Politerno > Україна і світ > Російський слід у підпалі офісу в Ужгороді – чому мовчить Угорщина?

Російський слід у підпалі офісу в Ужгороді – чому мовчить Угорщина?

  • 27 Березня, 2020
  • 874 Переглядів
  • 0

У понеділок, 23 березня, суд міста Кракова у Польщі оголосив вирок трьом громадянам країни, яких підозрювали у підпалі будівлі центрального офісу «Товариства угорської культури Закарпаття» в Ужгороді 4 лютого 2018 року.

Усі троє – громадяни Польщі, активні діячі ультраправих організації проросійського спрямування, члени яких брали участь у конфлікті на Донбасі на стороні контрольованих Кремлем бойовиків.

Організатор підпалу – 29-річний член ультраправої польської партії «Зміна» Міхал Пропокович отримав 3,5 роки ув’язнення. Один з виконавців, член неонацистського руху «Фаланга» Томаш Рафал Шимковя’к, відбуватиме покарання у в’язниці протягом 2-х років, а третій співучасник, Адріан Марглевський, відбудеться обмеженням волі до 2 років з виконанням суспільно корисних робіт по 40 годин на місяць, йдеться у матеріалі сайту Enigma.

 

Крім того, у вказаній справі вдалося вийти і на замовника – це німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий своїми прокремлівськими поглядами. Сам обвинувачений, будучи помічником-референтом депутата Бундестагу від політичної партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмайєера, всі звинувачення відкидав, а справою зайнялась прокуратура Берліна. 

Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців», заявив організатор злочину Міхал Прокопович.

Усі наведені у суді факти ведуть до логічного висновку, що підпал офісу ТУКЗ в Ужгороді 4 лютого 2018 року був спланований російськими спецслужбами і реалізований через наближені до них громадсько-політичні рухи країн ЄС з метою максимального погіршення українсько-угорських відносин, які на той момент перебували у кризовому стані після прийняття Україною закону «Про освіту» у вересні 2017 року.

Однак, офіційний Будапешт та залежні від нього національно-культурні товариства угорців Закарпаття, не дивлячись на всю наявну доказову базу правоохоронців Польщі, намагались якнайменше говорити про «російський слід», звинувачуючи у цьому то українських націоналістів, то медійників, які нібито вели «антиугорську кампанію в Україні».

Це був не підпал, а терористичний акт. Якби хтось був у приміщенні, наприклад, охоронець, якого ми хотіли найняти після минулих подій, його життя опинилося б під загрозою. До нападу частково призвело й те, що понад рік в українських ЗМІ триває антиугорська кампанія. Українська влада дозволила зміцнити позиції екстремістів, що вилилось у їхніх незаконних діях проти угорців Закарпаття, — так прокоментував вже наступний підрив будівлі офісу 27 лютого того ж року лідер закарпатських угорців Василь Брензович.

Як і у першому випадку з підпалом будівлі 4 лютого 2018 року, 27 лютого того ж року теракт здійснили прибічники «русского мира», але на цей раз не поляки, а проплачені найманці на замовлення так званого «Министерства государственной безопасности» невизнаної республіки Придністров’я, яка повністю контролюється російськими можновладцями.

З огляду на статус цієї території (Придністров’я – ред.), зараз організатор недосяжний для українського правосуддя, однак ні в кого немає жодних сумнівів, що за другим підпалом офісу ТУКЗ (27 лютого 2018 р. – ред.) стоїть ФСБ Росії (так само, як і за першим підпалом у ніч на 4 лютого, який скоїли громадяни Польщі, члени праворадикальної проросійської організації «Фаланга»), – написав тодішній губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у своєму Facebook.

До речі, судові засідання щодо підриву офісу ТУКЗ саме 28 лютого 2018 року тривають і по сьогоднішній день в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, і затягуються зокрема через не бажання потерпілої сторони, тобто керівництва «Товариства угорської культури Закарпаття», брати активну участь у судових засіданнях.

Тому, після оприлюднення вироку польським судом у Кракові 23 березня цього року, враховуючи резонансність події, більшість центральних та регіональних ЗМІ України максимально висвітлили вказаний судовий процес, у той час як підконтрольні угорцям медійні ресурси «сухо» опублікували вирок суду методом копі-пасту з інших ресурсів.

Навіть офіційний сайт ТУКЗ, на якому розміщуються всі офіційні заяви керівництва організації, не оприлюднив нічого іншого, як вже вищезгадані матеріали центральних угорських ЗМІ. Без публічних заяв обійшлися й основні лідери угорців Закарпаття – Василь Брензович, Йосип Борто та Ілдіко Орос. 

Можливо, такі дії підконтрольних угорському Уряду структур пов’язані із зовнішньополітичною стратегією Будапешта, де Росія – головний стратегічний партнер на міжнародній арені, свідченням чого є результати останньої зустрічі глави угорського МЗС Петера Сійярто з головним дипломатом Кремля Сергієм Лавровим. 

Угорщина вважає Росію важливим партнером і традиційно зацікавлена в тому, щоб підтримувати з нею стосунки. Співпраця з Росією має безпосередній вплив на повсякденне життя людей в Угорщині, говорячи про економічне або енергетичне співробітництво, — підкреслив Сійярто під час зустрічі з Лавровим.

У контексті вказаної зустрічі, сторони домовились про купівлю Угорщиною 20 млрд кубометрів російського газу, зокрема використовуючи можливості так званого «Турецького потоку», коли газ транспортуватиметься з Росії напряму через Туреччину, Болгарію і Сербію. Угорщина, до того ж, працюватиме над мінімізацією наслідків антиросійських санкцій, які ЄС щорічно вводить проти країни-агресора.  

Отже, публічне визнання російської сторони співучасником, а то й ініціатором підриву офісу ТУКЗ в Ужгороді йде у розріз міжнародній позиції Будапешта, інструментами якої виступають все ті ж лідери закордонних угорців, переважна частина яких проживає на території Закарпаття.

Читайте також: На війну з окупантами вирушили 13 модернізованих танків

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE