Після звільнення Катюжанки у школі знайшли щоденник військовослужбовця РФ офіцерського рангу, який розмірковува про те, звідки і навіщо армійці приїхали в Україну, аналізує воєнну стратегію РФ та вихваляється допитами українців.
Про це повідомляють “Схеми“.
Окопавшись на території школи, військові мали час не тільки на те, щоб описувати побут, звичаї та настрої російської армії. Але й детально розповідати про те, чим саме вони займались на службі.
Свої роздуми військовий почав описувати з 13 березня – коли російська армія вже майже два тижні як окупувала територію села і окопалась в школі.
“Їхали на навчання, а потрапили на війну… а чи війна…” – заголовок щоденника.
“Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію”, – пише військовий і додає: “Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це”.
Водночас критикує поведінку командування: “Бісить, що ніхто не говорить правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що “Справа наша вірна, перемога буде за нами”! Та чи правильна ця справа? Залізти в чужу країну і бомбити її міста?”ВІДЕО ДНЯPlay Video
“Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий “нюрнберг”, я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую!”
“Артилерія “маже”, БПЛА туплять… війська не злагоджені, трьохсоті та двохсоті в достатку, а командування в доповідях говорить лише про уявний успіх… Путіну скоро 70 (у жовтні 2022 року – ред.), якщо він помре розпочавши війну, буде “щось”!
“У повітрі витають чутки про контрнаступ укр. Нібито країни допомагають особовим складом та технікою. Але це лише чутки”, – продовжує дописувати військовий і цього разу вже хвалиться тим, що “завдання виконані відмінно”, армійці виявили “сховище техніки”.
Ще за 2 дні військовий розповість про те, як проводив допит.
“Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти, – перераховує він. – Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами”.
“В черговий раз довелося допитувати священника, не можу сказати, що був м’яким, аж ніяк – суворість та професіоналізм мною були виявлені із суто самовіддачею, що викликало захоплення спеців з ФСБ, – розповів військовий і продовжив дописувати у щоденнику. – Допити відбуваються успішно, інформативно, обіцяють надати для допиту протестантського пастора. Якщо йому є що приховувати, я з’ясую це, як би він не хитрував, на таких товаришах я, як то кажуть, собаку з’їв!”
Нижче він фантазує на тему кар’єрної перспективи: “Колеги вище рангом, які служать у сфері безпеки, віщують мені успішне майбутнє співробітника контррозвідки та обіцяють допомогу в підготовці та перебування в академії”.
На решті сторінок він пише про те, що мріє стати суддею і розмірковує над тим, які проблеми є у судовій системі і як її реформувати.
Останній допис у щоденнику датований 19 березня.
