У неділю, 5 листопада, у мережі з’явилася чергова порція документів т.зв. “Райських паперів” – інформації, зібраної міжнародним консорціумом журналістів щодо відомих політиків (і не тільки) світу, які полюбляють виводити з-під оподаткування власні доходи через використання “офшорних” механізмів. Власне, папери тому і “райські”, що більшість світових офшорів знаходяться саме у “райських” країнах світу.
Серед досить репрезентативного переліку фігурантів (серед яких, зокрема, знайшлося місце і колишньому канцлеру Німеччини та нинішній королеві Великобританії) присутні і українці. Зокрема, мова про президента П. Порошенка, котрий так само фігурував і у першій редакції “райських паперів”.
Зокрема, навесні минулого року, коли потекли перші “райські папери”, президент намагався пояснити створення офшорних компаній виключно турботою про те, аби виконати передвиборчі обіцянки та продати власний бізнес після вступу на пост президента.
Нова порція документів дозволяє поставити під сумнів всі попередні висловлювання Глави держави. Зокрема, аналіз переписки юристів, які представляли інтереси президента та їх колег з острова Мен (датованої 2014 роком) показує, що мова про продаж бізнесу не йшла. Насправді, тоді лідера України, згідно до оприлюднених документів, цікавила реструктуризація власного бізнесу в вигляді хитрої схеми за участю компаній з Нідерландів, Люксембургу та Кіпру, які повинні були забезпечити виконання двох завдань: податкову оптимізацію та захист бізнесу на випадок, якщо сам Порошенко втратить важелі влади в Україні. Саме для цього його бізнес повинен був мати “іноземну прописку”.
Плутані коментарі юристів Порошенка, які з’явилися одразу після оприлюднення інформації, а потім були спростовані, показали, що, загалом, оточення президента було не надто готовим до цієї ситуації. З іншого боку, вони, швидше за все, незадовго до витоку знали про те, що він буде. Відповідно, буквально перед оприлюдненням нової порції «райських паперів» близькі до Адміністрації Президента політтехнологи розгорнули масштабну інформаційну кампанію, смисл якої втілювався у кількох тезах: треба єднатися довкола президента, нападки на Порошенка – результат діяльності «ворогів та шпигунів» з Росії; треба вірити лідеру у часи війни і т.д.
Проте, оскільки, за великим рахунком, офшорна інформація не є принципово новою, особливого резонансу в державі вона не викликала. Зрештою, всі гравці обмежилися “черговими” заявами.
Однак, навряд чи ця інформація є випадковою, так само – як і час “зливу”.
Перш за все треба відзначити, що серед усіх фігурантів саме Порошенко виглядає найбільш значимою політичною фігурою. За всієї поваги до британської королеви та Г. Шредера – їх присутність у сучасній політиці виглядає досить слабкою. А от президент Порошенко – діюча та досить значима фігура.
Цікаво, що спливають порції офшорних документів у критичні для Порошенка моменти. Більше того, якраз у періоди, коли більш нагально постає проблема т.зв. “Мирного процесу” та перспектив врегулювання конфлікту на Донбасі на основі “Мінських домовленостей”. Зокрема, на початку 2016 року «панамські документи» стали надбанням громадськості через невеликий проміжок часу після оприлюднення т.зв. “формули Штайнмайєра”, яка передбачала врегулювання через виконання Україною політичної частини “Мінська” (та є, по суті, просто перейменуванням відомого раніше “плану Медведчука”, що передбачав: ухвалення змін до Конституції, вибори у ОРДЛО, амністію та особливий статус для цих територій).
Що цікаво, зараз теж постає відповідна проблема, от тільки ініціатором виступає не німецький керівник МЗС, а американський “переговорник” – Курт Волкер.
Зокрема, на останньому брифінгу офіційний представник Держдепу з питань врегулювання україно-російського конфлікту зробив декілька досить цікавих заяв.
По-перше, він «порадив» Україні не виступати з альтернативними пропозиціями по резолюції Радбезу ООН щодо введення до ОРДЛО миротворців, а спертися на російський варіант документу та “доопрацьовувати” його.
По-друге, він заявив, що миротворці – це спосіб прорвати “зачакловане коло” між виконанням політичної частини “Мінських домовленостей” та гарантіями безпеки, до яких постійно апелює України як до фактору, який робить неможливим внесення змін до Конституції та проведення виборів у ОРДЛО. Волкер стверджує, що миротворці створять умови для “безпеки”, а, значить, Україна муситиме виконати свою порцію зобов’язань.
Нарешті, по-третє Волкер наголосив на необхідності повного виконання “Мінських домовленостей”, а також сподівання, що резолюція ООН буде ухвалена вже цього року.
Отже, висока імовірність, що вже цього року президент Порошенко постане перед досить непростим вибором, який вимагатиме від нього забезпечити все ж остаточне ухвалення політичних документів, передбачених “Мінськими домовленостями”. Схоже, що “офшорна” інформація цілком може бути покликана додати президентові рішучості.
Ніхто не знає, які ще відомості можуть міститися у “Райських документах” щодо П. Порошенка. Однак фактами є наступні обставини:
1) оприлюднена донедавна інформація нагадує, швидше, не остаточні відомості, а “попередження” через публікацію певних не найважливіших відомостей;
2) лише автори “зливів” та сам президент знають, що може бути “злите” надалі;
3) у неоприлюднених досі відомостях може бути щось, що може, наприклад, суттєво вплинути на хід передвиборчої кампанії, якщо з’явиться у «правильний» час.
Власне, це все може поки що розглядатися лише як гіпотеза.
Повернемося до фактів.
Президент України, якій вдався до дуже “хитрих” схем по виведенню власного бізнесу з-під оподаткування, насправді переграв самого себе, віддавши цінні відомості про себе до чужих рук. Тепер ці руки цілком можуть тиснути на нього, вимагаючи, у тому числі, і геополітичних поступок. Власне, це один із неявних, але важливих ризиків обрання великого бізнесмена на посаду Глави держави, про який у нас не надто часто говорять. Однак у сучасному світі інформації цей ризик стає все більш актуальним. Досить загадати скандальні зв’язки президента Д. Трампа з Росією, які так само виникли з бізнес-схем.
Перетворивши себе на заручника, Порошенко нагадує Кощія, який заховав свою смерть у яйце (офшори), і тепер змушений постійно турбуватися про його збереження. Очевидно, “політична смерть Порошенка” (не у вигляді чогось екзотичного, а у банальному варіанті паперів та номерів рахунків) цілком може існувати. Відповідно, за неї може точитися неабияка боротьба в українській політиці.
В таких умовах президент, схоже, починає підвищувати ставки в плані інформаційної роботи. Зокрема, “лідери думок”, що активно співпрацюють з Адміністрацією Президента та регулярно публікуються у Мережі, зараз вже пішли на загострення боротьби між “прихильниками” та “противниками” президента. І це, що дивно, підтримує сам президент, розказуючи у своїх промовах про “зрадофілів”. Очевидно, таким чином ставка в інформаційній роботі здійснюється на створення образу “внутрішнього ворога”, який працює на “ворога зовнішнього”. І це теж дозволяє говорити, що в Адміністрації Президента готуються до досить серйозних інформаційних атак.
Власне, все це дозволяє говорити, що “райські документи”, оприлюднені на даний момент – це ще “квіточки”. Ягідки будуть згодом.
Читайте також: “Наші Гроші”: Керівництво Укроборонпрому злило 100 мільйонів на “прокладку” менеджера Порошенка (Відео – Фото)
