурсів ТОДА

Відповідь за столом була однозначна: нема, ігнор. Тож еколог продовжив ставити акценти.

– Ми будемо пропонувати міській раді, аби крім всього іншого, щоб вона негайно взяла в постійне користування водосховищ, спроектувати резервний водозабір. Поверхневий з водосховища! В ситуації, коли би боронь Боже щось сталося з підземними горизонтами, перехід на поверхневе постачання  через піщано-гравійні фільтри буде єдиний альтернативний вихід із складної ситуації.

Вартість розроблення проекту за оцінками Ореста Сінгалевича становить близько 800 тис. грн. І вже лиш тоді можна буде залучати кошти з Фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів на виконання всіх робіт. 

Від членів Громадської ради звучали запитання щодо земснаряду чи бува не чекатиме його доля сміттєсортувальної лінії, яка ржавіє в Скалаті. На що Ярослав Вівчарик відповів, що земснаряд знаходиться на зберіганні. 

– Півтори мільйони знаходиться на зберіганні і не використовується, – констатував член Громадської ради Михайло Лучко.       

По центру – Михайло Лучко

В процесі обговорення звучали й інші питання, зокрема:
– чи є навчені люди?
– чи є достатньо техніки?
– півтора року нема жодного руху, чому?
– чи справиться міська та обласна рада в разі екологічної катастрофи, якщо обласний центр залишиться без води?


Відповідь від посадовців звучала в сенсі: навчені люди є, техніка є, дозволів нема, проекту нема, грошей нема.

До того ж власником гідротехнічних споруд на спуск води є приватна компанія. На дамбі Горішньо-Івачівського водосховища розташована міні-ГЕС.

Біля вхідних отворів шлюзу та водоскидної споруди формуються затори з плавунів, які перешкоджають повноцінному скиду води і можуть призвести до підтоплення місцевих домогосподарств та нанести значні матеріальні збитки.
  
Однак, як зазначив представник власника, що був на засіданні, вони не можуть самостійно очищувати озеро від плавунів, оскільки територія не їхня, це гідрологічний заказник і куди вивозити плавуни.

Та зрештою без міської ради зрушень теж не буде. Заступник голови Тернопільської ОДА Юрій Юрик погодився з тим, що всі розпорядчі функції над вирішенням проблем водосховища повинна взяти на себе міська рада.  

– Міська рада дала нам цікаву відповідь: «ви працюйте, а ми візьмемо участь» –  оцінив відношення мерії до Громадської ради Михайло Лучко.

– Ми інформаційний, дорадчий, консультаційний орган, – репліка від голови Громадської ради Валерій Федорейко при закінченні обговорення.

Тож в підсумку Громадська рада вирішила схвалити план роботи, в рамках якого напрацювати пропозиції до відомчих структур, в компетенції яких вирішення проблеми Горішньо-Івачівського водосховища.



Та безперечно, навіть якщо Тернопільська міська рада візьме на себе повністю зобов’язання з очистки водосховища і стане замовником робіт, сама не справиться. Адже кошти не малі. Приблизна вартість на очистку водосховища сягає затрат, які несе міськрада на ремонт Великогаївського моста. А там – ремонт йде повільно. Тому й не слід очікувати швидкого вирішення проблеми.

Можливо, за цей час земснаряд не поржавіє.

Назарій Наджога

Читайте також: Для чого комунальним підприємствам наглядові ради

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь