Україна входить в опалювальний сезон в умовах постійних ракетних і дронових атак по енергетичній та комунальній інфраструктурі. Від того, наскільки швидко міста зможуть відновлювати пошкоджені об’єкти й переходити на резервні джерела живлення, залежатиме не лише стабільність електропостачання, а й доступ населення до тепла та води.
Про це в інтерв’ю “Українській правді” розповів Сергій Сухомлин, колишній очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
За його словами, минулої зими Україна отримала важливий практичний досвід. Російські війська змінили тактику й почали цілеспрямовано атакувати не тільки великі електростанції, а й менші трансформатори, насосні станції, об’єкти водоканалів і теплопостачання. Пошкодження одного такого елемента здатне залишити без світла, води та опалення цілий мікрорайон або важливий соціальний об’єкт.
Сухомлин наголошує, що фізичний захист енергетичних об’єктів є останнім рубежем оборони, коли протиповітряна оборона не може перехопити всі цілі. Йдеться про укриття для трансформаторів, насосних груп, котелень, водозаборів і технологічного обладнання теплових електроцентралей. Особливе значення мають саме насосні станції, адже їхня зупинка може призвести до зливу води з тепломереж і повного припинення опалення.
Столиця має складнішу ситуацію, ніж багато прифронтових міст. Київ тривалий час спирався на централізовані системи тепло- й водопостачання, а масштаби міста роблять швидкий перехід на автономні джерела особливо складним.
Однією з головних перешкод для швидкого посилення енергетичної стійкості залишається не лише брак коштів, а й складність управлінських рішень. Обладнання, передане міжнародними партнерами, іноді роками не вводиться в експлуатацію через відсутність підготовлених майданчиків, підключення до мереж, фахівців або фінансування монтажу. Частину установок доцільно було б передавати громадам, які мають реальну потребу та готові умови для їх запуску.
Водночас надмірна бюрократія в умовах війни може коштувати містам дорого. Інфраструктурні проєкти необхідно реалізовувати прозоро, але без багаторічного очікування погоджень. Держава й громади мають поєднати швидкість із контролем: публікувати інформацію про закупівлі, вартість матеріалів і результати робіт, не розкриваючи даних, які можуть допомогти ворогу визначити розташування критичних об’єктів.
Скажімо, для підготовки до зими Києву бракує рішення Кабінету Міністрів, яке спростить будівництво об’єктів критичної інфраструктури. Його ухвалення пришвидшило б проведення необхідних закупівель. За його словами, йдеться про зміни до постанови №393. Вони мають прибрати частину перешкод під час реалізації проєктів, зокрема в Києві, і дати змогу швидше проводити закупівлі. Зараз процедура вимагає спершу розробити проєкт і пройти експертизу, хоча для термінового будівництва це може затягнути роботи.
“Ми напрацювали всі ці напрацювання, вони є в Кабінеті Міністрів, її потрібно просто приймати”, – сказав Сухомлин про зміни до постанови.
Він пояснив, що за чинним порядком будівельна компанія спершу отримує кошти на скарбничий рахунок, потім має підготувати проєкт і пройти експертизу. Для об’єктів, які будують у стислі строки, така послідовність, на його думку, не підходить: котельню можуть звести раніше, ніж завершать проєктну документацію.
“Тут Кабінет Міністрів має ухвалити це рішення”, – наголосив Сухомлин.
Він додав, що інших нових рішень для підготовки до зими не потрібно. Водночас важливі також фінансування робіт і контроль за підрядниками.
За оцінкою Сергія Сухомлина, Україна має напрацювання, технічні рішення та досвід, щоб пройти зиму навіть під ударами. Проте готовність різних міст залишається нерівномірною. Там, де місцева влада заздалегідь інвестувала в резервні потужності й захист, наслідки атак будуть менш відчутними. Для районів, які досі залежать від однієї ТЕЦ або незахищеної підстанції, ризики значно вищі.
Тому головне завдання держави зараз – не чекати сприятливої погоди чи зменшення інтенсивності обстрілів, а прискорювати будівництво захищених об’єктів, запускати отримане обладнання та забезпечувати громади фінансуванням. Тепла зима може полегшити ситуацію, а неточність російських ударів – зменшити масштаби руйнувань, але надійна енергетична стійкість має ґрунтуватися не на очікуваннях, а на системній підготовці.
