Паралельно з ребрендингом своєї партії Зеленський може вдатися до іншої політтехнології: піти на парламентські вибори двома колонами. Тобто провести до Верховної Ради псевдоопозиційну партію, яка потім стане сателітом його партії.
Публічна гра проти Верховної Ради, яку останніми тижнями веде Володимир Зеленський, може болюче ударити по його партії, та й по ньому самому. Адже президентський гнів спрямований саме на “слуг народу”, які саботують урядові законопроєкти. І якщо йому так не подобаються депутати з його власної партії, то виборці напевно дорікнуть йому, що це ж він привів ці “нові обличчя” до парламенту.
Практично одночасно опубліковано результати двох опитувань про партійні уподобання українців. Центр SOCIS проводив дослідження 12-18 березня. Опитування New Image Marketing Group спільно з “Діловою столицею” тривало 15-17 березня. Якщо порівняти їхні підсумки, вимальовуються досить похмурі перспективи для “слуг народу”. Вони можуть взагалі зникнути з політичної карти України або ж, у кращому для них випадку, стати міноритарним партнером більш потужних політичних сил.
Чи допоможе ребрендинг
Найбільш сумний результат для “слуг народу” полягає в тому, що вони вже стали синонімом слів “фіаско” та “розчарування”. Чимало постарався для цього сам Зеленський, який старанно дистанціюється від непопулярних рішень, перекладаючи відповідальність за них на парламент, тобто на “слуг народу”, оскільки вони вважаються правлячою партією.
В опитуванні SOCIS “слуги народу” стали лідером партійного антирейтингу. Респондентів спитали: “За яку партію Ви точно не проголосували би за жодних умов?” І безперечним лідером, який далеко випередив найближчих конкурентів, стала партія “Слуга народу”. Точно не проголосують за неї за жодних умов 23,6% опитаних. На другому місці за антипатією українців — партія Юрія Бойка (16,8%), далі йдуть “Європейська солідарність” (14,2%) та “Батьківщина” (11,4%). Тобто “слуги народу” зараз більш ненависні народові, ніж гіпотетична партія Юрія Бойка, екслідера забороненої ОПЗЖ, який зараз очолює уламок фракції ОПЗЖ — депутатську групу “Платформа за життя та мир”.
Не дивно, що в тому ж опитуванні “слуги народу” посіли лише четверте місце за електоральними симпатіями. За них готові проголосувати 11,5% серед тих респондентів SOCIS, хто визначився і піде на вибори. В умовах чисто пропорційної виборчої системи (без мажоритарних округів) з бар’єром 5% до Верховної Ради пройшли б шість партій. При цьому “слуги народу” отримали б лише 68 мандатів з 450.
В опитуванні NIMG/ДС замість партії “Слуга народу” фігурувала гіпотетична “партія В.Зеленського”. Її результат вийшов помітно кращим: друге місце, 16,9% підтримки (серед тих, хто визначився і піде на вибори), 105 мандатів. Але все одно це дуже далеко від феноменального досягнення 2019 року, коли “Слуга народу” здобула 254 мандати і завдяки цьому отримала право одноосібно формувати уряд.
Можна не сумніватися, що Банкова регулярно замовляє подібні опитування і що Зеленський планує ребрендинг своєї партії перед виборами. 17 грудня минулого року партію “Слуга народу” очолив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, який був керівником штабу партії на парламентських виборах 2019 року. Він вже очолював партію з 10 листопада 2019 року до 15 листопада 2021 року, і його повернення на цю посаду має на меті підготувати партію до виборів.
В інтерв’ю liga.net 18 грудня на запитання про можливий ребрендинг партії він відповів, що наразі не час говорити про такі процеси. “Будуть вибори — тоді будуть і відповідні рішення. Нині не до політичних процесів”, — заявив він.
І справді, ребрендинг буде ближче до початку виборчої кампанії. А поки що, судячи з публічної поведінки Зеленського, влада має намір і далі каналізувати народний гнів на “слуг народу”, відводячи його від президента.
Хто кому сателіт
Паралельно з ребрендингом своєї партії Зеленський може вдатися до іншої політтехнології: піти на парламентські вибори двома колонами. Тобто провести до Верховної Ради псевдоопозиційну партію, яка потім стане сателітом його партії.
Очолити цей політичний проєкт, який спробує перетягнути на себе колишній електорат ОПЗЖ, Банкова може доручити меру Харкова Ігорю Терехову та голові Миколаївської ОДА Віталію Кіму. Щоправда, в опитуванні NIMG/ДС гіпотетична “партія Терехова — Кіма” отримала лише 2,9% (серед тих, хто визначився і піде на вибори). Однак вона має певний потенціал для зростання популярності, якщо влада штучно зверне на неї увагу виборців.
Це наочно продемонстрував SOCIS. У своєму опитуванні він спочатку дав респондентам перелік партій без цієї партії, а потім запитав: “Якби на виборах до Верховної Ради були б ті самі партії, що у попередньому списку, і також “Партія Кіма — Терехова”, за яку партію би Ви проголосували?” Тобто увагу опитуваних було спеціально спрямовано на цю партію. І цього простого політтехнологічного прийому виявилося достатньо, аби “партія В.Кіма — І.Терехова (В.Кім, Д.Гетманцев, І.Терехов, О.Вілкул)” здобула третє місце, 13,7% голосів (серед тих, хто визначився і піде на вибори) і 81 мандат.
Цікаво, що SOCIS додав до переліку лідерів цієї партії голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева та голову ради оборони Кривого Рогу Олександра Вілкула (який в часи Януковича був головою Дніпропетровської ОДА і віце-прем’єром), чий батько Юрій Вілкул виконує обов’язки мера Кривого Рогу. З Вілкулом все зрозуміло: Кривий Ріг — велике місто і до того ж мала батьківщина Зеленського. Але що в цій компанії робить Гетманцев?
“Українська правда” ще 30 жовтня минулого року розповіла, “чи справді Гетманцеву готують свою партію і якою вона може бути“. Йшлося, зокрема, про те, що Гетманцев останнім часом проявляє активність у сфері підтримки прифронтових регіонів. “Тут він досить тісно зав’язаний на регіональні еліти, зокрема на мера Харкова Ігоря Терехова чи голову Миколаївської облдержадміністрації Віталія Кіма”, — зазначила УП.
Крім того, Гетманцев опікується програмами для внутрішньо переміщених осіб і тому має підтримку депутатів, які заснували громадську організацію “ВПО України”. Як розповіла УП, ключову роль там грають троє “слуг народу”: Максим Ткаченко (заступник голови фракції), Руслан Горбенко та Сергій Козир.
“Якщо в Гетманцева вийде створити окрему силу, вона буде сателітом влади, що може абсорбувати навіть частину колишнього електорату “регіоналів”, — прогнозувала УП. — Враховуючи, що президент Зеленський за роки вторгнення взяв різко “вправо” (від “какая разница” до “геть від Москви”), то умовній партії Гетманцева повністю відкрита та частина виборців Зеленського зразка 2019-го, яка має певні патерналістичні погляди і прорадянський сентимент. Якщо такий проєкт відбудеться, то він автоматично стане конкурентом за старшу аудиторію з Юлією Тимошенко та зможе працювати на адекватну частину виборців, які колись гуртувались навколо медіахолдингів Медведчука й Мураєва”.
Опитування SOCIS показує, що за певного політтехнологічного поштовху ця партія може навіть випередити партію “Слуга народу”. Тобто партія Зеленського опиниться в ролі сателіта партії Гетманцева. Не виключено, що він намагатиметься укріпитися в ролі самостійного центра тяжіння у нинішній фракції. І “слуги народу” можуть до нього потягнутися, якщо повірять, що його спільний з Кімом, Тереховим і Вілкулом проєкт матиме понад 80 прохідних місць у списку.
“Золота акція” Буданова
В обох опитуваннях до парламенту проходять шість партій. В опитуванні SOCIS це “партія Валерія Залужного” (124 мандати), “партія Кирила Буданова” (90), “партія В.Кіма — І.Терехова” (81), партія “Слуга народу” (68), партія “Європейська солідарність” (52), партія “Азов” (35).
При цьому “партія Кіма — Терехова”, “Слуга народу” і “Азов” сумарно здобудуть 184 мандати. “Партія Залужного” та “Європейська солідарність” сумарно — 176 мандатів. В обох випадках бракує голосів для створення більшості. “Золоту акцію” матиме “партія Буданова”.
В опитуванні NIMG/ДС до парламенту проходять “партія В.Залужного” (107 мандатів), “партія В.Зеленського” (105), “Європейська солідарність” (93), “партія К.Буданова” (76), “Батьківщина” (38), партія “Азов” (31).
При цьому “партія Зеленського”, “Батьківщина” і “Азов” сумарно отримають 174 мандати. “Партія Залужного” та “Європейська солідарність” сумарно — 200. Знову в обох випадках бракує голосів для створення більшості, тому “партія Буданова” матиме “золоту акцію”.
Звідси висновок: Зеленському дуже невигідно сваритися із Будановим. Вигідніше вже зараз домовлятися з керівником свого офісу про подальший політичний симбіоз, поділ влади і відповідальності. Але не схоже, щоб Зеленський був психологічно готовий до таких домовленостей.
