Індія стала першою країною, яка посадила космічний корабель біля південного полюса Місяця після того, як спроба Росії приземлити свій шатл “Луна-25” у цьому ж районі закінчилася невдачею через несправність двигуна.
Про це повідомляє Bloomberg.
Chandrayaan-3 (Чандраян-3) — індійський космічний корабель, який стартував минулого місяця — здійснив м’яку посадку о 18:04 за місцевим часом (16:04 за київським часом) у середу, 23 серпня, після того, як російська Луна-25 врізалася на Місяць у неділю.
Індійський місяцехід під назвою Pragyan, або Wisdom, призначений для аналізу хімічного складу поверхні Місяця та пошуку води протягом одного місячного дня, що еквівалентно 14 дням на Землі.
Індія також стала другою країною після Китаю, яка має працюючий марсохід на Місяці.
Довідково: Місія вартістю 73 млн доларів почалася зі старту ракети-носія LVM3 з посадковим модулем "Вікрам" і місяцеходом "Праг'ян" на борту 14 липня цього року. Індійські вчені вибрали довшу, але зате дешевшу в плані витрат палива, траєкторію польоту. Наприклад, російський посадковий апарат "Луна-25" долетів до Місяця швидше, але це йому не допомогло, 20 серпня він розбився на Місяці через несправність двигуна. Хоча він повинен був також приземлиться в районі Південного полюса Місяця 21 серпня і таким чином саме Росія могла б стати першою країною, якій це вдалося. Але пальму першості забрала Індія.
Ще 2019 року в межах місії "Чандраян-2" Індія вже намагалася посадити свій апарат на Місяці, але він зазнав аварії. Хоча орбітальний апарат із цієї місії продовжує літати навколо Місяця, посилаючи на Землю важливі дані. До речі, під час наближення до Місяця "Вікрам" кілька днів тому обмінявся сигналами з цим орбітальним апаратом. Тоді ж посадковий модуль зробив кілька вражаючих фотографій поверхні зворотного боку Місяця.
Обидва індійські апарати проведуть на Місяці 14 земних днів, під час яких вони вивчатимуть його поверхню. Річ у тім, що саме 23 серпня над південним полярним регіоном зійшло Сонце і почався день, а це дуже важливо, адже космічні апарати працюють на сонячній енергії та не можуть працювати під час ночі на Місяці. За словами індійських учених, успішна посадка на Місяць стала можливою завдяки внесеним змінам у технологію посадки після аварії апарату місії "Чандраян-2".
Південний полярний регіон дуже важливе місце не лише для наукових досліджень, а й для розміщення тут майбутньої місячної бази. Принаймні, NASA і Китай планує це зробити саме тут. Якщо КНР збирається висадити своїх астронавтів на Місяць ближче до 2030 року, то NASA планує повернути людей на супутник Землі, вперше з 1972 року, вже наприкінці 2025-го. Наразі відомо, що в цьому регіоні Місяця міститься велика кількість водяного льоду, з якого можна отримати воду, кисень і водень. Усе це знадобиться не тільки для життя астронавтів на Місяці, а й для створення ракетного палива на місці.
Щодо апаратів місії "Чандраян-3", то вони, найімовірніше, не зможуть пережити холодну ніч на Місяці та за 2 земні тижні вийдуть з ладу.
У неділю автоматична міжпланетна станція РФ "Луна-25" припинила своє існування через зіткнення з поверхнею Місяця.
