… Всюди “свічку не тримав”, і допускаю, що можу помилятись у якихось, аж надто утаємничених, нюансах, але загалом мої суб’єктивні очі бачать гойдалку – “ліворуч-праворуч, вперед-назад”… Так захиталось останнім часом керівне крісло під головою Тернопільської обласної ради Михайлом Головком. І, судячи з усього, однією (лише однією!..) з причин може бути ситуація навколо УПЦ московського патріархату (далі – МП).
Після сесії облради 18-го травня, на якій до порядку денного так і не потрапив розгляд петиції про заборону МП, у Тернополі почали лунати обвинувачення саме на адресу Головка – мовляв, він тільки декларує боротьбу з московською церквою, а реальних кроків не робить. Звинувачення нібито мають рацію. Одначе, все ж мушу остудити занадто “гарячкуватих” – не перебільшуйте вагу і роль голови Головка. У цій історії, і тим паче у нинішній час – нічого реального він зробити і не може… Бо Михайла Йосифовича міцно підчепили на політичний “гачок”. Точніше – він сам дав себе “загачкувати”. Поясню…
Далась взнаки відсутність у Головка грунтовного управлінського досвіду. У кріслі народного депутата він його не здобув. А звичайного життєвого досвіду, очевидно, просто не вистачило… І цим скористався голова ОДА і обласної військової адміністрації (далі – ОВА) Володимир Труш. Йому – “парашутисту” з Франківщини – попри песимістичні прогнози, доволі швидко вдалось розібратись з місцевими політичними інтриганами, і жорстко взяти їх “під себе”. Потрапив “під” і Головко. Це не дуже політкоректно, але, зі своїми повноваженнями під час війни, “плювати хотів” Володимир Любомирович на політкоректні реверанси. Труш знає на кого працює, а його київські боси зараз, здається, не хочуть істеричного нагнітання і загострення навколо МП на Тернопільщині…
А тим часом керівник облради (зокрема, і задля піару) продовжував нагнітати. І голова ОВА змушений був поставити Головка “на місце” – маючи контроль і вплив на певну частину депутатів облради, Труш, використовуючи важіль “відсутність-наявність кворуму”, за всі три місяці війни лише 18-го травня “дозволив” Головку зібрати сесію. Зрозуміло, без розгляду, неодноразово обіцяної спікером облради, петиції щодо МП… Михайлу Головку недвозначно дали зрозуміти про існування двох варіантів: або підкоряєшся, або – не маєш кворуму, не проводиш сесії, і відтак – “вилітаєш” у відставку… Пройшов перший варіант. І Володимир Труш заробив собі “жирний плюс”, повідомивши у “центр”- у нас з МП спокійно, все контролюю і “рішаю”…
А що ж Михайло Головко? Програвши, він все-таки намагається “зберегти обличчя”. Хоча є легітимна петиція і делеговані виборцями депутати, Михайло Йосифович ініціює ще й якийсь незрозумілий збір підписів про заборону МП. І, вже після сесії 18-го травня, публічно заявляє, цитую: “..заборона МП – це важливіше, ніж відновлення ядерного статусу…”…Гарно сказано. Гучно. Промовисто. Красиво… Але, заради чесності, пан Михайло мав би додати – як УПЦ МП не може самій собі оголосити “автокефалію” і стати справді незалежною від Москви, так і я, голова облради, не можу зараз по МП навіть звичайного звернення до парламенту “протягнути” через сесію…
Отже, поки що – “ліворуч-праворуч, вперед-назад”…Крісло нинішнього голови обласної ради продовжує хитатись. І може впасти. Коли? Ну, наприклад, за підсумком позачергових виборів, які з великою ймовірністю відбудуться після Перемоги…
P.S. Зовсім не хвилююсь, якщо у чомусь помилився. Люди у нас мудрі, поправлять. Але, як громадянин і журналіст, бачу ситуацію саме такою… Натомість непокоїть і злить зовсім інше – хлопці і дівчата зараз там, на фронті, воюють, калічаться щодня, гинуть…А тут, у глибокому тилу, чиновники політичні ігри навколо МП влаштовують. Аж гидко, чесне слово… І головне – хто ж насправді у цих іграх “переміг”, якщо буквально нещодавно у селі Коханівка Вишнівецької громади освятили церкву МП?…
Може й справді треба поміняти фотки цього посту місцями?…
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
