У Західній Європі раптово та дуже швидко склалася нова реальність. Уряди Німеччини та Данії прямо говорить про “гібридні атаки” і “гібридну війну” з боку Росії. Разом із формуванням відповідей на цю загрозу йде і пошук мотивів Путіна.
“Не війна, але й не мир”
Про нову реальність, “з якою ми маємо справу”, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив ще 25 вересня після появи безпілотників над кількома аеропортами Данії. “Ми не перебуваємо у стані війни, але й не перебуваємо у стані повного миру. Нас атакують гібридними методами, дезінформаційними кампаніями та, звісно ж, вторгненнями з використанням безпілотників”.
Ця формула “не війна, але й не мир” якраз і описує нову реальність. Росія не чинить того, що можна було б кваліфікувати як воєнний напад. Європейські міста не зазнають ані ракетних ударів, ані бомбардувань. Жертв та руйнувань немає.
Наголосимо, що самі європейці, побачивши дрони у своєму небі, абсолютно не вимагають від своїх урядів ударів по Росії. Справжньої, не гібридної війни ніхто не хоче.
Формулу Пісторіуса швидко засвоїв канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. “Ми не воюємо, але й не живемо у мирі”, — заявив він підприємцям на саміті Schwarz Ecosystem Summit у Берліні 26 вересня. “Ми не перебуваємо у стані війни, але ми вже й не перебуваємо у стані миру”, — повторив він 29 вересня у Дюссельдорфі і ще раз 30 вересня у Берліні. Мерц не лише сам усвідомив нову реальність, а й привчає до неї німців.
“Щоб ми жили із цим страхом”
Про мотиви Путіна розповів глава FE (Forsvarets Efterretningstjeneste, тобто Служби військової розвідки) Данії Томас Аренкіль. “Росія хоче, щоб ми повірили в загрозу війни, що насувається, і щоб ми жили з цим страхом“, — заявив він на прес-конференції 3 жовтня. — Росія в даний час веде гібридну війну проти Данії і Заходу. Росія агресивно використовує військові засоби, щоб чинити на нас тиск, не переходячи межі збройного конфлікту в традиційному розумінні. Росія хоче створити невизначеність і внутрішній розлад між союзниками, щоб ми припинили підтримку України і щоб не дозволити нам приймати рішення, які суперечать інтересам Росії та завдають шкоди її економіці”.
Одночасно FE опублікувала документ “Оцінка гібридної загрози для Данії“. FE констатує, що “Росія наразі веде гібридну війну проти НАТО та Заходу”, і прогнозує, що “гібридна загроза з боку Росії проти НАТО найближчими роками посилиться”. Однак, на думку FE, гібридна війна не переросте у справжню. Про це свідчить оцінка FE рівнів загроз:
-
Загроза військових провокацій проти країн НАТО ВИСОКА. З 2022 року російські військові підрозділи поводяться більш загрозливо та агресивно, ніж раніше. Це включає, серед іншого, безрозсудне плавання, імітацію атак на підрозділи країн НАТО, а також глушення зв’язку та сигналів GPS як цивільних, так і військових суден та літаків.
-
Загроза диверсій проти Збройних Сил Данії ВИСОКА. З 2023 року Росія стоїть за низкою диверсійних акцій проти цілей у Європі. Цілком можливо, що це регулярна диверсійна кампанія з боку Росії, спрямована на підрив європейської підтримки України.
-
Загроза руйнівних кібератак проти Данії СЕРЕДНЯ. З 2023 року хакерські групи, які підтримують Росію, все частіше здійснюють руйнівні кібератаки, спрямовані зокрема на західну критично важливу інфраструктуру.
-
Загроза операцій впливу проти Данії НИЗЬКА. Однак Росія постійно намагається впливати на процеси ухвалення політичних рішень та формування громадської думки в Європі, у тому числі в Данії. Ця діяльність спрямована насамперед на те, щоб посіяти розбрат у Європі та послабити підтримку України з боку Заходу. Вплив здійснюється як через Інтернет-платформи, так і через агентів впливу.
-
Загроза регулярних військових атак проти Данії ВІДСУТНЯ. Росія вважає себе у стані конфлікту із Заходом і готується до війни проти НАТО. Це не означає, що рішення розпочати таку війну ухвалено, але Росія озброюється і нарощує потенціал для ухвалення такого рішення. Росія продовжує уникати дій, які можуть призвести до застосування статті 5 НАТО. Проте, цілком імовірно, що Росія використовуватиме гібридну тактику, щоб перевірити і змінити поріг, на якому може бути задіяна колективна оборона НАТО відповідно до статті 5.
Контр-ІПСО проти ІПСО
Можливо, хтось побачить суперечність у цій оцінці: як же “загроза військових атак відсутня”, якщо “Росія готується до війни проти НАТО”? Але тут жодної суперечності немає, а є датське (і загалом європейське) контр-ІПСО проти російського ІПСО. Кремль хоче викликати в Європі паніку, а уряди європейських країн, навпаки, хочуть запевнити, що підстав для паніки немає, справжньої війни не буде.
“Росія використовує гібридні дії, намагаючись послабити політичну згуртованість і здатність країн НАТО приймати рішення. Мета Росії — не досягнення швидких результатів, а створення постійної невизначеності, в якій згуртованість НАТО поступово підривається. Цілком імовірно, що Росія буде більш схильна до ескалації гібридних атак, якщо альянс не буде реагувати на них”, — вважає FE. На її думку, “агресивна військова поведінка Росії може мати кілька цілей, у тому числі перевірити здатність країн НАТО реагувати та викликати стурбованість у країнах НАТО тим, що НАТО готується до війни проти Росії”.
Одночасно Economist розповів, що “мікроагресія Росії проти Європи” “сподівається підірвати підтримку України“. У статті наголошується, що Путіну не потрібно залякувати політиків чи генералів своїми маневрами. Для досягнення мети диктатору достатньо налякати населення тих країн, на які він націлений, щоб підірвати довіру громадян до влади. Це може змусити виборців двічі подумати, чи підтримувати Україну та чи займати ворожу позицію щодо Росії, пише Economist. Він цитує міністра оборони Естонії Ханно Певкура, який заявив, що росіяни “не дуже добре справляються на полі бою, і їм потрібно чинити тиск на Європу та Захід, щоб сказати: “Займайтеся своїми справами, займайтеся своєю протиповітряною обороною та не надавайте протиповітряну оборону Україні”.
Як завжди, кремлівському ІПСО підіграє угорський прем’єр Віктор Орбан. 3 жовтня у радіопрограмі “Доброго ранку, Угорщина!” він заявив, що “все більше країн, подібно до Угорщини, вважають, що на нас чекає війна”, і що “рано чи пізно труни повернуться додому, включаючи загиблих і полеглих молодих людей”.
Велика гібридна війна
Якщо мета Путіна — залякати Європу, не починаючи справжньої війни, то найближчими тижнями і місяцями від нього слід чекати на ескалацію саме гібридної війни, перетворення “мікроагресії”, як її назвав Economist, у велику гібридну війну. Наприклад, це може означати атаки ударними дронами по військових об’єктах у європейських країнах НАТО. Звісно, Росія стверджуватиме, що вона тут ні до чого, це антивоєнні акції місцевих “партизан”, а дрони “можна купити в будь-якому воєнторгу”.
Про підготовку Росією таких атак повідомила 2 жовтня польська газета Wyborcza. Вона посилається на Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) та прокуратуру країни. У статті йдеться про те, що російська військова розвідка (ГРУ) могла готувати атаки на об’єкти критично важливої інфраструктури з використанням безпілотників, до яких мали прикріплюватися банки з вибухівкою. Wyborcza також пише про затримання 27-річного В’ячеслава Г., який перевозив банки з вибухівкою, деталі безпілотників та SIM-картки. Йому загрожує довічне ув’язнення, прокуратура планує завершити розслідування до кінця року.
Якщо не знаходяться місцеві “партизани”, стануть у нагоді кораблі тіньового флоту. Ще 23 вересня сайт датського телеканалу TV2 розповів, що три пов’язані з Росією судна були помічені неподалік Копенгагена, коли місцевий аеропорт призупинив роботу через загрозу безпілотників. Поліція Копенгагена повідомила TV2, що їм відомо про наявність кораблів, з яких могли запускатися безпілотники.
Втім, поки що Росія не переходить до атак ударними дронами, а нарощує кількість демонстративних (і заразом розвідувальних) акцій. 2 жовтня дрони були зафіксовані в Німеччині над авіабазою Ердінг (там розташований центр випробувань дронів нового покоління) та аеропортом Мюнхена, а також у Бельгії над військовою базою Ельсенборн.
Наразі завдання європейських урядів не лише у тому, щоб знайти відповідь на гібридну загрозу з боку Росії. До того ж не факт, що тут можна знайти ефективну відповідь. Завдання європейських урядів насамперед у тому, щоб спрямувати емоції своїх народів не в бік паніки та страху, а в бік холодної ненависті до Росії та палкого бажання посилити військову та фінансову допомогу Україні.
