Після підрахунку 99,46% голосів на конституційному референдумі у Молдові більшість громадян підтримали європейську інтеграцію країни – проте із дуже незначним відривом.
За кілька годин до завершення голосування спостерігалася зворотна картина — за підсумками підрахунку 70% голосів кількість противників євроінтеграції майже на 10% перевищувала кількість прихильників. Підсумки голосування перевернули результати голосування за кордоном.
Згідно з результатами, відповідь “так” на референдумі щодо внесення євроінтеграційного курсу у конституцію дали 50,41% виборців, а відповідь “ні” – 49,59%.
Тепер в основному законі Молдови з’являться норми про її європейську інтеграцію.
Водночас звертає увагу те, цей позитивний результат забезпечила діаспора. Натомість мешканці Молдови виступили проти зближення країни з ЄС.
Зокрема, після підрахунку даних з 85% дільниць підтримка відповіді “так” лише трохи перевищила 45%. Результат змістився на користь євроінтеграторів лише після того, як почали надходити дані із закордонних дільниць, де проживає проєвропейськи налаштоване населення.
Навіть у столиці Кишиневі проти європейського майбутнього виступили 44% виборців, тобто майже половина жителів. У найбільш проросійському регіоні Гагаузії негативних відповідей було 95%.
Президентка Молдови Мая Санду вважає, що на виборах та референдумі у Молдові не було чесного політичного процесу. Санду стверджує, що влада має докази масштабної купівлі голосів.
Президентка наголосила, що “безпрецедентний напад на свободу і демократію” тривав кілька місяців, а також, що за цим стоять злочинні угруповання та іноземні сили, які “атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею і пропагандою”.
Референдум у Молдові проходив разом із першим туром президентських виборів, де Санду перемогла, однак наступний президент буде визначений у другому турі.
Друге місце посідає з 29% висунутий Партією соціалістів колишній генпрокурор республіки Олександр Стояногло. Оскільки Санду не набирає 50%, найімовірніше, буде призначено другий тур виборів, який відбудеться 3 листопада.
При цьому Кремль не визначився зі своїм фаворитом президентських перегонів і спостерігає за всіма кандидатами, які виступають за нормалізацію молдавсько-російських відносин, написала політолог Галія Ібрагімова у статті для берлінського Центру Карнегі.
За її оцінкою, якщо хтось із проросійських кандидатів покаже хороші результати, Москва може надалі надати йому підтримку. Майбутні 2025 року парламентські вибори матимуть набагато більше значення для майбутнього курсу країни, оскільки Молдова — парламентська республіка, йдеться у публікації. Відносини з Росією залишаться однією з центральних тем майбутньої парламентської кампанії, пише Ібрагімова.
Партії Санду PAS важко зберегти більшість у парламенті, пише Reuters з посиланням на політичних аналітиків. Лояльні Москві депутати парламенту можуть заблокувати реформи, необхідні для інтеграції до ЄС, пише Financial Times.
Поява більш лояльного Москві уряду в Кишеневі підвищить шанси Росії на перемогу у війні з Україною та дозволить нав'язати їй невигідні умови миру, пише у статті для Foreign Affairs професор Національного інституту оборони Вільям Хілл: «Наразі Києву не потрібно виділяти значних ресурсів на безпеку цього кордону, а уряд Молдови допоміг полегшити проходження важливих для України потоків людей, товарів та постачання в обох напрямках. Однак, якщо Молдова буде пов'язана з Москвою або глибоко розділена, це кардинально змінить військові та політичні розрахунки України».
Також це збільшить загрози для інших колишніх республік СРСР - Вірменії, Грузії та країн Балтії, вважає Хілл.
Нагадаємо, глава Пентагону міністр оборони США Ллойд Остін в ході свого візиту до Києва оголосив про виділення Україні нового пакета військової допомоги на 400 мільйонів доларів.
