На початку 2023 року Путін був готовий повернути російські війська на позиції, які вони займали до 24 лютого 2022 року, в обмін на відмову України від планів вступу до НАТО та визнання російського контролю над Кримом. Однак Зеленський і Єрмак відхилили ці умови, а американська сторона не стала активно переконувати Київ їх прийняти.
Про це американському виданню Financial Times розповіли учасники переговорів.
Посередництво між російським та українським лідерами здійснювала неформальна група, до якої входили американський юрист Річард Конн, інвестиційний банкір Боб Форесман (обидва мали досвід роботи з РФ і зв’язки в Білому домі), близький знайомий Путіна, колишній офіцер східнонімецької спецслужби «Штазі» Маттіас Варніг, а також український продюсер Олександр Роднянський. Варніг підтримував зв’язок із Путіним, Роднянський — із Зеленським і Єрмаком, а Конн мав вихід на співробітника Ради національної безпеки США Еріка Гріна, відповідального за Росію.
Як стверджують журналісти, відправною точкою для переговорів мали стати стамбульські домовленості, які зірвалися у квітні того ж року.
Група почала формувати свою мирну пропозицію. Згідно з умовами, вона передбачала, що Росія виведе війська з більшої частини територій регіонів, які Путін перед тим оголосив анексованими. Нову лінію розмежування пропонували провести по територіях, які Росія контролювала у Криму й на частині Донбасу до повномасштабного вторгнення. Україна ж мала б визнати російський контроль над Кримом і надати Росії безперешкодний «сухопутний коридор» до півострова.
Для гарантування дотримання режиму припинення вогню Україна мала отримати захист від країн НАТО, а Росія – розпочати обговорення угоди про безпекові гарантії зі США.
Варніг і Роднянський домовилися передати проєкт документа до Москви та Києва для обговорення з лідерами.
Коли група знову зібралася 1 лютого 2023 року, Варніг повідомив, що Путін уважно прочитав документ, роблячи позначки й виділяючи окремі фрагменти. За його словами, російський президент погодився із запропонованою лінією фронту.
При цьому Путін наголосив, що не може допустити вступу України до НАТО, але готовий розглянути її членство в ЄС та інші механізми безпеки, схожі на ті, що обговорювалися у Стамбулі у 2022 році.
«Якщо ми зможемо домовитися про кордон і про НАТО, то зможемо обговорити все інше», — передав Варніг слова Путіна.
Однак успіхи української армії на фронті змінили ситуацію. Роднянському насилу вдалося переконати Зеленського і Єрмака хоча б ознайомитися з документами. Вони заявили, що не мають наміру йти на поступки в питанні кордонів і розраховують досягти більшого.
Роднянський, який вважав, що США мають натиснути на Київ для укладення угоди, зазначив, що Зеленський і Єрмак поводяться так, ніби російська армія ось-ось розпадеться, як військо Саурона у «Володарі перснів».
Конн і Форесман розраховували домогтися припинення вогню до першої річниці повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2023 року. «Натомість перспективи миру руйнувалися на їхніх очах», — пише видання.
18 лютого американці знову зустрілися з Варнігом. Цього разу картина була іншою: путін розповів про неформальний канал своєму радникові Ушакову та ще кільком високопосадовцям і докладно обговорив із ними пропозицію групи. Він доручив Ушакову підтвердити повноваження американців під час наступного контакту із Салліваном. Однак Салліван повідомив, що США не підтримують цей канал і вважають достатніми наявні офіційні канали зв’язку.
Без офіційної підтримки США, на якій наполягав Путін, переговори втратили динаміку. Український контрнаступ, який відбувся пізніше того ж року за підтримки Заходу, не досяг поставлених цілей. Після цього вимоги Путіна до України помітно посилилися.
Учасники переговорів вважають, що у 2023 році США й Україна втратили шанс домогтися миру на значно вигідніших умовах, ніж ті, на які Путін готовий погодитися зараз, — підсумовує Financial Times.
