Більше року у Тернополі тривають суперечки з приводу влаштування Пантеону героїв Тернополя на Микулинецькому кладовищі. Розголос почався після того, як відомі в місті судді Марія та Олег Стадник вирішили встановити намогильну споруду в межах виділеної земельної ділянки для поховання свого сина – Стадника Віталія Олеговича, який 1 жовтня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання. Ділянка знаходиться на Алеї Героїв (АТО), а тому з цим рішенням нібито не погодилися родини інших загиблих захисників. Тернопільськими ЗМІ інформація подавалася, як небажання суддівської родини мати пам’ятник «як у всіх». Мовляв, «хочуть виділитися». Акценти певних медіа ставилися саме на професії подружжя Стадник з чітким негативним підтекстом.
Редакція Politerno тривалий час не занурювалася у резонансну історію, так як не бажала завдати психологічної шкоди жодній зі сторін. Інформаційний хейт та цькування у мережі членів сім’ї Віталія Стадника змусили нас звернути увагу на дане питання, а пояснення рідних загиблого бійця та юристів переконали, що тема заслуговує на висвітлення.
Забігаючи наперед, зазначимо, що Законом України «Про поховання та похоронну справу», а також іншими актами законодавства України, які регулюють відносини у сфері організації почесних поховань, встановлено порядок визначення місця почесного поховання на кладовищі – сектори (ст.23 Закону, із правом встановлення індивідуальних намогильних споруд за власні кошти родин – ст.25 Закону) та на Національному військовому меморіальному кладовищі (спеціально відведена земельна ділянка державної власності, із встановленням намогильних споруд згідно зразка затвердженого Кабінетом Міністрів України за державні кошти – ст.23-1 Закону).
Так от – заборони встановлювати індивідуальні намогильні споруди за власні кошти на місцях почесних поховань, які не є Національним військовим меморіальним кладовищем, законодавство України не містить, а саме Положення Тернопільської міської ради про Пантеон – не відповідає нормам Закону про поховання.
Окрім того, поховання загиблих військових на міському Микулинецькому кладовищі здійснюється з порушенням встановлених державних санітарних правил та норм (ДСанПІН 2.2.2.028-99), Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань (Наказ від 19.11.2003 №193), Положення про порядок надання ритуальних послуг та території Тернопільської міської територіальної громади, а саме, не дотримуються гігієнічні вимоги щодо норм відведення земельної ділянки для одинарного поховання, які є єдиними діючими нормами.
А тепер про все за порядком.
Поховання Віталія Стадника
-
- Відкриття пам’ятної дошки на честь Віталія Стадника на фасаді приміщення Тернопільської обласної прокуратури – “Терен”
Віталій Стадник похований на Микулинецькому кладовищі 8 жовтня 2022 року. Того ж дня дружині загиблого на підставі наданих нею Лікарського свідоцтва про смерть Спеціалізованим комунальним підприємством (СПК) «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради видано Свідоцтво про поховання реєстраційний № 419 від 7 жовтня 2022 року в редакції Наказу Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.2003, у якому зазначено, що поховання Віталія Стадника здійснено 8 жовтня 2022 року на ділянці № – АТО, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі, розміщеному у Тернополі.
У Свідоцтві про поховання зазначено: «Відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач має право на встановлення надмогильної споруди в межах виділеної земельної ділянки для поховання чи надання згоди на встановлення надмогильної споруди іншим членам родини; вирішення питань про проведення підховання в зазначену могилу інших померлих членів родини, розпорядження щодо догляду за могилою; здійснення інших дій, пов’язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить чинному законодавству».
У жовтні 2022 року родина загиблого визначилася щодо виготовлення та встановлення намогильної споруди на могилі та уклали угоди зі скульптором, архітектором та майстром по виготовленню намогильних споруд.
В процесі виготовлення проекту архітектор та майстер по виготовленню намогильної споруди повідомили замовинкам, що під кожну могилу на цій ділянці Микулинецького кладовища під поховання загиблих воїнів надано місце на земельній ділянці менших розмірів ніж встановлені чинним законодавством України, яким передбачено ширину земельної ділянки під поховання не менше 1,5 м. Межі могили Віталія Стадника визначені встановленою СКП «Ритуальна служба» дерев’яною конструкцією розміром 1 м на 2 м. Проте, відстань між сусідніми могилами (такими ж дерев’яними конструкціями) справа становила – 40 см, зліва – 30 см.
Фактично під могилу Віталія Стадника надано місце на земельній ділянці кладовища шириною не більше 1,35 м (ширина могили 1 м + 20 см справа + 15 см зліва половини відстані між сусідніми могилами). Виходячи з цих розмірів виготовлявся проект намогильної споруди.
На звернення родини загиблого до СКП «Ритуальна служба» про те, що захоронення загиблих воїнів проводяться з порушенням чинного законодавства щодо виділення земельних ділянок під поховання, начальник цієї установи Сергій Тлумацький заявив, що це військове кладовище і на ньому передбачені інші норми та правила, хоча жодні докази цьому чи норми законодавства – відсутні.
У кінці липня 2023 року на могилі Віталія Стадника проведено земляні роботи для визначення щільності грунту, виготовлено дерев’яну конструкцію для фундаменту під встановлення замовленої надмогильної споруди.
І лише через два тижні, 16 серпня 2023 року, Тернопільська міська рада погоджує Положення про Пантеон Героїв Тернополя, яке ми дослідимо окремо у наступному розділі і до якого є чимало юридичних заперечень.
16 жовтня 2023 року бригадою майстрів, з відома керівника СКП «Ритуальна служба» залито фундамент під намогильну споруду, а 17 жовтня працівники СКП «Ритуальна служба» залили фундамент на сусідніх могилах загиблих Ратниченко Владислава Вікторовича та Левківа Михайла Богдановича, при цьому будь-яких питань, щодо встановленого фундаменту на могилі Стадника Віталія Олеговича не виникало.
18 жовтня 2023 року бригадою майстрів встановлена гранітна плита, що є основою пам’ятника на могилі Стадник Віталія Олеговича.
20 жовтня 2023 року дружині загиблого вручена вимога СКП «Ритуальна служба» № 95 від 19.10.2023 року, адресована метері загиблого Марії Стадник з вимогою демонтувати конструкцію намогильної споруди, як «самовільно встановленої» на Пантеоні Героїв.
У вимозі заявник звертав увагу, що дії родини Стадник є порушенням Закону України «Про поховання та похоронну справу, Наказу Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193 «Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань» та Положення про Пантеон Героїв у м. Тернопіль, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради – а тому намогильні споруди, які встановлені з порушенням меж відведеної земельної ділянки для поховання військових (0,8 х 2,1 м) підлягають демонтажу згідно з чинним похоронним законодавством України. Запропоновано самостійно демонтувати намогильну споруду до 24 жовтня, а у разі невиконання вимоги СКП «Ритуальна служба» здійснить демонтаж власними засобами.
Усі подальші дії щодо встановлення одинарної намогильної споруди на могилі Віталія Стадника були заблоковані.
У відповіді від 23.10.2023 року № 86 (вимога вих. № 95 від 19.10.23) Сергій Тлумацький відмовив у видачі перепустки на кладовище для здійснення будівельних робіт, пославшись на ст.23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та Положення про Пантеон Героїв у м. Тернопіль , якими заборонено самовільне встановлення намогильної споруди. При цьому не повідомив ні розміру, ні меж наданого місця на земельній ділянці для поховання Віталія Стадника.
24 жовтня 2023 року о 07.30 год. СКП «Ритуальна служба» демонтувала надмогильну плиту на могилі Віталія Стадника разом із фундаментом, а також сусідньої могили загиблого воїна – Ратниченка Владислава Вікторовича.
Про що каже Закон
Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлення гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання, визначені Законом України «Про поховання та похоронну справу».
Згідно ст. 25 цього Закону після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади. Це свідоцтво дає право його пред’явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов’язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству. На могилах, або місцях родинного поховання, можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили або родинного поховання.
Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).
Відповідно до п.4.4 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» (ДСанПІН 2.2.2.028-99), затверджених Постановою Головного санітарного лікаря України 1 липня 1999 року №28, які включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ, та є обов`язковими для виконання, могили повинні мати довжину не менше 2 м, ширину 1 м, відстань між могилами не менше 1 метра з довгого боку і 0,5 м з короткого, площа на одну могилу 5 кв.м для дорослих. Після просадки грунту на могилі може бути установлений пам’ятник. Установлення пам’ятника зимою не допускається.
Нормами Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань встановлено:
- для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України (ДСанПІН 2.2.2.028-99), надається в постійне користування земельна ділянка, місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту (п.1.1);
- територія місць поховань повинна бути поділена на сектори, що відокремлюються поміж собою дорогами (п.1.4);
- сектори території місць поховань поділяються на ряди та місця, відстань між рядами повинна бути 1 м, між ділянками поховань в ряду – 0,5 м ( п.1.7 );
- кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі ( п.2.5);
- довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 м, ширина – 1 м (п.2.6 );
– для поховання урни з прахом у землю виділяється місце розміром 0,8 х 0,8 м (п.2.7 );
– під кожну могилу видається ділянка таких розмірів: одинарне поховання площею земельної ділянки 3,3 кв. м, довжина 2,2 м, ширина 1,5 м ( п. 2.8);
– рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань) (п.2.9);
– кожне поховання реєструється в спеціальній Книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян, форму якої наведено в додатку 1;
– після здійснення поховання, особі яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, як користувачу місця поховання видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили, облаштування місця поховання, інших дій, які несуперечать чинному законодавству. Зразок свідоцтва про поховання наведено у додатку 2, відповідно до якого у свідоцтві зазначаються дані про номер ділянки, ряду, місця поховання на кладовищі (2.11);
- на могилах у межах наданої земельної ділянки можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.
Одразу після отримання ритуальною службою відповідних документів, вони мають забезпечити безперешкодний доступ на територію кладовища транспортного засобу на якому перевозиться намогильна споруда, визначена у документі (п.2.13).
Ті ж самі норми щодо поховань прописані у Положенні про порядок надання ритуальних послуг на території Тернопільської міської територіальної громади від 21 серпня 2020 року № 7/54/30, окрім норм щодо відстані між могилами , що є порушенням встановлених державних санітарних правил.
Окремо слід зазначити, що відповідно до п.7.9 зазначеного Положення рішенням виконавчого органу міської ради на кладовищах визначаються сектори для почесних поховань, поховання загиблих військовослужбовців (сектори військових поховань); для почесних поховань можуть визначатися земельні ділянки поза територією місць поховань, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави (ст.23 Закону по поховання).
Згідно цього ж Положення, після здійснення поховання, особі яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого як користувачу місця поховання видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах місця на земельній ділянці кладовища, яке визначене під поховання (п.7.14 Положення); на могилах, у межах наданого місця на земельній ділянці можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили (п.8.1 Положення), а споруди, установлені за межами наданого місця на земельній ділянці підлягають зносу (п.8.2 Положення).
Відповідно до п.8.10 Положення, намогильні споруди виготовлені з порушенням
розмірів та установлені без дозволу адміністрації кладовища у наданому місці на
земельній ділянці кладовища для поховання, після відповідного попередження власника у
двомісячний термін підлягають демонтажу, після чого зберігаються на господарчому
подвір’ї кладовища.
Обов’язок СКП «Ритуальна служба» надавати дозвіл на встановлення намогильних
споруд, передбачений п.3.9 Положення, та право на демонтаж намогильних споруд,
встановлених без дозволу (п.8.10 Положення) – суперечать Закону про поховання, який є спеціальним законом в галузі поховання та не містить застережень щодо отримання дозволу на встановлення намогильної споруди у підприємств, які надають ритуальні послуги.
Тобто, сама наявність Свідоцтва про поховання надає право на встановлення
надмогильної споруди, а Положення визначає обов’язок ритуальної служби забезпечити безперешкодний доступ на територію кладовища транспортного засобу на якому перевозиться намогильна споруда, визначена у документі (п.2.13).
Незаконний Пантеон
Рішенням виконавчого комітету міської ради від 30.11.2016 №1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» виконавчий комітет Тернопільської міської ради, враховуючи звернення СКП «Ритуальна служба», погодив останньому використовувати земельну ділянку площею 0,6 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою вул. Микулинецька , 29.
У Свідоцтві на поховання Віталія Стадник, виданого 07.10.2022 зазначена ділянка для поховання - АТО.
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради не підтвердив прийняття рішення про виділення на Микулинецькому кладовищі сектора «Пантеон Героїв у м. Тернопіль» для поховання померлих (загиблих) військовослужбовців та не надав затверджену проектну документацію на підставі якої, згідно п.9 Положення про Пантеон Героїв Тернополя, виділяються місця для поховання загиблих у війні з росією з 16.08.2023 року, що спростовує доводи керівника СКП «Ритуальна служба», що Віталій Стадник похований в секторі «Пантеон Героїв у м. Тернопіль» Микулинецького кладовища.
Також рішенням Виконавчого комітету від 30.11.2016 №1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» на Микулинецькому кладовищі виділена тільки одна земельна ділянка під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО площею 0,6 га. При цьому проектної документації щодо сектора АТО чи Пантеону Героїв виконавчий комітет не надав.
Як свідчать дані із доступної інформації на сайті Тернопільської міської ради за період
з 30.11.2016, ані міською радою, ані виконавчим комітетом не приймалися рішення з питання виділення на Микулинецькому кладовищі земельної ділянки для сектору «Пантеон Героїв Тернополя» під поховання військових, які загинули з 24.02.2022 року у війні з росією.
Підтвердженням відсутності затвердженої проектної документації по об’єкту Пантеон Героїв Тернополя є доступна публічна інформація на сайті Prozorro, на якому оприлюднюються звіти про договори про закупівлю (витяги з сайту додаються).
Проаналізувавши оприлюднені 4 договори про закупівлю СКП «Ритуальна служба» робимо висновок: топографічно-геодезичні та картографічні послуги не були предметом закупівлі на новий об’єкт будівництва «Пантеон Героїв Тернополя» за адресою м.Тернопіль, вул. Микулинецька, а укладений без використання електронної системи договір між СКП «Ритуальна служба» та ФОП Джула Олександрою Миронівною від 15.11.2023 року свідчить про відсутність затвердженого проекту щодо будівництва Пантеону.
Також, не була предметом закупівлі станом на 16.08.2023 проектна документація по об’єкту «Нове будівництво Національного військового меморіального кладовища за адресою вул. Микулинецька в м. Тернополі» , план – схема з якої долучена до Положення, як затверджений зразок і розмір намогильної споруди на Пантеоні Героїв м. Тернополя.
Ні виконавчий комітет, ні СКП «Ритуальна служба» не надали доказів визначення земельної ділянки під сектор Пантеон Героїв м.Тернополя на Микулинецькому кладовищі площею 0,874 га, доказів затвердження проектно – кошторисної документації по новому будівництву – Пантеон Героїв м.Тернополя, що могло б свідчити про те, що поховання загиблих воїнів здійснюється на міському Микулинецькому кладовищі.
Отже, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16.08.2023, яким погоджено Положення про Пантеон Героїв м. Тернополя, не відповідає нормі Закону про поховання.
Нормативні акти, затверджені Наказом № 193 від 19.11.2003, та на підставі яких розроблено Положення та й саме Положення про Пантеон Героїв м. Тернополя, не містять визначення такого поняття та жодним чином не визначають місце його розташування, оскільки ані в самому Положенні, ані у рішенні виконавчого комітету про його погодження, немає норми, яка б вказувала на розташування такого Пантеону на Микулинецькому кладовищі чи визначала конкретний сектор (номер) Микулинецького кладовища, де буде розміщено такий Пантеон.
Іншими словами, рішення № 975 від 16.08.2023 не є документом, у розумінні ст. 23 Закону про поховання, який би вказував на відведення конкретно розміру визначеної земельної ділянки для нового будівництва Пантеону, відомості про яку є обов’язковими вихідними даними для проектування нового будівництва згідно ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів, згідно Додатку до Положення (п.15), тоді як такий стосується нового будівництва – Національного військового меморіального кладовища, а не Пантеону, та відсутні докази його затвердження, як і самої проектної документації на підставі якої, за зверненням особи, яка зобов’язалася поховати загиблого, на території Пантеону Героїв Тернополя виділяється місце для поховання (п.9).
Крім того, розміри зазначеного зразка (0,8 х 2,1) по відношенню до могил загиблих суперечать встановленим державним санітарним правилам та нормам, та не відповідають гігієнічним вимогам, а також не узгоджуються із розмірами зазначеними в п.10 (1 х 2м).
Норма Положення (п.17), якою заборонено самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону, суперечить ст. 25 Закону про поховання, яка має вищу юридичну силу.
Положенням не передбачено порядку демонтажу намогильних споруд, які були встановлені на могилах воїнів, які загинули до дати погодження цього Положення, та розпочали дії по встановленню намогильної споруди.
Кому віддали більше 10 мільйонів
Отже, як ми з’ясували, земельна ділянка виконавчим комітетом Тернопільської міської ради під будівництво Пантеону на Микулинецькому кладовищі не відводилася і проектна документація щодо такого будівництва не затверджувалася.
Але ж саме будівництво здійснювалося!
Підтвердженням проведення будівельних робіт з виготовлення та встановлення намогильних пам’ятників військовослужбовцям за відсутності затвердженої проектної документації по цьому об’єкту, відведеної земельної ділянки на Микулинецькому кладовищі є доступна публічна інформація на сайті prozorro, на якому оприлюднюються звіти про договори про закупівлю згідно закону.
Відповідно до оприлюднених звітів, СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради 27 липня 2023 року оголошено закупівлю без використання електронної системи: виготовлення та встановлення намогильних пам’ятників військовослужбовцям, які захоронені на міських кладовищах міста Тернопіль (класифікація за ДК 021-2015(CPV)-044910000-2- Будівельний камінь). Вартість замовлення - 7 885 381,25 грн, місце поставки - вул. Микулинецька, міське кладовище - 87 намогильних пам’ятників, вул. Петра Батьківського , 46 – 2 пам’ятника. Переможцем закупівлі оголошено ПП «Бусол».
Між СКП «Ритуальна служба» та ПП «Бусол» укладений Договір №27/07/73, у якому відсутній проект (ескіз) згідно якого виготовляються пам’ятники та проектна документація щодо їх встановлення. Відповідно до Специфікації траншеї для влаштування пам’ятників проводяться вручну, тоді як насправді такі здійснювалися екскаватором на шість могил одночасно, що викликало незадоволення родин похованих воїнів, щодо недопустимості такого ставлення до місць поховання.
Під час цієї закупівлі допущено порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі»: п.22 ч.1ст.1; п.34 ч.1 ст.1; п.27 ч.1 ст.1; п.21ч.1 т.21.
Згідно умов тендеру та предмету Договору закупляється будівельний камінь, а не виготовлення та встановлення намогильних пам’ятників військовослужбовцям, як про це йдеться у назві закупівлі.
До Договору додана Специфікація на Товар, що поставляється ПП «Бусол» та Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, в яких зазначаються види будівельних робіт та елементи для намогильних пам’ятників, які не є супутніми послугами для товару – будівельний камінь, в розумінні понять визначених Законом.
ПП «Бусол» не займається господарською діяльністю з виготовлення намогильних пам’ятників та їх встановлення: основним видом економічної діяльності ПП «Бусол» є будівництво житлових і нежитлових будівель. Серед інших КВЕД: 96.03 – Організування поховань і надання суміжних послуг, тоді як КВЕД: 23.70 – Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю не значиться серед видів діяльності підприємства.
Крім того, ПП «Бусол» перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5% з 01.08.2023 року, відноситься до 3-ї групи оподаткування та має обмеження виручки в 2023 році – не більше 3 257 875, а за Договором закупівлі відповідно до Специфікації сума закупівлі складає - 7 885 381,25грн, що свідчить і про порушення податкового законодавства.
26 грудня 2023 року Тернопільська міська рада оголошує чергову закупівлю без використання електронної системи: Намогильні пам’ятники військовослужбовцям, які захоронені на кладовищах Тернопільської міської територіальної громади (Класифікація за ДК 021-2015 (CPV) - 44910000-2 - Будівельний камінь). Вартість замовлення – 2 772 829, 46 грн., місце поставки - вул. Микулинецька, загальна кількість - 55 штук.
І знову підряд отримує ПП «Бусол».
Що цікаво, спочатку Тернопільська міська рада оголошує відкриті торги на 5 800 000 грн, які не відбуваються, а потім просто укладає договір на 2 772 829, 46 грн. з юридичною особою, яка не має права брати участь у таких торгах.
Згодом усе стає зрозумілим. По встановлених на могилах полеглих героїв пам’ятниках видно, що вони виготовляються із будівельного каменю неналежної якості (пісковика), оскільки на них вже проявляються жовті плями і відколи.
Як бачимо, закупівля за кошти місцевого бюджету - будівельного каменю, виготовлення та встановлення намогильних пам’ятників військовослужбовцям, які похоронені на міському Микулинецькому кладовищі, проведена з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок здійснення закупівель за бюджетні кошти, та проводилася без дозволу на будівництво, без проектної документації, без виділення земельної ділянки під сектор Пантеон, та до прийняття Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради рішення від 16.08.2023 року №975 «Про погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя», яке не є нормативним актом в розумінні ст.144 Конституції України та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та не надає права СКП «Ритуальна служба» встановлювати пам’ятники всім загиблим згідно зразка без згоди родин, оскільки Пантеон не має статусу Національного військового меморіального кладовища.
Ну і на останок кілька фотографій військових поховань з інших міст України. Зверніть увагу на матеріал (мармур), на розміри, на відстань між могилами з можливістю підходу:
Ось так виглядає Меморіал Героїв, які загинули в російсько-українській війні (учасники АТО та ООС) на Личаківському цвинтарі у Львові.
А це військове поховання у Кропивницькому:
Місця на кладовищі «Нове» у Рівному, де хоронять захисників України:
Алея Слави на кладовищі №18 у Харкові:
Замість висновку
Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок: для міського голови Тернополя Сергія Надала закони України юридичної сили не мають – є лише його власні «поняття» про добре та погане. Як правило, ці поняття до загальноприйнятих людських норм та моралі відношення не мають. Він бачить світ через призму своєї «вибраності» та «особливості», а Тернопіль рахує власним князівством з правилами, які він же, Сергій Надал, і повинен встановлювати.
Саме тому, жоден закон або ж рішення судів мер Тернополя апріорі, «за замовчуванням», не сприймає. Тому ми бачимо продовження будівництв попри рішення Верховного суду, звідси й зведені з усіма можливими порушеннями будинки. Що й казати - саме з його «монаршої» волі у Тернополі впроваджуваолося неконституційне поділення дітей на тернопільських та нетернопільських. Ось, як бачимо, і до військових поховань Сергій Надал дістався.
До речі й тут не обійшлося без «своїх» фірм – ПП «Бусол» у 2019 році виграла тендер на 53 198 180.57 грн. на «Будівництво міського кладовища площею 40 га для м.Тернополя на вул. Бригадна, 46». Та й робиться все, як ми переконалися, за звичною для Тернополя схемою – найвища ціна та вкрай сумнівна якість зробленої роботи.
Тільки на цей раз бонусом для Сергія Надала стала суддівська сім’я. Він цинічно використав історію з могилою Віталія Стадника, щоб відвести увагу від незаконного й незграбного Пантеону. Суддів у нас не люблять, а тому їхню незгоду з діями працівників комунальної установи журналісти охоче подали у негативному контексті.
Надіємося, наш матеріал допоміг зрозуміти суть подій навколо Пантеону героїв Тернополя.
