Лише 5-9% українських засобів ураження долають російську ППО, проте Україна успішно застосовує тактику насичення, запускаючи масиви дешевих дронів для перевантаження радарів перед ударом основними засобами (зокрема ракетами “Фламінго”). У липні 2026 року кількість далекобійних атак ЗСУ зросла утричі порівняно з січнем, сягаючи цілей на відстані понад 2500 км у Сибіру та на Уралі.
Про це із посиланням на оцінки старшого наукового співробітника британського аналітичного центру RUSI Джека Вотлінга та моніторингові дані ACLED повідомляє Associated Press.
Як зазначається, аби пробивати ешелоновану систему ППО Росії, Сили оборони України застосовують такий метод: перша хвиля дешевих БпЛА змушує противника витрачати боєкомплект і викривати позиції радіолокаційних станцій, після чого у прогалини спрямовуються ракети та важкі дрони.
Серед українського ракетного озброєння AP виділяє вітчизняні ракети “Фламінго”, які наразі поступаються західним аналогам за малопомітністю та точністю, проте вже дозволяють завдавати відчутних ударів по логістиці ворога.
За даними моніторингової організації ACLED, у липні Україна завдала втричі більше далекобійних ударів по цілях у Росії та на окупованих територіях, ніж у січні цього року. Більшість українських ударів мають дальність до 200 км.
Водночас саме далекобійні атаки цього року зростають найшвидше. Через це російському командуванню доводиться розподіляти сили ППО по значно більшій території.
За аналізом AP та ACLED, українські далекобійні заходи ураження систематично знищують чотири типи об’єктів:
- Нафтова інфраструктура: НПЗ, нафтобази та термінали (зокрема у Сибіру й на Уралі за 2500+ км від кордону), що створює дефіцит пального у РФ та підриває експортні доходи;
- Підприємства ОПК: заводи з виробництва мікроелектроніки, навігації та компонентів для БпЛА. Удари по таких об’єктах мають знизити здатність Росії виробляти зброю в довгостроковій перспективі;
- ППО та радари ворога: масовані удари в окупованому Криму. Як заявив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді, мета ЗСУ — повністю позбавити РФ можливості використовувати півострів як логістичний та військовий плацдарм;
- Складські та логістичні вузли: серед них — об’єкти мережі Wildberries на Уралі та в інших регіонах, які використовуються для забезпечення російського угруповання військ.
Наслідки ударів стали очевидними навіть під час публічних заходів у РФ: дим від атак було видно над Санкт-Петербургом під час економічного форуму в червні, а загрози БпЛА суттєво змінили формат параду 9 травня.
Нагадаємо, зруйнований російським ударом розподільчий центр Rozetka у Броварах коштував $70 млн, ще на мільярди гривень компанія втратила товарів.
