Він подав позов до Росії на 12 млрд доларів, а Росія оголосила його в розшук. Кремлівський банкір, православний олігарх і особистий друг Володимира Путіна Сергій Пугачов дав ексклюзивне інтерв’ю “Дождю”. У ньому він поділився своїми спогадами про Путіна, Ігора Сєчіна, “рейдерське захоплення” резиденції президента в Ново-Огарьово за участю сина генпрокурора, а також розповів про своє ставлення до Навального і Росії, в яку повертатися не збирається.
ЗАМАХ
– Ми зустрічаємося з вами, виконуючи всі заходи конспірації. Ви побоюєтеся за себе, за своє життя?
– На мене кілька разів здійснювалися замахи і не тільки в Росії, тому нічого такого екстраординарного або екстравагантного в цьому немає.
– У Лондоні був інцидент, зараз ведеться розслідування цього інциденту – це власне був замах на вбивство очевидно, тому що ймовірно вибухові пристрої виявили представники антитерористичного підрозділу і виявили вони їх під усіма моїми автомобілями.
– У вас є припущення хто міг би бути замовником?
– На сьогоднішній день йде гаазький трибунал проти РФ на 12 млрд. Власне, Росія для того, щоб запобігти цьому, використовує найбрудніші методи.
УЛЮКАЄВ
– Ну, власне, в силу того, що я володію певними знаннями на цю тему, можу собі припустити що це очевидно політична справа, причому ось з таким жорстким, грубим використанням суду. На сьогоднішній день… подивимося, як і що станеться з Улюкаєвом… тут складніше в тому сенсі, що Улюкаєв є плоть від плоті власне представником цієї ж системи, у нього є свої прихильники, яких не так багато – Сєчін, напевно, трохи сильніше, але тут залежить від того, хто там кого переграє.
– Наскільки ці люди мстиві? чи можуть вони зраджувати один одного?
– Звичайно, це люди, які один одного ненавидять, у яких є свої інтереси, які, тим не менш, змушені спілкуватися, знаходитися в одній будівлі – припустимо, в будинку уряду, в Кремлі і т д. Я пам’ятаю там з самого початку, я не уявляю, щоб заступник керівника адміністрації, включно з керівником адміністрації, незалежно від того, хто ним був – Волошин, Медведєв – хто завгодно або віце-прем’єри в Кремлі. Це навіть не угруповання. Це просто тотальна особиста неприязнь.
Що Путін приніс з собою після виборів 2000 року? Ну, по-перше це якась така філософія КДБ, яка очевидно має на увазі, що нічого немає такого, яка там дружба, які там… смішно просто. Тобто він не довіряє нікому – не довіряє особистій охорони, нікому, не довіряє своїм близьким в минулому, співробітникам того ж КДБ, він розуміє, що вони здатні його підставити там в будь-яку хвилину – він не довіряє нікому і це, власне, його так вчили.
ПУТІН
– Це людина, яка ніколи не обиралася, – його всюди призначали, то в університет, то в НДР, то ще кудись, то в мерію. Путін взагалі не хотів бути президентом, до останнього моменту намагався всіляко відмовитися від цієї можливості стати президентом Росії, він абсолютно не був готовий до цього, він до кінця в це не вірив і, тим не менше, я думаю, він повірив у це, коли йшла інавгурація, навіть не вибори, не відхід Єльцина, а саме в момент інавгурації він зрозумів що він на 4 роки, а, може бути, менше, повинен виконувати посаду президента.
Я пам’ятаю, він мені сказав: “Треба працювати з тим матеріалом, який є” – пряма цитата, просто пам’ятаю. І ми говорили про те, що якщо ти хочеш, щоб країна працювала по-новому, якщо у тебе є якісь світлі ідеї, якщо ти хочеш просто хорошого в країні, то просто треба розуміти, що потрібна свіжа кров, потрібні люди, які як-то пожвавлять цей процес.
– Згадайте свою останню зустріч з Путіним. Якщо я не помиляюся, вона відбулася в Голландії.
– Дійсно, в Амстердамі. Путін мені сказав: “Слухай, прилітай в Москву, ми там всі питання вирішимо. Я не буду… там довго, про що ми говорили, було зрозуміло, що він, скажімо так, Путін у властивій йому манері зробив вигляд, що він щось чув, що є злі люди, які мене ображають, він обов’язково з ними в найближчим часом розбереться, як тільки приїде. Він мені навіть сказав, я зараз подзвоню там Чайці, Бастрикіному, ми там розберемося, щоб не чіпали твоїх хлопців, ви ж знаєте його манеру – твоїх хлопців там не чіпали, все буде нормально. В силу того, що я його дуже добре знаю, для мене очевидно, що це просто нічого не означає і нічого не варто. Ну і ось власне результатом цієї зустрічі стало порушення кримінальної справи, оголошення в Інтерпол та інші речі.
СИН ЧАЙКИ
– Був величезний шматок землі на Рубльовському шосе, а частина землі належить резиденції Путіна, вона там знаходиться резиденція прямо на цій землі. А її вирішили там зарейдити якісь люди, які такі професійні рейдери, незважаючи на путінську резиденцію, що вирішили зарейдити цю землю, в числі цих рейдерів був син Чайки, генерального прокурора.
І це єдиний був момент, коли я пам’ятаю, що Путін після того, як йому 50 осіб сказали: там щось не так, ну там Муров дзвонив, директор ФСО, Віктор Золотов, начальник особистої охорони. “Слухай, тут вже зараз дійде до того, що нас звідси виселять – щось треба зробити” і тоді, я пам’ятаю, що я подзвонив, запросив Чайку, Чайка прийшов, сказав, що так-так-так, намагався переконати, що це не зовсім так, а в кінці кінців: навіть якщо і зарейдять, то його не зачіплять. І ось, звичайно, тоді, я пам’ятаю, і, мабуть, це єдиний раз, коли Путін був у такому обуренні, коли він просто сказав: значить так, я не питаю, кого чіпатимуть чи не чіпатимуть, я даю вам 24 години, щоб ситуація була влаштована – це був перший і єдиний випадок з усього мого багаторічного досвіду з ним тісного спілкування, коли Путін… ось рівно коли це торкнулося його, причому торкнулося дуже серйозно, тому що там зайшло занадто далеко, я б так сказав.
Або ще така історія. Сєчін мені каже: “Так, Собчак програв, тому що ми там збираємо штаб виборний, а Путін їде в баню”. І він каже: “Він з таким портфельчиком, у нього там, каже, віник, а він мені, каже – ну зараз заїду там до великого будинку – це комітет держбезпеки в Пітері – зараз з хлопцями домовлюся, а у нього віник з портфеля стирчить”.
НАСТУПНИК
– Фігура Путіна розглядалася як проміжна – було 2 кандидатури, був Степашин, який вже був прем’єр-міністром, але який уособлював в моєму розумінні якесь таке минуле, який пройшов весь шлях з Єльциним і який не викликав якихось надій. За фактом, я вважаю щиро абсолютно, що я винен лише в тому, що я подумав, що я дуже добре там розбираюся в політиці, дуже добре розумію, що хоче народ. Ну там, може бути, на мене там якось вплинули сильно ці вибори 96-го року, де були ці фокус-групи, де були всякі такі розумні технології американські, які приїхали в Росію.
Собчак не те, що не вірив, просто я запитав його – як він до цього поставився, якби Путін був президентом. Ну він сказав – “ну це просто абсурд, я не розумію. Ну да, Володя там хороший хлопець, але не більше того”.
СЄЧІН
– Домовляються вони дуже просто, ось приклад – як Улюкаєв домовився з Сєчіним – ось так вони і домовляються завжди. Сєчін конвертував це саме в те, що відбулося, що будь-яке питання я можу або вирішити, або не вирішити, то є, не важливо що там Путін думає – питання, як я йому це піднесу, як я йому поясню, що правда. Сєчін отримав унікальну можливість, будучи заступником керівника адміністрації він перебував з Путіним там, як мінімум, весь робочий день поруч, тому він дуже переживав, припустимо, коли Путін залишався на дачі, не приїжджав в Кремль, тому що він не розумів, хто приїжджає до нього , хто їде, він намагався всіляко дізнатися – дзвонив і т. д., але теж, знову ж таки, та ж апаратна гра, в якій всі один одного ненавидять.
ДЕВ’ЯНОСТІ
– Треба розуміти, що те покоління було зовсім іншим, тобто це були освічені досить в загальній масі люди, інженери – за радянськими мірками дуже прості люди. І з них формувався цей клас, якому не дали завершити це, тобто, у нас немає ніякого малого бізнесу, як ви знаєте. Кілька років тому ви особисто могли уявити, що Росія виявиться в такому глухому куті, незалежно від цін на нафту, що Росія і Північна Корея і Іран – це приблизно одне й те саме?
У нас – людей, які жили і в той час, і зараз – у нас є можливість порівняти, адже суспільство не хоче там якоїсь свободи слова, а там, ну я не знаю, якісь дисиденти, одиниці дисидентів готові життя віддати за це, але 99% цього просто не хочуть. Вони навіть не розуміють, що це означає, тому, на жаль превеликий (в силу того, що я 30 років життя віддав, щоб цього не відбулося, а це відбулося) я скажу, що я не бачу якогось… навіть якщо Обаму оберуть завтра президентом Росії… я вас запевняю, це зміниться дуже нескоро.
Ось дивіться, ми про що говоримо, про перемоги там Петра Першого, природно 45-й рік – це взагалі ікона. У той момент, коли йде демонстрація останньої моделі айфона, в Росії йде сутичка не на життя, а на смерть: спав Микола Другий з балериною чи ні. Просто це таке болото. З огляду на те, що з початку 90-х все-таки я займався професійно політикою і бізнесом, я вам скажу, що до певного моменту часу навіть багаті люди – люди, які займалися приватним бізнесом – просто втомилися від цього, тобто ось цей ось генофонд радянський, що можна нічого не робити і задовольнятися малим, він в серці, в мізках російських людей, вони просто цього не розуміють.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
– Ви самі не відчуваєте за собою відповідальності?
– Безсумнівно відчуваю, але, якщо можна, я б хотів все-таки пояснити, що під цим маю на увазі. Значить, в першу чергу, що стосується 96-року виборів – вибори 96-го року, вони були чесними. Більш того, коли Борис Миколайович дізнався про те, що власне у нього дуже низький рейтинг, він практично не хотів йти на ці вибори, і це така була чисто людська позиція образи на всіх, тобто ось Єльцин, незважаючи на все, на його шкідливі звички та інші штуки, щиро, як ось для своєї рідної дочки, хотів кращого для Росії.
Получився такий паралельний ось цей штаб, в якому зібралися якісь люди, в основному, звичайно, до того моменту абсолютно така недосвідчена в цих речах Таня Дяченко, Валя Юмашев і багато інших дуже хороших людей, згодом Коржаков, Барсуков, Ілюшин і т. д. Займали там цілі поверхи, а згодом і Чубайс туди прийшов зі своїм штабом, який носив технічний характер. Я скажу як учасник цих подій: вибори були абсолютно чесні, це були останні чесні вибори в Росії. Тільки Зюганов може сказати, що вибори були нечесні. Вибори були чесні.
НАВАЛЬНИЙ
– Незважаючи на ці чвари з Ксенією Собчак, яка, на мій погляд, зайнялася б краще виданням якогось модного журналу, Навальний дуже смілива людина. Я думаю, дуже чесна людина.
Я думаю, що якщо 2 мільйони людей вийдуть і проголосують за нього, то після цього він сміливо може в Кремль заходити і проводити інавгурацію, повірте мені. Тобто ось ніяка там ця Росгвардія, ніякі там 40 тисяч багнетів московської поліції, ось просто ніхто до цього не готовий. Треба розуміти, що це така інертність мислення і ось це такі інертні процеси, які відбуваються, що Путін – наш імператор, за аналогією з “Матільдою”. Це абсолютно не так, ось ви послухайте, що ці співробітники правоохоронних органів про нього говорять вдома. Якщо вийде там, я не знаю, мільйон, два мільйони людей на вулицю в Москві, то ось власне вони його і оберуть, ось я запевняю вас. Тобто це єдиний шлях його приходу до влади, ніякого іншого приходу до влади не існує, ось вони його оберуть – всі з цим погодяться. І ніякий Путін, ніхто цьому не завадить.
