Колишні власники “Приватбанку” не визнають своїх боргів і не збираються їх погашати. Це може спричинити проблеми для банку і політичними потрясіннями для країни
“Озброєний до зубів нейтралітет. Так би я охарактеризував взаємовідносини двох олігархів: Ігоря Коломойського і Петра Порошенка. І якщо перший намагається зберегти свій статус, другий – його нарощує. Зовні вони привітні один з одним, спілкуються, посміхаються, і точать ножі під сукном. ніхто не наважується нанести удар першим, тому вони шрамірують один одного, і шматують – по сантиметру”, – описує взаємовідносини президента і глави групи” Приват “Ігоря Коломойського один з підприємців, знайомий одночасно з двома.
Саме зараз ці двоє людей вступають в найскладнішу фазу за всю історію своїх взаємин, небезпечну великими потрясіннями для обох.
“Час Ч” – перше липня, коли настане дедлайн для колишніх акціонерів націоналізованого Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, які повинні вирішити питання з портфелем кредитів, який їх структури брали у банку (реструктуризувати, внести застави, почати погашення і т.д.).
Ця дата стоїть, в тому числі, на контролі і у Заходу – відповідний пункт внесений до меморандуму з МВФ. Переговорним процесом за кредитами зараз, за дорученням “Приватбанку”, займається консорціум компаній на чолі з Rothschild & Co.
Але поки все йде до того, що питання не вирішиться.
“До першого липня нічого не буде. Застави за кредитами не внесуть. Позиція Коломойського вже зрозуміла – левову частку боргів не визнавати і по ним не платити”, – сказав “Країні” партнер по одному з бізнесів олігарха.
Що буде далі з банком, Коломойським, Порошенко і Україною з’ясовувала “Країна”.
Справа про мільярди
Процес націоналізації ПриватБанку проходив важко, проте до відкритого зіткнення його власників з владою з наступним крахом банку справа не дійшла.
Щоб не допустити паніки, утримати курс і не поховати під уламками “Привату” банківську систему країни, сторони домовилися публічно не сваритися і піти по мирному плану.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва тоді заявила, що більше 97% кредитного портфеля націоналізованого банку (150 млрд. грн) виявилися кредитами, пов’язаними з акціонерами, причому багато хто з них видавалися, за оцінками НБУ, без наміру повернути їх назад. Тобто, простіше кажучи, власники виводили гроші.
При цьому Коломойський і Боголюбов в процесі переговорів нібито дали добро внести необхідні застави і узгодити план реструктуризації заборгованості своїх компаній перед “Приватом”, щоб забезпечити за ними виплати.
Уже тоді, втім, були великі сумніви, що хтось комусь щось віддасть. І перші ж публічні коментарі колишніх керівників банку показали, що у них зовсім інше бачення ситуації.
Перш за все, вони оскаржили величезну суму кредитів, виданих пов’язаним компаніям, заявляючи, що це не 150 мільярдів, а в рази менше. А в проблемах банку звинуватили не акціонерів, які виводили гроші через фіктивні позики, а Нацбанк, який “душив” Приватбанк підвищенням ставок рефінансу і жорсткістю вимог з резервування.
Сам Коломойський висловлювався дозовано. В одній із заяв, яку він зробив після виходу програми “Схеми”, в якій журналісти заявили, що перед націоналізацією Приватбанк видав фірмам-пустушок кредитів на суму понад 100 мільярдів гривень.
“Гроші з банку не йшли. В рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто гроші залишилися в банку”, – сказав бізнесмен. Коментуючи сюжет, Коломойський також додав, що ці операції проходили при” чуйному керівництві “заступника голови НБУ Катерини Рожкової.
Втім, експерти ставлять під сумнів цей довід.
“Поки банк перебував у приватних руках, акціонерам вдавалося вдавати, що позичальники обслуговують свої кредити. Але робилося це шляхом постійного перекредитування, про що говорять всі свіжі розслідування про видані позики. Суть цих операцій полягала в тому, щоб перекласти зобов’язання перед банком з балансу одних позичальників на баланс інших, таких же неплатоспроможних.
Після націоналізації вони перестали платити. Втім, вони і до націоналізації не платили, а лише перекредитовуються”, – розповідає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Зовсім недавно з’явилося ще одне розслідування. Про те, що 9 особам, пов’язаним з групою “Приват”, банк видав нібито мільярд доларів. І Коломойський її поки що не прокоментував.
Правда, позиція олігарха вже зрозуміла. За даними джерел “Країни” в його оточенні, з посиланням на недавній аудит міжнародної компанії Ernst & Young, колишні власники будуть доводити, що загальна сума кредитів інсайдерам не перевищує 30 мільярдів гривень, а чутки про те, що вони видавалися без належного забезпечення і гарантій повернення – безпідставні.
“Наскільки я розумію, колишні акціонери визнавали офіційно тільки малу частку кредитів як пов’язані, і, можливо, в суді будуть як раз цю позицію і відстоювати”, – підтверджує цю інформацію “Країні” Олександр Паращій.
Більш того, Коломойський через суд зараз просить розірвати свою особисту поруку, яке він давав під рефінансування Приватбанку з боку держави.
Так чи інакше, але вирішувати питання з кредитами Ігор Валерійович, судячи з усього, не має наміру.
У такій ситуації, у держави є два виходи.
Перший – проковтнути трактування Коломойського і забути про 150 мільярдів кредитів.
Другий – спробувати тим чи іншим чином змусити олігарха оплатити рахунки.
І ось тут починається найцікавіше.
Війна чи мир
Спроба силою змусити Коломойського вирішити питання з кредитами загрожує масштабною бізнес-політичною війною.
“Відкрита сутичка Порошенко і Коломойського, якщо вона трапиться, позначиться не тільки на рейтингах її учасників, вона може вплинути на хід розвитку країни”, – прогнозує політтехнолог Сергій Гайдай.
“Важливо розуміти, що вони, Порошенко і Коломойський, за своїм типажем дуже схожі. Обидва – інтригани, змовники, в очі говорять одне, за спиною – інше. Плітки, недомовленості, підвішені обіцянки. Це їх методи, вони розуміють один одного як ніхто, бояться один одного, тому не вирішуються на відкриту війну. Поки не наважуються “, – розповідає джерело в оточенні Коломойського.
Про те ж сказав “Країні” і великий підприємець, знайомий з обома персонажами. “Коломойський однозначно відмовиться вирішувати питання з кредитами. Але війну поки починати не буде. Причаївшись. Але буде до неї готуватися”, – сказав бізнесмен.
У той же час, джерела “Країни” в Адміністрації президента кажуть, що розв’язка настане раніше, ніж багато хто думає.
“Так, деякий час будуть вестися переговори по кредитах “Привату”, обговорюватися варіанти, будуть намагатися прийти до компромісів, – сказало нам джерело. – Але коли вже не тільки для нас, але і для західних партнерів і кредиторів стане ясно, що Коломойський має намір просто всіх кинути, то прийде час діяти рішуче. Думаю, це станеться вже скоро”.
Отже, обидві сторони готуються до війни, накопичуючи сили. Що це за сили і якими можуть бути бої “приватівського значення”?
Задум Коломойського
Націоналізація “Приватбанку”, незважаючи на те, що Коломойський каже про неї як про успішну для себе угоду, насправді позиції олігарха сильно послабила.
“Для Коломойського життя без Приватбанку це як життя на Марсі без космічного корабля. Раніше у нього був космічний корабель – банк, він міг робити розрахунки, переклади гроші, крутити і вертіти ними в рамках всього бізнесу. Тепер же він позбувся всього. Для людини, яка звикла оперувати великими сумами грошей, втрата такого корабля – сильний дискомфорт”, – розповідає банкір з колишнього керівництва ПриватБанку.
А видаткова частина у Коломойського немаленька. Наприклад, тільки за мировою угодою, підписаною в Лондонському суді з Віктором Пінчуком, Ігор Валерійович платить Віктору Михайловичу, за даними “Країни”, 30-35 млн доларів щомісяця. Причому робить це справно, за кілька днів до настання формальної дати погашення.
У той же час, ресурси впливу на ситуацію в країні і особисто на президента у Коломойського є.
В першу чергу – це телекомпанія 1 + 1.
Важливість цього каналу для Петра Порошенка в тому, що саме він акумулює ключовий промайдановскій електорат президента. До сих пір “1 + 1” главу держави персонально не ображав. Легкого моніторингу ТБ-новин досить, щоб зрозуміти: “плюси”, як і інші найбільші телеканали, утримують рівно-позитивний тон по відношенню до Петра Порошенка, не висвітлюють хворобливі для президента теми, на кшталт “футболки сина президента”, або “касетного скандалу Онищенко “, і досить помірковано критикують найближче оточення гаранта.
Наскільки різко “плюси” готові підвищувати градус критики, можна судити по епізоду, коли телеканал олігарха зіткнувся із загрозою непродовження ліцензії.
У грудні минулого року телеглядач на тиждень відчув смак гострої гри, в ефірах почали з’являтися сюжети про порушення свободи слова, а один з лідерів підконтрольної олігарху партії УКРОП, соратник Коломойського Ігор Палиця, навіть написав войовничий пост, з елементами критики глави держави.
Коли ж Нацкомісія з питань телебачення і радіомовлення продовжила ліцензію, канал повернув позитивний тон висвітлення діяльності влади, а Палиця видалив свій пост.
За даними “Країни”, Порошенко ще в 2015 році вів переговори з Коломойським про покупку телеканалу, однак йшли вони мляво. З одного боку, олігарх не хотів його продавати. З іншого, президент не бажав йти на витрати на його утримання (а це десятки мільйонів доларів на рік).
Втім, досі тема інформаційної політики телеканалу – одна з центральних в спілкуванні олігарха і президента.
“На кожній зустрічі з Коломойським Порошенко йому відразу завдання “нарізає”: що можна показувати в ефірі” 1 + 1 “, а чого не можна. Коломойського це дратує, але відмовити президенту він поки не може. Але якщо дійде до відкритої війни між ними, то політика “плюсів”, природно, зміниться”, – розповідає джерело в оточенні олігарха.
Ще один напрямок, по якому може завдати удару Коломойський – Приватбанк.
На думку опитаних “Країною” юристів, найочевидніший спосіб “захисту шляхом нападу” – спробувати відсудити банк назад. Судячи з усього, процес пішов. Днями в ЗМІ пройшла інформація про те, що кіпрська компанія Triantal Investments (яка володіла 16,8% акцій Приватбанку до його націоналізації), що належить Коломойському і його партнеру Геннадію Боголюбову, подала два позови до Окружного адмінсуду Києва проти НБУ, Мінфіну та Приватбанку.
Суть позову невідома, ясно лише те, що компанія вимагає визнати незаконними дії відповідачів і зобов’язати їх вчинити певні дії.
Крім того, вже зрозуміло, що по банку будуть і безліч дрібніших, але дуже болючих для держави позовів.
“Під час націоналізації був допущений один дуже суттєвий прокол, – сказало “Країні”джерело в Мінфіні. – Це історія з власниками євробондів, які примусово обміняли на акції додаткової емісії Приватбанку. Тримачі мають намір судитися з банком, щоб повернути свої гроші.
Йдеться про три випуска єврооблігацій на 175 млн. дол. (за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 р.), на 200 млн дол. (за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 р. з яких 40 млн дол. було погашено в серпні 2016 року). А також на 220 млн дол. за ставкою 11% (облігації субординованого го боргу) з погашенням в 2021 році. У цих випусках – субординований борг це самі акціонери. А два інших випуски це звичайні інвестори. У них серйозна юридична підтримка, і великі шанси виграти справу в суді”.
До слова, вже один прецедент виграної тяжби є. Так, Окружний адміністративний суд Києва 17 травня зобов’язав Приватбанк повернути сім’ї Суркісів 1,048 млрд. гривень, 266,2 тис. доларів і 8 тис. євро. Сім’я Суркісів просила про скасування рішення НБУ №105 від 13 грудня 2016 року, яким їх визнали інсайдерами Приватбанку, після чого кошти були конвертовані в капітал банку.
Всі ці моменти, при належній інформаційній підтримці, можуть підірвати довіру до банку на ринку, викликати паніку серед його клієнтів і створити націоналізованому “Привату” глобальні проблеми.
Нарешті, ще один важливий ресурс, який може використовувати Коломойський – це політична підтримка різних партій і рейтингових кандидатів на посаду президента, які можуть скласти конкуренцію Порошенко. За даними “Країни” зараз Коломойський активно налагоджує діалог з Юлією Тимошенко. Одного з головних технологів лідера “Батьківщини” Олександра Абдулліна вже кілька разів зустрічали в офісі Коломойського – в Женеві, а також в Києві – на Володимирській.
Прагнення зіграти в свою політичну гру – одна з причин, чому Коломойський продовжує фінансувати партію “Укроп”, незважаючи на її невеликі рейтинги (останні опитування дають їй в районі 2%). “Укроп” як і раніше має хороші позиції в двох областях – у Волинській (територія Ігоря Палиці) і в Дніпропетровській.
Не виключено, що Коломойський спробує “продати” Тимошенко чи іншому кандидату ці два регіони під вибори.
Правда, поки невідомо, чи будуть вибори найближчим часом (дострокові) або ж лише в 2019 році. Така невизначеність, до речі, є одним з факторів, які гальмують остаточний вихід Коломойського на стежку війни.
У той же час, у сторони президента, з цієї ж причини є резон “остаточно вирішити” питання з Коломойським поки до виборів ще далеко.
Кулак Порошенко
Великої любові до Ігоря Коломойського Порошенко ніколи не відчував.
“Ще в 2014 році році мені на Банковій запропонували підготувати проект закону про націоналізацію Приватбанку”, – сказав “Країні” один з депутатів, що входили раніше до переліку довірених осіб глави держави.
У розпорядження “Країни” потрапило клопотання, яке підтверджує, що СБУ ще в серпні 2015 році просила суд встановити прослушку телефонів Коломойського. Причому в якості обґрунтування був призведе цілий букет підозр щодо Ігоря Валерійовича.
Так, в клопотанні зазначено, що “в ході здійснення контррозвідувальних операцій отримана інформація, яка підлягає перевірці”. А саме, що Коломойський нібито здійснює підривну роботу проти України, пов’язану з дестабілізацією кредитно-фінансової системи держави, з виведенням коштів у тіньовий обіг з метою подальшого фінансування власних воєнізованих формувань, а також проросійської терористичної організації “ДНР”. З метою перевірки цієї інформації СБУ і просила у суду дозволу на прослуховування телефонів Коломойського і негласне зовнішнє спостереження за ним.
З чуток, які ходять в АП, націоналізація Приватбанку готувалася ще в наприкінці 2015 року (тоді ж в пакеті почалися і переговори по телеканалу 1 + 1, про які говорилося вище). З метою позначення серйозності намірів і був тоді заарештовано лідера “Укропу” Геннадія Корбана, який, до того ж, сильно дратував Банкову своєї постійною критикою президента. Правда, Коломойському вдалося домовитися з Порошенком, організувавши відставку сидівшого в СІЗО Корбана з поста глави партії і передавши в користування президенту голоси лояльних йому депутатів Ради.
Але, як бачимо, процес був лише призупинено і в кінці 2016 року його довели до кінця.
Які методи примусу президент може використовувати в цей раз?
Наші джерела на Банковій допускають відкриття кримінального провадження за фактом шахрайських схем в Приватбанку (а можливо і за іншими епізодами).
Не виключено, що це станеться після 1 липня, коли стане зрозуміло, що колишні власники банку питання з кредитами вирішувати не будуть.
“Спецзагін в особі генпрокурора Юрія Луценка і Олександра Грановського (довірена особа Порошенко у різних судово-правоохоронних справах, – прим.ред.).
Нічого не заважає зібрати проти Коломойського тривимірну кримінальну справу і відправити пакет документів в Інтерпол для екстрадиції олігарха, – розповідає нам джерело в АП. – Загроза вручення підозри, затримання, замаху – що завгодно, до речі, одна з причин, чому Коломойський так рідко з’являється в Києві, а візити його засекречені до останнього дня”.
Представник близького оточення олігарха, втім, упевнений – якщо йому захочуть вручити повістку, або виникне хоча б мінімальний ризик кримінального переслідування, його тут же попередять. А саме розслідування може розвалитися ще на ранніх етапах.
“Коломойський зберігає контакти з представниками влади. В тому числі, з найближчого оточення Порошенко. Регулярно телефонує главі МВС Арсену Авакову, святкує важливі приводи з Юрієм Луценком (в основному ночами), зчитує інформацію про життя Порошенко через депутата Олександра Грановського. З останнім у нього досить милі відносини. З Борисом Ложкіним? Ні, вони не друзі. З Ложкіним у них класова ненависть”, – розповідає джерело” Країни “в оточенні Коломойського.
За рахунок цих контактів, за рахунок зустрічних позовів по Приватбанку, за рахунок лояльності 1 + 1, олігарх, мабуть, і розраховує відтягнути нанесення удару з боку президента, до того моменту, коли вибори будуть вже на носі і він зможе сам атакувати Порошенко з гармат всіх калібрів.
Втім, є фактор, який може запустити маховик війни набагато раніше.
“Єдина ланка у всьому ланцюжку по” Привату”, на яку немає впливу колишніх акціонерів банку – це іноземні спецслужби і служби фінансових розслідувань. І вони, за моєю інформацією, вже активно працюють по темі Приватбанку”, – сказав “Країні” Вадим Гриб, власник інвестиційної компанії “Тект”.
Якщо за Коломойського дійсно серйозно візьмуться і українські, і західні силові структури, то у олігарха завжди буде в запасі варіант піти ва-банк, щоб створити таку “зону некомфорту” для Порошенка, щоб останньому вже буде не до олігарха.
Для українського політичного життя, в такому випадку, настане дуже цікавий час.
