Українців лякають жорсткою економічною кризою, зниженням зарплат та пенсій, різким підвищенням податків та націоналізацією.
Такі перспективи описав у недавньому інтерв’ю The Economist міністр фінансів Сергій Марченко.
Зокрема, він зазначив, що якщо війна триватиме більше 3-4 місяців, уряду України доведеться вживати “болючих заходів”: скорочувати бюджетні витрати, зокрема зарплати, пенсії та соціальні виплати, а також підвищувати податки. В інтерв’ю пролунав і посил про можливу націоналізацію підприємств.
Щоправда, подробиць – наскільки можуть зрости податки та знизитися зарплати та соцвиплати та які об’єкти підуть під націоналізацію, – Марченко не повідомив. Але навіть озвучені тези справили ефект бомби, як у підприємницькому співтоваристві, так і серед пересічних українців.
І бізнесу, і людям з початку війни і так доводиться нелегко, багато хто виявився буквально на межі виживання. Але донедавна риторика влади була кардинально іншою: вона говорила про підтримку та стимулювання, а не про закручування гайок.
Хоча, при цьому, непопулярні заходи вже потроху запускаються. Наприклад, держслужбовці скаржилися, що їм почали урізати зарплати, зокрема знімати премії та різні доплати. З бізнесом та сама ситуація: 12 травня парламент ухвалив законопроект №7360, який повертає податкові зобов’язання для тих платників, які мають можливість їх виконувати, і знову запускає камеральні та документальні перевірки податкової звітності. Ще одне нововведення – відновлюється відшкодування ПДВ.
При цьому в експертній спільноті думки розділилися.
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський каже, що у разі затяжної війни країна просто не матиме іншого виходу – доведеться йти на секвестр бюджету. Скорочувати витрати, а також підвищувати податки та націоналізувати бізнес-активи.
Економіст Олексій Кущ, навпаки, вважає, що ці заходи доб’ють і так слабку українську економіку.
“Держава зараз має не знижувати, а, навпаки, підвищувати витрати, зокрема, на соціальну сферу. І знижувати податки, створюючи стимули для бізнесу. Тільки так можна запобігти падінню ВВП і перезапустити економіку”, – каже експерт.
Є й альтернативна точка зору – що заяви Марченка – це спроба спонукати Захід прискоритися з наданням фінансової допомоги Україні для покриття бюджетних видатків.
Чи загрожує Україні зростання податкового навантаження, урізання зарплат та пенсій, а також чи буде націоналізація – у матеріалі.
Чи справді все так погано?
В інтерв’ю The Economist Марченко заявив, що уряду досі вдавалося виконувати весь пакет соціальних гарантій бюджету, хоча щомісячний дефіцит фінансів становить приблизно 5 млрд. доларів і великим тягарем є зарплати військовим.
Уряд займався випуском та продажем військових облігацій, зовнішніми запозиченнями, додрукуванням грошової маси. Проте ці методи до осені можуть вичерпатися.
“Якщо війна триватиме більше, ніж ще три-чотири місяці, будуть потрібні болючі заходи, у тому числі різке підвищення податків і різке скорочення витрат”, – сказав Марченко.
Зазначимо, що ситуація у вітчизняній економіці справді складна. У квітні до загального фонду бюджету надійшло 76,2 млрд. гривень, що на 26% менше, ніж у березні. Бізнес не може повноцінно перезапуститися.
“42% української економіки на сьогодні не працює. За даними Міжнародної організації праці, Україна втратила близько 5 млн робочих місць, а це приблизно третина всіх робочих місць у країні. Якщо війна закінчиться за 2-3 місяці, 1,5 млн робочих місць вдасться повенрнути. Якщо ж вона затягнеться, втрати можуть бути ще більшими – до 7 млн робочих місць. Що це означає для країни? Рівень надходжень до бюджету стане настільки низьким, що держава просто перестане справлятися із соціальними зобов’язаннями: виплачувати зарплати бюджетникам, соціальну допомогу, субсидії, пенсії. Водночас витрати на війну й надалі зростатимуть, що ще більше посилить бюджетну кризу. У цій частині глава Мінфіну Сергій Марченко сказав чисту правду”, – зазначає голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
“Для непідготовленої української економіки затяжна війна може виявитися критичним випробуванням. Багатьом підприємствам не вдається перезапуститися у війну, розірвано логістичні ланцюжки, знищено частину інфраструктури, наростає інфляція. У результаті джерел наповнення бюджету стає дедалі меншим, тоді як витрати на війну просто величезні. за рахунок зовнішніх вливань, але зрозуміло, що чим довше триватиме війна, тим сильніше доведеться стискати “непрофільні” витрати, у тому числі соціальні”, – додав голова аналітичного департаменту Forex Club Андрій Шевчишин.
“Війна і так коштує Україні 5 млрд доларів на місяць, або 5% ВВП, а якщо бойові дії затягнуться, ці витрати можуть ще більше зрости, що, відповідно, вимагатиме нових джерел для їх покриття. Одним із рішень може бути секвестр бюджету в частині подальшого скорочення витрат, а також непопулярні серед бізнесу кроки – підвищення окремих податків та зборів”, – каже Забловський.
Як уже закручують гайки
Зазначимо, що перші сигнали щодо зниження зарплат бюджетникам почали надходити ще задовго до одкровень Марченка. Ще у березні працівники держструктур розповідали, що зарплати почали різати, зокрема, прибирати премії та окремі доплати. Оскільки в структурі чиновницьких зарплат останні становлять досить важку частину, сума на руки вийшла на 30-40% нижчою за очікувану. Пізніше на скорочення зарплат стали скаржитися і вчителі.
Плюс було ухвалено рішення про заборону працювати з-за кордону, через що певна частина держслужбовців уже звільнилася. За даними голови Національного агентства держслужби Наталії Алюшиної, через війну звільнилися майже 6 тисяч держслужбовців.
Щодо податків, то на початку війни влада пішла на суттєве пом’якшення умов для бізнесу. Зокрема, було прийнято рішення про можливість переходу на податкову систему зі сплатою 2% від обороту (що фактично дозволяло всьому бізнесу працювати за схемою ФОПів), зупинення перевірок, скасування податків на імпорт, відстрочення з податків на зарплати для низки платників тощо.
Але останнім часом спостерігається зворотна риторика. Зокрема, з’явилося кілька скандальних законопроектів про суттєве закручування податкових гайок та повернення перевірок. Хоча поки що щодо них прийняли найм’якший варіант. 12 травня парламент затвердив законопроект №7360, який повертає податкові зобов’язання для тих платників, які мають можливість їх виконувати, знову запускає камеральні та документальні перевірки податкової звітності, а також відновлює відшкодування ПДВ.
Голова профільного комітету ВР Данило Гетманцев у своїх інтерв’ю відкрито заявляв, що якщо бізнес не постраждав від війни, то з нього “спитають”.
“Будь-яка країна під час війни повинна в першу і в другу чергу розраховувати на власні ресурси. Власні ресурси – це економіка і податки, які вона генерує. Для виведення економіки з заціпеніння перших тижнів війни ми зробили безпрецедентні не лише для України, а й для будь-якої країни світу в аналогічних умовах кроки.
Малий бізнес був звільнений від оподаткування повністю, введено 2% податок (замість ПДВ та ННП) для всіх інших, звільнено від оподаткування бензин та дизель, тимчасово (це дуже важливо!) скасовано імпортні податки, скасовано податки на нерухомість та землю у воюючих областях. Було зупинено штрафи та припинено всі перевірки. Організовано безпрецедентну в масштабах програму евакуації підприємств із зони бойових дій та значно розширено держзамовлення для вітчизняного виробника. Запущено програму нульового кредитування під портфельні гарантії. Минулого тижня ми ухвалили рішення щодо відновлення відшкодування ПДВ. Так, грошима, а не ОВДП чи векселями, так, усім, а не тільки експортерам, незважаючи на війну та стан бюджету і так, з відновленням камеральних (невиїзні перевірки звітності) перевірок (а як без них?), які викликали такий ажіотаж та обурення “експертів”.
Це дало змогу повернути економіку до життя, відновити роботу підприємств, повернути людей на робочі місця. Більшість підприємств, незважаючи на складні умови, що стосувалися всієї країни, отримуючи дохід і прибуток, продовжують сплачувати податки в повному обсязі, розуміючи та поділяючи спільну справу, спільну боротьбу, спільну мету. Але таку позицію мають далеко не всі. З тих областей країни, які жодної хвилини не перебували під окупацією, не подали декларації на прибуток за 2021 рік 35 тисяч підприємств. Чому? Чому з отриманого у 2021 році прибутку згідно з поданими ними ж деклараціями податок не сплатили на суму 6,1 млрд гривень? Чому за лютий у мирних областях подали декларації з ПДВ лише 55% платників, а за березень – 50%? А із задекларованих зобов’язань не сплачено 3,6 млрд? Я правильно розумію, що податки не дали можливості сплатити росіяни та Путін особисто? Скажіть, якщо отримати прибуток і не заплатити з нього податок своїй країні, яка захищає твій бізнес у війну і знемагає від нестачі грошей, зброї, боєприпасів, палива, техніки і знову грошей – це не мародерство, що це? Держава не має права запитати у них – ЧОМУ?”, – написав Гетманцев.
Але бізнес не погоджується з тим, що “з нього спитають” і підвищать йому податки. Вчора з’явився лист до Зеленського від підприємців, де вони описують катастрофічну ситуацію в країні. Одна з причин – “економічна неволя”.
“Вас намагаються переконати у необхідності підвищувати податки або збільшувати частку держави в економіці, щоб посилити обороноздатність чи турботу про громадян. Але це або свідомий обман, або фатальна помилка”, – пишуть представники бізнесу.
Вони вимагають системного (а не тимчасового) зниження податків, дерегуляції, швидкої приватизації, зменшення держапарату, стверджуючи, що ці кроки прискорять економічне зростання. І просять усунути Гетманцева від вирішення податкових питань.
“Недавні заяви пана Гетманцева щодо підвищення податків вже призвели до того, що багато підприємців відмовилися від інвестиційних проектів в Україні та переносять їх до європейських країн”, – йдеться у листі.
Під ним підписалися представники CEO Club Ukraine, Спілки українських підприємців, інших галузевих об’єднань, власники та керівники компаній “Нова пошта”, “Біосфера”, “Дніпрохім”, MTI, “Віннер автомотив” та ін. (список підписантів досить великий і продовжує поповнюватися).
“” Тобто, мабуть, і пересічні українці, і бізнес уже на взводі. А той факт, що голова Мінфіну відкрито говорить, що буде ще гірше, виходить, лише підтверджує страхи та побоювання в українському суспільстві
Навіщо Марченко всіх лякає
“Міністр фінансів взагалі не повинен був такого говорити – про колосальне зростання податків і різке скорочення витрат. Це дає негативні сигнали як підприємцям, так і пересічним громадянам. Хто з бізнесу зараз думатиме про інвестиції, якщо по суті сказали готуватися до зростання податків? Те саме з людьми… У нас біженців до Європи близько 6 мільйонів, але багато хто подумує повертатися… Чи стануть вони це робити, почувши про скорочення зарплат та соціалки? Якщо заявлено, що скорочуватимуть бюджетні витрати, то нескладно здогадатися, про що йдеться: медицина, освіта, пенсії, допомога, субсидія. Адже не оборону скорочуватимуть. Який меседж міністр дає населенню, особливо тій частині, що планує повернутися на батьківщину?” – каже Олексій Кущ.
Водночас Олег Пензін вважає, що Марченко просто вирішив усіх налякати, а насправді до гіршого сценарію справа не дійде.
“Кому Марченко озвучив страшилки? The Economist. Тобто меседжі були розраховані на західну аудиторію. З урахуванням того, що у США вирішується питання про допомогу Україні, гадаю, мета заяви голови Мінфіну – дати зрозуміти, що, якщо допомоги не буде, наша країна може і збанкрутувати за три місяці. Думаю, насправді ніхто не збирається закручувати податкові гайки та зрізати пенсії. Влада чудово розуміє, як це може вдарити по економіці та людям”, – вважає Пензін.
При цьому він додав, що “може й помилятися у своїх висновках”.
Чи допоможе Захід?
Зазначимо, що наведена вище думка, що заяви Марченка – це “страшилки” для країн Заходу, щоб ті поспішили за допомогою має право на існування.
Наразі Україна веде переговори з країнами Заходу щодо надання фінансової допомоги для покриття дефіциту бюджету (не плутати із коштами з ленд-лізу, які йдуть лише на закупівлю зброї, а не на фінансування поточних видатків українського бюджету).
Учора про це говорив із директором МВФ Володимир Зеленський.
“Говорив із директором МВФ Кристаліною Георгієвою про те, як прискорити надання допомоги, яка покриє дефіцит бюджету. Це близько 5 млрд доларів щомісяця. Напередодні зустрічі міністрів фінансів G7 ці переговори з директором МВФ – підготовка важливих рішень для України”, – заявив президент у своєму вечірньому обігу.
Про те, що країни Заходу готують пакет допомоги Україні на найближчі два місяці і рішення про це буде ухвалено найближчими днями, заявив учора і голова дипломатії ЄС Боррель.
Тобто все йде до того, що якусь суму на покриття дефіциту покриє Захід – через кредити чи фінансову допомогу.
Питання в тому, про яку суму йдеться і чи буде вона достатньою?
Поки що деталей немає.
Якщо Захід виділить кошти, але їх все одно не вистачить на фінансування видатків бюджету в колишніх обсягах, залишиться два варіанти.
Перший – справді знижувати витрати та збільшувати податки, як і каже Марченко.
Другий – знизити курс гривні до долара, щоб за конвертації західної допомоги виходило більше гривні і за рахунок цього закрити “дірки в бюджеті”. Чутки про те, що влада готує девальвацію вже пішла по ринку. Та й сам голова НБУ Кирило Шевченко не виключив переходу до “плаваючого курсу”.
Цілком можливо, що влада застосує у підсумку обидва варіанти – і витрати бюджету уріжуть, і курс гривні опустять. А можливо, і деякі податки підвищать.
Чого чекати з податками та зарплатами
Як саме можуть підвищити податки, якщо буде ухвалено таке рішення? В інтерв’ю The Economist Марченко особливих подробиць не розкрив, зазначивши лише, що може йтися про “колосальне” підвищення.
У бізнес-середовищі очікують, що можуть забрати відстрочку з податків на зарплатний фонд (ЕСВ).
“По податкам на зарплати дали відстрочку на час воєнного стану плюс три місяці після його скасування. Але зрозуміло, що якщо війна затягнеться, там з’являться величезні борги, які потім одразу віддати буде складно. Не виключено, що у разі продовження воєнного стану ( а воно, швидше за все, буде) пільги з податків можуть переглянути”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.
Також експерти вважають, що можуть переглянути податкову базу щодо акцизів, митних платежів та ін. Зокрема, у гучному проекті про зміни до податкового кодексу пропонувалося повернути податки на паливо та іномарки. Не виключено, що цей перелік розширять.
Але яким буде ефект? Як каже Андрій Шевчишин, у перші місяць-два після підвищення податків надходження до бюджету справді можуть зрости, але потім розпочнеться великий спад, бо частина бізнесу піде у тінь, а частина закриється.
“Влада повинна визначитися. Або вона переводить країну повністю на військові рейки та планову військову економіку, що означає держзамовлення для підприємств і карткову систему для населення, або залишає модель ринкової економіки. Але в останньому випадку податки потрібно не підвищувати, а знижувати, бо тільки-но так є шанси залучити хоч якісь інвестиції в країну”, – каже Шевчишин.
Щодо зарплат та пенсій, то тут, на думку Кравця, можуть порізати vip-пенсії, наприклад, колишнім суддям.
“Тисяча суддів у нас із пенсіями в 200 тисяч на місяць. Може, зниження цих сум і не принесе великої бюджетної економії, але як кажуть, копійка до копієчки. Те саме стосується зарплат топ-менеджерів держкомпаній, наглядових рад та ін”, – зазначив Кравець.
На думку Олега Пендзіна, одне з джерел бюджетної економії на зарплатах – відмова індексувати їх на відсоток інфляції.
“Індексація йде щороку. Цього року інфляція очікується в 20% або навіть більше. Відмова від перерахунку дозволить скоротити витрати на зарплатний фонд. Так само, як і урізання премій та доплат. Але тут палиця з двома кінцями, оскільки податки із зарплат (ПДФО) – це надходження до місцевих бюджетів, і вони, виходить, теж скоротяться. Пенсії рядовим пенсіонерам, швидше за все, різати не будуть. Що стосується їх індексації, то вона залежить від надходжень до Пенсійного фонду. У любому випадку питання по пенсійним індексаціям вирішуватиметься не цього року (індексації згідно із законом проводяться в березні – ред.)”, – каже Пензін.
Загалом, як вважає Олексій Кущ, скорочення бюджетних видатків та підвищення податків можуть просто добити економіку.
“ Потрібно діяти рівно навпаки – знижувати податки та підвищувати держвитрати. Тому що у випадку, коли бізнес скорочує інвестиції через війну, а люди менше витрачають, джерелом нових грошей у країні може бути лише держава, – резюмував експерт.
Чи буде націоналізація бізнесу
Сергій Марченко мимохіть згадав також про націоналізацію, на яку може піти влада, рятуючи економіку, якщо війна затягнеться.
Про яку саме націоналізацію йдеться, неясно. Як припустив Андрій Забловський, можуть матися на увазі активи, пов’язані з російськими власниками або близькими до них українськими бізнесменами. Також під націоналізацію можуть потрапити активи підсанкційних українців та олігархів.
“Забирати є що”, – каже Пендзін.
Зазначимо, що тема націоналізації вже піднімалася у прив’язці до мереж АЗС. Мовляв, якщо бізнес не хоче знижувати ціни по-хорошому, потрібно просто забрати усі заправки у держвласність. Таку ідею озвучували деякі економісти.
На думку Олексія Куща, націоналізація за умов війни має сенс у стратегічних галузях (енергетиці, видобутку та ін.), “якщо бізнес не розуміє, що війна не час для заробітку”.
При цьому може йтися не про націоналізацію (вона передбачає виплати компенсацій власникам), а про запровадження тимчасових адміністрацій до кінця війни.
“Законодавчо відібрання активів оформити нескладно – це може бути указ президента чи окремий закон. Інше питання – як і хто цим усім майном керуватиме. Як показує практика, ефективність роботи держпідприємств у нас, м’яко кажучи, невисока. Є й інший важливий нюанс: чи не вийде так, що активи відберуть у одних, і віддадуть іншим? У будь-якому разі заяви про націоналізацію не найкраще впливають на настрої інвесторів”, – каже Кравець.
“” Читайте також: Пастка для Зеленського. Як Онуфрій рятує УПЦ МП
