Серед аутсайдерів також голови Рівненської та Херсонської ОДА. Даний рейтинг Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети в діяльності керівника ОДА, рівень співпраці з обласною радою, а також реакцію на ініціативи голови ОДА з боку місцевих ЗМІ.
Рейтинг ініціативності голів ОДА
Прихід до влади команди Володимира Зеленського супроводжувався встановленням президентської вертикалі влади у ключових державних органах, а також на регіональну рівні. У рамках реалізації регіональної політики Офісу президента, була здійснена низка кадрових призначень у обласні державні адміністрації. Президент формував деякі точкові завдання, які мають виконати новопризначені керівники ОДА, але реальна ставка з боку ОП була зроблена саме на власну ініціативність керівника та вміння організувати роботу в підпорядкованому йому відомстві. Нещодавні зміни у лавах керівників ОДА свідчать, що Офіс президента проводить ревізію своєї кадрової регіональної політики, що набуває додаткової актуальності у контексті майбутніх місцевих виборів.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням “Апостроф” створили “Рейтинг ініціативності голів ОДА”, який відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети у діяльності керівника ОДА, рівень співпраці із відповідною обласною радою, а також реакцію на ініціативи очільника ОДА з боку місцевих ЗМІ. Перевагою даного рейтингу є те, що він аналізує саме діяльність новопризначеного керівника облдержадміністрації, яка не стосується його попередників. Тому місце голови ОДА у рейтингу детерміноване саме його діяльністю і виключає можливість виправдовуватися спадком попередників.
Методологія дослідження
Основний метод дослідження – збір і аналіз відкритої та достовірної інформації про діяльність голів обласних державних адміністрацій, їх взаємодію з обласними радами та відображення діяльності голови ОДА у місцевих ЗМІ. Для аналізу використовувалися кількісні та якісні показники діяльності керівників обласних державних адміністрацій, які відображаються у трьох ключових індексах, сума яких і визначає місце у рейтингу глави ОДА.
1. “Індекс ініціативності” – це показник, який обраховується як середньозважена кількість ініціатив глави ОДА за один місяць. Ініціативи голів ОДА аналізувалися за 11 показниками, які включають: залучення інвестицій у регіон, розвиток промисловості, запровадження інновацій на території області, розвиток інфраструктури, діяльність у соціально-гуманітарній сфері, стимулювання процесу децентралізації, розвиток бізнесу, медіація у трудових відносинах (зокрема, подолання заборгованості у виплаті заробітних плат працівникам бюджетних установ), здійснення діяльності щодо запровадження інструментів із забезпечення енергоефективності, розвиток туристичного потенціалу регіону та заходи у рамках молодіжної політики. Кожна з перерахованих ініціатив оцінювалася як один рейтинговий бал, за виключенням залучення інвестицій у регіон, запровадження інновацій на території області та розвиток бізнесу, за які нараховувалися 1,33 бали. Дані показники індексувалися через те, що вони є універсальними та однаково важливими для всіх областей України, попри відмінності у соціально-економічних станах та розвитку регіонів.
2. “Індекс взаємодії з облрадами” – це показник, який обраховується як середньозважена кількість прийнятих рішень обласною радою у місяць, які вносилися обласними державними адміністраціями. Даний показник відображає рівень співпраці між обласною державною адміністрацією та обласною радою у розвитку регіонів. Конструктивна співпраця між даними органами є необхідною умовою для здійснення ефективної регіональної політики.
3. “Індекс медіа-сприйняття ініціатив ОДА” – обраховується як середнє значення різниці між відсотком позитивних і негативних публікацій у місцевих ЗМІ стосовно персони очільника ОДА. Даний показник дозволяє розуміти, як місцеві медіа ставляться до особи керівника ОДА та його діяльності, що також впливає і на ставлення до голови облдержадміністрації місцевих жителів. Даний індекс може мати як позитивне, так і негативне значення, залежно від того, публікації якої тональності (позитивні чи негативні) превалюють у місцевих ЗМІ.
Фінальний бал, який визначає місце керівника ОДА у рейтингу, складається як сума “Індексу ініціативності”, “Індексу взаємодії з облрадами” та “Індексу медіа-сприйняття ініціатив ОДА”.
До рейтингу були включені голови ОДА, які перебувають на посаді не менше 3 місяців. Тож, до рейтингу ввійшли 13 керівників ОДА: Владислав Скальський (Вінницька ОДА), Олександр Бондаренко (Дніпропетровська ОДА), Денис Шмигаль (Івано-Франківська ОДА), Олексій Чернишов (Київська ОДА), Олександр Стаднік (Миколаївська ОДА), Максим Куций (Одеська ОДА), Віталій Коваль (Рівненська ОДА), Ігор Сопель (Тернопільська ОДА), Віталій Туринок (Запорізька ОДА), Олексій Кучер (Харківська ОДА), Віталій Бунечко (Житомирська ОДА), Юрій Гусєв (Херсонська ОДА) та Андрій Прокопенко (Чернігівська ОДА).
Читайте також: «Операція коронавірус» або як Сергій Надал використовує слабкі місця Ігоря Сопеля
