Politerno > Статті > Україна і світ > Антикоррупційне “свавілля”. Чи зможе НАБУ паралізувати парламент?

Антикоррупційне “свавілля”. Чи зможе НАБУ паралізувати парламент?

  • 31 Серпня, 2017
  • 1442 Переглядів
  • 0

Вплив Національного антикорупційного бюро на політичне життя України в останні місяці складно недооцінити, і нинішньої осені він буде тільки зростати

В останній час НАБУ при активній підтримці США та парламентської групи “антикоррупціонерів” набуло слави своєрідного “кіллера” державних службовців і народних депутатів, яка ініціювала в короткий термін кілька резонансних справ.

Мова йде в першу чергу про гучну “бурштинову” справу нардепів Борислава Росенблата і Максима Полякова.

Справу сумновідомої формули “Роттердам +”, де фігурує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та її глава Дмитро Вовк;

Справа про зловживання при реалізації проекту “Європейський вал” (“Стіна”), яка потенційно може вдарити Арсенію Яценюку та його політичній силі.

Крім того, в шухлядах НАБУ також існують “старі” справи проти глави фіскальної служби Романа Насірова та гаманця “Народного фронту” Миколи Мартиненка, за якими останнє слово ще не сказано. При цьому директор НАБУ Роман Ситник постійно анонсує нові кримінальні процеси, підозри та затримання як в рамках вже існуючих справ, так і за новими епізодами.

Можно не сумніватися, що з початком нового політичного сезону Ситник та його відділ серйозно активізуються, що сприятиме як поверненню його “клієнтів” з відпусток і канікул, так і низка політичних подій, безпосередньо пов’язаних з діяльністю НАБУ. При цьому складається враження, що детективи бюро будуть не надто церемонитися з прискіпливим дотриманням усіх процесуальних та юридичних норм.

Робота “на результат” з прицілом на перевибори

Дійсно, більшісті справ, які зараз розслідуються НАБУ, притаманна одна важлива риса – всі вони мають досить туманні судові перспективи, а то й взагалі ніяких. Але, схоже, Ситника цей факт не дуже засмучує. Зараз для нього головне – показати, що довірене йому відомство здатне зловити і притягнути до відповідальності корупціонерів, а не надто педантичне дотримання юридичних та процесуальних тонкощів йде Ситнику тільки в плюс.

В очах громадськості будь-який великий чиновник – корупціонер за замовчуванням, тобто з ним можна обійтися без особливих церемоній, а рішення судів не на користь НАБУ або голосування депутатів проти зняття недоторканості з колег дозволяють Ситникові вимагати для його відомства ще більших повноважень.

Восени Ситник та пов’язані з ним “антикорупціонери” будуть в першу чергу лобіювати затвердження антикорупційних  судів, мовляв, ми успішно виявляемо високопосадовців-корупціонерів, а суди все псують, їх виправдовуючи. Також Ситник буде вимагати максимум повноважень у питаннях прослуховування, зовнішнього спостереження та інших негласних слідчих дій. Сьогодні, як відомо, право на зняття інформації з каналів зв’язку мають тільки СБУ і Національна поліція, а НАБУ обмежене у свободі маневру

Імовірність, що НАБУ таки доб’ється свого в цих питаннях, досить висока, адже вимоги виходять не тільки від Ситника, але і від Сполучених Штатів і МВФ.

При цьому Антикорупційне бюро не обмежиться однією тільки правовою діяльністю, а й буде приймати безпосередню участь в політичних розкладах, підігруючи своїм партнерам з групи “єврооптимістів-антикорупціонерів” в їх прагненні довести ситуацію до дострокових виборів. Для цього у Ситника є достатньо інструментів. Діючи формально як представник влади, а по суті працюючи на опозицію, директор бюро може робити спроби розколоти правлячу коаліцію, відкриваючи кримінальні виробництва на представників “Народного фронту” і груп впливу всередині досить неоднорідного БПП.

Крім того, останнім часом виникла “антикорупційна гонка” між НАБУ і ГПУ, яка може якщо не паралізувати роботу парламенту, то дуже її ускладнити. Справа в тому, що генпрокурор Юрій Луценко, мабуть, відчуваючи конкуренцію з боку Ситника, намагається не відставати від нього у питанні викриття корупціонерів. Так що розмови про те, що на осінь готується якийсь список з 30 або 40 нардепів на зняття недоторканності, можуть виявитися не так далекі від реальності.

Якщо згадати, що на розгляд по суворій процедурі питання зняття недоторканності з шести нардепів (всі представлення подавав генпрокурор, як того вимагає закон, однак ініціатива в половині випадків виходила від НАБУ, а в половині – від САП) пішов тиждень роботи, то можна уявити, на що перетвориться парламент, якщо буде змушений розглядати подання на 40 депутатів, і яка буде реакція самих народних обранців на такі масові чистки.

Таким чином, цієї осені НАБУ гарантовано стане помітним фактором нестабільності, в тому числі і для правлячої коаліції.

Аудитор спотикання

Правда, у Банкової залишається ще один інструмент, який може помітно зменшити апетити Ситника, а то і взагалі привести до його відставки. Йдеться про скандального парламентськоого аудитора НАБУ, якого законодавчий орган так і не зміг призначити до канікул, і це питання відкладено на осінь.

Навколо постаті аудитора постійно спалахує справжня політична війна з огляду на те, що незадовільні результати аудиту – це єдиний законний спосіб відправити директора НАБУ у відставку до закінчення терміну його повноважень, і, відповідно, Ситник передбачувано хоче мати максимально лояльного аудитора, щоб звести ймовірність такого результату до мінімуму .

Гостроти ситуації додає той факт, що аудит НАБУ за законом повинен проводитися щорічно, до кінця року всього чотири місяці, а значить, відтягувати призначення аудитора як би нікуди. А тому вже у вересні війна розгориться з особливою силою. Лобіювати інтереси Ситника в ній буде група “єврооптимістів” на чолі з Сергієм Лещенком, який наполягає на тому, що будь-який кандидат в аудитори “від влади”, тобто схвалений парламентською більшістю, призначається лише для того, щоб позбутися від “ефективного антикорупціонера” ​​Ситника на радість олігархам-корупціонерам.

При цьому хорошим варіантом для Ситника буде ситуація, якщо аудитора так і не зможуть обрати до кінця року. Норма закону про аудит не буде виконана, проте відповіді, як бути в такому випадку, в законі немає. Так що партнери НАБУ в парламенті будуть робити все можливе і неможливе, щоб не пропустити незручного для них кандидата в аудитори.

З іншого боку, останні справи НАБУ проти нардепів, а особливо плани на масове позбавлення народних обранців недоторканності восени, приведуть до того, що в дуже багатьох парламентарів з’явиться на Ситника зуб і вони будуть вважати його загрозою парламентаризму. Так що не можна виключати, що депутати нарешті проголосують за не самого приємного для Ситника аудитора.

Віталій Дяченко

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE