На прикладі тендеру на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні можна побачити, як чиновники намагаються позбутися конкурентів, які заважають заробляти на “розпилах”.
Про це пишуть “Наші гроші”.
“Заточка”
Департамент містобудування Миколаївської облдержадміністрації встановив цікаву умову для учасників торгів. Очікувану ціну тут встановили у розмірі 614 883 574,00 грн.
Якби хтось надумав суттєво знизити свою ціну під час аукціону, більше ніж на 3% від стартової суми, тобто подати пропозицію на суму 596 437 066,77 грн або нижче, то для нього почали б діяти інші правила.
У такому випадку його ціна втрачає статус динамічної (яку можна коригувати у майбутньому) і стає твердою. Тобто учасник не зможе згодом підняти вартість підрядних робіт. До того ж він зобов’язаний надати повний аналіз цін на всі будівельні матеріали, вказані в кошторисі, разом із підтверджуючими документами.
Таким чином, потенційних учасників фактично відлякують від серйозного зниження ціни, адже замість гнучких умов вони отримують жорстке регулювання і додаткові вимоги.
В чому фішка? В різниці між твердою і динамічною ціною.
Тверда ціна — це коли ти навесні 2025 року фіксуєш у кошторисі вартість будматеріалів, за якою маєш будувати аж до кінця 2026 року, коли об’єкт мають здати. І навіть якщо за цей час ціни виростуть у півтора раза, ти вже не зможеш нічого змінити. Але ж ти це розумієш, тому закладаєш у кошторис запас, завищуєш ціни наперед, щоб потім не працювати собі у мінус.
А тепер увага. Держава каже: принеси підтвердження цієї своєї завищеної ціни. І не на майбутнє, а з посиланням на сьогоднішні ринкові прайси. Звісно, за такими прайсами твоя «тверда» ціна виглядає завищеною. Все, твоя пропозиція вилітає з тендеру.
А тепер порівняй із динамічною ціною. Це коли ти в кошторисі пишеш ціни «плюс-мінус лапоть», і ніхто не чекає, що ти точно вгадаєш ціни на два роки вперед. Бо платити за бетон чи арматуру будуть уже по факту виконаних робіт. І ось тут найцікавіше. Замовник і підрядник без зайвого галасу, десь у тиші комерційної таємниці підписуватимуть накладні з цінами, які їм здадуться «адекватними» саме в той момент. Журналістам цього вже не покажуть, оскільки накладні закриють комерційною таємницею через те, що ці документи створюються в тому числі приватним підрядником. А щоб правоохоронці не вилучили і не почали свою роботу, їх теж можна врахувати в ціні робіт певним відсотком.
Тобто в будівельних проєктах на два роки тверда ціна — це квиток на війну.
Першою на торги прийшла місцева фірма «Антарес-буд», за якою тягнеться шлейф кримінальних справ, затягнутих проєктів і скандалів на Миколаївщині довжиною у щонайменше десять років.
Досьє “Антарес-Буд”
Миколаївською «Антарес-Буд» зі статутним капіталом 12 тис грн володіють Юлія Філіппова та її батько Володимир Цуцкарев. Компанія зареєстрована в квартирі, де прописаний Цуцкарев.
«Антарес-Буд» підозрювали у розкраданні бюджетних коштів під час капремонту даху школи в селі Лупареве у 2019 році. Замовником тоді був відділ освіти Галицинівської ОТГ, який виплатив підряднику 2,8 млн грн. У січні 2024 року Ленінський районний суд дозволив арешт майна цього відділу в рамках кримінального провадження.
Компанія також відома довгобудами. Саме вона чотири роки реконструювала травмпункт лікарні швидкої допомоги в Миколаєві, через що отримала публічну критику від міського голови та керівництва управління охорони здоров’я. Ще один скандальний об’єкт – дитяче містечко «Казка». Після завершення ремонту там почала відвалюватися плитка. У фірмі це пояснили «неправильною експлуатацією басейну».
Фірма вже потрапляла в поле зору Антимонопольного комітету. У 2011 році АМКУ оштрафував «Антарес-Буд» разом із ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД» за антиконкурентну змову під час тендеру на капремонт шкіл. А в 2013 році – ще раз, цього разу за відмову надати документи під час перевірки.
Загалом «Антарес-Буд» і «Південьбуд Миколаїв ЛТД» разом брали участь у 21 тендері на загальну суму 449 млн грн. І цей «Південьбуд» зараз отримує від обладміністрації такі ж ласі підряди на ремонти лікарень, наприклад, у Баштанці.
Але цього разу в «Антареса» був зовнішній конкурент на торгах – фірма «Ріола лтд» із Києва.
Як спрацювала “заточка”»” і як свій учасник готував документи ще до тендеру
Обидві фірми – і «Ріола», і «Антарес-буд» – подали стартову ціну 596 437 066,78 грн, рівно на одну копійку вище від тієї межі, яку встановив замовник.
Важливий нюанс: якби після цього ніхто не зробив жодного кроку вниз, система «Прозорро» автоматично визначила б переможцем того, хто першим завантажив свою пропозицію.
І тут найцікавіше.
Тендер офіційно оголосили 26 березня о 13:50. Тобто звичайний учасник ринку міг побачити його тільки після цього. І тільки після цього почати збирати довідки, готувати документи. Тож кияни цілком логічно лише 9 квітня ввечері завантажили свою тендерну пропозицію. Але «Антарес-буд» почав вантажити документи вже через шість хвилин після оголошення тендеру.
І це ще не все.
Один із ключових документів — лист про забезпечення тендерної пропозиції, на якому вказана сума забезпечення в 1,85 млн грн, — відповідно до метаданих було створено 25 березня о 16:50, тобто за день до офіційного оголошення тендеру. Щоб ви розуміли: тільки після оголошення стає відомо, яку саме суму забезпечення треба вказати.
Але «Антарес-буд» чомусь уже знав. І на наступний день через шість хвилин після публікації завантажив усе в «Прозорро».
Для правоохоронців та антимонопольників, які хотіли б розібратись у цій історії, це може виглядати класичною ознакою змови між учасником і замовником.
Кияни, розуміючи, що з такими «комбінаціями» їм тут нічого не світить, вирішили грати чесно і знизили свою пропозицію ще на 16 мільйонів. Тобто впали нижче дозволеної межі 3%. І згідно умов Миколаївської ОДА їхня ціна автоматично стала твердою, тож вони мали терміново подати аналіз цін на понад 1 700 позицій у кошторисі. Звісно, встигнути все це технічно нереально.
Замовник навіть не став чекати понеділка. Пізно ввечері у п’ятницю, після 22:00, коли більшість чиновників уже вдома, в системі з’явився протокол про відхилення «Ріоли». А вже в понеділок зранку переможцем визнали «Антарес-буд».
І тут мова не лише про 16 мільйонів, які держава могла б зекономити. «Наші гроші» подивились на кошторис «Антарес-буда» і побачили купу позицій з цінами, значно вищими за ринок. Але ми з вами ніколи не дізнаємось, за скільки насправді будуть купувати вікна, двері, лінолеум чи медичне обладнання, бо ціна в них динамічна, а отже, вся магія відбуватиметься вже після підписання договору, без зайвих очей.
Приклади економії на конкурентних будівельних торгах
І що характерно, коли замовники не влаштовують фестивалю «заточок», то на конкурентних торгах з очікуваної ціни витискають значно більше маржі, ніж 3%, як у Кіма. Наприклад, по розбудові Інституту раку зараз проходить тендер розміром у півмільярда гривень, де є нормальна знижка на 18%. На ремонт Центру ендокринології на Кловському узвозі в Києві оголосили тендери на 2,3 млрд грн (1, 2, 3). Тут узагалі п’ятеро учасників влаштували настільки активні торги, що найбільша знижка сягнула 30%.
Було б бажання не тринькати гроші, необхідні воюючій країні.
