За перший період мерства Надала площі парків зменшились на 167,2 га, місту завдано збитків майже на $220 млн

Громадська активістка Юлія Мамчак озвучила дані, згідно яких упродовж двох каденцій нинішнього міського голови Тернополя Сергія Надала громаді міста завдано збитків майже на 220 мільйонів доларів. Свої розрахунки Мамчак відправила контролюючим органам.

Про це йдеться у статті тижневика “Номер один”.

На її думку, очільники Тернополя роками незаконно змінювала межі парків Тернополя задля власного збагачення.  Міська рада видавала завідомо незаконні дозвільні документи для проведення будівельних робіт на скандальних об’єктах у парках, зелених зонах та у місцях, не передбачених для будівництва.

“Посадові особи Тернопільської міської ради у змові з Державним науково-дослідним інститутом проєктування міст “ДІПРОМІСТО” імені Ю.М.Білоконя грубо ігнорують чинне законодавство України та вчиняють дії, які містять ознаки кримінальних правопорушень. Через це місто втрачає архітектурну привабливість, знищуються парки та зелені зони. Окремі дозвільні документи скасовують у судових процесах, ведуться кримінальні справи щодо незаконності видачі дозвільних документів за підписом вищевказаних осіб, – заявила Юлія Мамчак.

Громадська активістка нагадала, що до жовтня 2011 року за документами площа парків м. Тернополя становила понад 800 гектарів: парк Національного відродження – 54 га, парк ім. Т. Г. Шевченка – 21 га, парк «Топільче» – 98 га, парк «Загребелля» – 630 га.

“Станом на кінець 2015 року, згідно з кадастровою картою, площа парку Національного відродження становила 44,8983 га, парку ім. Т. Г. Шевченка – 16,3436 га, парку «Топільче» – 57,0804 га, парку «Загребелля» – 517,5 га. Таким чином тільки за перший період керування містом Сергієм Надалом площі парків зменшились на 167,2 га.”, – зазначає Мамчак. 

Громадська активістка озвучила суму збитків від діяльності влади у парках: “Порахуємо землю у парковій зоні по ринковій ціні 10 тисяч доларів за 1 сотку. За найменшими підрахунками мінімальна сума збитків становить 167 мільйонів 200 тисяч доларів“.

За її словами, це відбувалося у зв’язку з тим, що Тернопільською міською радою ухвалювались рішення, згідно з якими паркові зони передавалися для здійснення комерційної діяльності та будівництва житлових будинків.

Як відомо, зміни у Генплан Тернополя вносяться майже щороку, хоча, згідно із Законом України  «Про регулювання містобудівної діяльності», зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

Окрім парків і зелених зон, очільниками Файного міста розроблено декілька схем, які можуть містити корупційний характер. Згідно з ними земельні ділянки комунальної власності в обхід земельних аукціонів передаються суб’єктам господарювання та фізичним особам.

Одна з найпоширеніших схем – інвестиціні угоди.

Рішенням сесії Тернопільської міської ради надавався дозвіл одному з  комунальних підприємств на розроблення проєкту землеустрою щодо привабливої у комерційному плані земельної ділянки. КП за власні кошти розробило проєкт землеустрою, який після цього рішенням міської ради затверджувався і земельна ділянка передавалася у постійне користування комунальному підприємству. Останнє сплачувало земельний податок у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки. Після цього між комунальним підприємством, виконавчим комітетом міської ради та суб’єктом господарювання укладався так званий інвестиційний договір, який за своєю правовою природою не є інвестиційним. Згідно з цим договором суб’єкт господарювання будує на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування комунальному підприємству, об’єкт нерухомості. Після закінчення будівництва цей об’єкт стає власністю суб’єкта господарювання. Територіальна громада не отримує від цих оборудок практично жодної користі. Як правило, ці угоди не містять у собі навіть положення про відшкодування комунальному підприємству коштів за розроблення проєкту землеустрою та коштів, сплачених як податок на землю. За такими інвестиційними договорами забудовується центральна частина міста, зокрема ділянка зелених насаджень спецпризначення на Привокзальній площі, – розповіла Юлія Мамчак.

Громадській активістці спільно з колегами вдалося зібрати практично всю інформацію по інвестугодах. У цій схемі були залучені чотири комунальних підприємства. Беручи до уваги ціну землі, що дозволена під забудову, яка дорівнює 7 500 доларів за 1 сотку, Юлія Мамчак і тут підрахувала збитки для бюджету міста й орієнтовні суми, які могли отримати чиновники мерії у вигляді неправомірної вигоди:

– КП «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» – 3 інвестугоди. Загальна площа земельних ділянок, переданих комунальному підприємству, – 1,9548 га. Мінімальна сума збитків унаслідок передачі земельних ділянок за період з 2011-го – травень 2015 років становить 14 мільйонів 670 тисяч  доларів.

– КП «Тернопільбудінвестзамовник» – 6 інвестугод. Загальна площа земельних ділянок, переданих комунальному підприємству, – 16,6235 га. Мінімальна сума збитків унаслідок передачі земельних ділянок – 12 мільйонів 465 тисяч доларів. Слід зазначити також, що це комунальне підприємство на папері є збитковим.

– КЖЕП «Сонячне» – 1 інвестугода. Загальна площа земельних ділянок, переданих комунальному підприємству, – 2,5618 га. Мінімальна сума збитків унаслідок передачі земельних ділянок становить 1 мільйон 920 тисяч доларів. Треба зауважити, що, за інформацією виконавчого комітету Тернопільської міської ради, КЖЕП «Сонячне» не здійснює обслуговування споруд, будинків та прибудинкових територій, а тому цьому комунальному підприємству не затверджувались фінансові плани. Отже, комунальному підприємству, яке не здійснює діяльності, чомусь виділено земельні ділянки.

– КП «Масив» – загальна площа земельних ділянок, переданих комунальному підприємству, становить 2,4302 га. Із них по двох ділянках укладено інвестугоди. По чотирьох земельних ділянках укладено договори суборенди. Мінімальна сума збитків за період з 2013-го – травень 2015 років – 1 мільйон 822 тисячі 500 доларів.

Загалом за інвестугодами, за підрахунками Юлії Мамчак, площа розданих земельних ділянок становить 23 га та 57 сотих, а мінімальна сума збитків – 17 мільйонів 677 тисяч 500 доларів.

Не менш “ходовими” в застінках ТМР активістка вважає схеми: суборенди (у разі передачі земельних ділянок у суборенду мінімальна сума збитків становитиме 592 тисячі 500 доларів); сервітутів (у період з 2012-го по 2019 рр. мінімальна сума збитків становить 15 мільйонів доларів); так званої «МАФізації» (кількість виданих паспортів прив’язок тимчасових споруд у 2012-2018 роках становить 888 штук, мінімальна вартість отриманої вигоди 1 мільйон 800 тисяч доларів); отримання землі під приводом парку .

Склавши докупи усі «схеми», виходить, що сумарна кількість збитків, завданих Тернополю керівництвом міста, становить як мінімум 219 мільйонів 197 тисяч 500 доларів. Адже цілком ймовірно, що у розрахунках не враховані й інші факти зловживань, які цілком можуть мати місце по інших земельних ділянках у місті.  

Громадська активістка свої дослідження направила до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Територіального управління державного бюро розслідувань (ДБР) у надії, що ці поважні державні установи проведуть перевірку вказаних фактів, щоби з’ясувати, чи не містять вони ознак корупції посадових осіб Тернопільської міської ради та комунальних підприємств. І в разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відомості про нього до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Читайте також: Місто Задзеркалля. Підлеглі Сергія Надала не помітили рішення суду по “Березолю”