Національна рада відновлення готує “антикризовий план” для України, який може передбачати переформатування уряду та скорочення кількості міністерств із 20-ти до 12-ти.
Про це йдеться стаття статті на “Українській правді”.
За даними “Української правди”, Кабінет міністрів і прем’єр-міністр Денис Шмигаль отримали від президента Володимира Зеленського задачу написати реалістичний комплексний план перезапуску держави.
Цей план напрацьовується у створеній у квітні Нацраді відновлення, якою спільно керують прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Перша публічна презентація цього українського “плану Маршалла” планується на інвестконференції у швейцарському Лугано 4 липня.
Загалом там має бути представлено кілька речей.
Перша – проєкт переформатування уряду, яким займається міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Ця реформа передбачає галузеве об’єднання міністерств і відчутне скорочення чиновницького складу в об’єднаних органах.
Наприклад, пропонується скоротити кількість міністерств із нинішніх 20 до 12, об’єднавши, наприклад, Мінрегіон з МінТОТ і Мінінфраструктури, а Мінмолодьспорту з Мінкультом та Міносвіти тощо.
Крім того у Лугано повезуть перелік інвестиційних проектів в Україні, за які відповідає глава Мінінфраструктури Олександр Кубраков. Цю частину в команді Зеленського жартома називають “Дуже великим будівництвом”.
За даними УП з оточення президента, у цих проєктах немає справді проривних ідей – і це розчаровує Зеленського.
Тож, на думку авторів, досить сильно можуть похитнутися позиції прем’єра Дениса Шмигаля, у той же час вони підмічають, що насправді причини його можливої подальшої відставки – чисто політтехнологічні.
До 24 лютого Денис Шмигаль був ідеальним прем’єром для Володимира Зеленського.
По-перше, він виконував все, що йому скажуть на Банковій, та повністю координував свою роботу з президентом і його командою.
По-друге, Шмигаль не влазив у політику та не займався побудовою персонального бренду. Відсутність політичних амбіцій і відданість – дві речі, які найчастіше зустрічаються у людей в оточенні Володимира Олександровича.
У владі розуміють, що восени в суспільстві переважатимуть негативні емоції на тлі виснаження від війни та економічної ситуації. Щоб якось збалансувати ситуацію з політичної точки зору та відвести невдоволення від президента, негатив можуть спробувати перекинути на виконавчу владу.
“Люди втомлюються і доведеться когось робити винним. А кого? Раду зараз не розпустиш. Якийсь чиновник в Офісі президента – задрібно. Лишається тільки Кабмін“, – пояснює в розмові з УП один зі співрозмовників в оточенні президента.
Також видання пише, що восени у відставку можуть відправити весь Кабінет міністрів на чолі з Денисом Шмигалем або кілька найбільш неефективних міністрів – у команді президента Володимира Зеленського розглядають кандидатів на прем’єр-міністра.
Уряд Шмигаля влаштовував Зеленського до війни як добрий виконавець, що координував свої дії з Офісом президента. Але з 24 лютого виникла необхідність у більшій ініціативності та креативності членів Кабміну.
В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу вирішувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.
Співрозмовники УП нарікають, що уряд не генерує смисли, візії та реалістичні плани, що президент вимагає нових ідей та пропозицій, а міністри “не встигають бігти за Зеленським”.
В Офісі всі посилено працюють, а Кабмін проводить засідання раз на тиждень і приймає “бюрократичні й часто другорядні речі”, каже співрозмовник, близький до Банкової.
“В нас відчувається наростання роздратування, яке рано чи пізно призведе до того, що цей уряд розженуть”, – зізнався один зі співрозмовників.
Крім того, владна команда очікує негативні настрої суспільства восени і може звільнити Кабмін або його частину, щоб зняти напругу.
“Є ймовірність, що восени у відставку може піти або весь Кабмін на чолі з прем’єром, або кілька найбільш неефективних міністрів. За даними УП, наразі у владі придивляються одразу до п’ятьох варіантів на заміну Шмигалю”, – йдеться у матеріалі.
Серед тих, кому можуть запропонувати крісло прем’єра під час війни, лунають такі імена:
-
заступник голови ОП Ростислав Шурма;
-
перша віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко;
-
міністр інфраструктури Олександр Кубраков;
-
міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов;
-
міністр оборони Олексій Резніков.
Проте є ймовірність, що Резніков залишиться міністром оборони або стане міністром юстиції замість Дениса Малюськи.
На Банковій є питання і до інших урядовців.
Залишаються претензії до міністр культури Олександр Ткаченко та міністерки соціальної політики Марини Лазебної.
Також в оточенні президента висловлюють претензії до міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Міністерка з питань тимчасово окупованих територій Ірина Верещук після того, як у неї забрали питання обміну полоненими, хоче змінити посаду в уряді.
“В нашій команді є дискусії, що з цим міністерством робити під час війни. Які межі взагалі окупованих територій? От чим воно взагалі має зараз займатися? Іра відчуває, що щось не так, і як завжди хоче бути міністром оборони. Тільки хто її туди пустить?”, – сказав один із членів команди Зеленського.
Не виключають скорочення кількості міністерств із 20-ти до 12-ти.
Невідомо, хто готовий працювати в Кабміні у мінливих умовах воєнного часу, але в команді Зеленського сподіваються “захопити крутих менеджерів з бізнесу” для роботи “на країну”.
“Бачення президентом уряду приблизно таке: технократи, які приходять на роботу у футболках і фігачать з ранку до ночі”, – розповів один зі співрозмовників, близьких до ОП.
