Чому більшість служителів Феміди, які приймали рішення проти Майдану, залишилися на посадах, якими були схеми їх порятунку і хто впливає на Раду правосуддя розбиралися журналісти проекту “Репортер-розслідування“
Ми розповідали про те, яким дивовижним чином справи по Иловайській та Дебальцевській трагедії, по роті “Торнадо”, а тепер і справа Януковича потрапили в руки одного звичайного голови Оболонського райсуду столиці Владислава Дев’ятка, який свого часу виносив рішення проти активістів Майдану.
Нещодавно Вища рада правосуддя повинен був винести рішення по Дев’ятко – через його вироків проти Автомайданівці. Його могли залишити на посаді або позбавити мантії. В такому випадку Януковича судив би інший суддя.
Однак він виявився досить стійким. Далі ми розповімо, яким чином більшість суддів, які приймали рішення проти Майдану, залишилися на посадах, якими були схеми їх порятунку і хто впливає на Раду Правосуддя.
“На Вищій раді правосуддя Дев’ятко заявив, що позбавив прав тих активістів бо … вони, коли їхали в “Межигір’я”, створили пробку на в’їзді до Вишгорода, а там лікарня. І швидкі не могли потрапити до лікарні. Мовляв, Автомайданівці створили таку небезпеку для життя киян, що він вирішив покарати їх максимально жорстко”, – розповідає адвокат Роман Маселко.
Суддю можуть притягнути до відповідальності протягом тільки трьох років з моменту вчинення злочину. Плюс відпустки і лікарняні. На останнє вирішальне засідання Вищої ради правосуддя 12 травня накінець прийшов і сам Дев’ятко.
“І тут Рада правосуддя каже: “У зв’язку з тим, що вийшли строки притягнення до відповідальності, ми залучити його не можемо, звільнити не можемо. А тому наш вердикт – відмовити в поданні на звільнення і закрити провадження. І це не підлягає оскарженню”, – каже Маселко. Виходить, що коли минулого разу Рада переносила засідання, він вже знав, що ті терміни будуть порушені і не сказав заявнику про те, що суддю не зможуть залучити.
В цілому, рішення проти учасників Майдану виносили близько 330 суддів. На сьогодні тільки більше 30 отримали покарання. Тобто, зараз можна говорити про те, що 90% вийшли сухими з води. Адже три роки з моменту скоєння злочину спливає майже у всіх. Про те, що вони діяли під тиском і не в рамках закону, свідчать покази попередниці Владислава Дев’ятка на посаді голови Оболонського райсуду Ірини Мамонтової, які вона дала ще в 2014-му (дивись нижче).
Звільнившись з Оболонського суду, Мамонтова … йде на підвищення! Стає членом все тієї ж Ради правосуддя. Тепер вона вже більше двох років не дає коментарі з цього приводу і відмовляється повторити показання публічно, в рамках тієї ж справи Дев’ятко.
“Саме з нею були пов’язані певні надії, що вона допоможе викрити ту схему, ту вертикаль, коли хтось із владних кабінетів може зателефонувати і сказати, що потрібно таке-то і таке-то рішення, – каже Роман Маселко. – На жаль, вона цього не зробила. Або стався ще якийсь тиск, або вона сама не готова піти на такий крок, але зараз це їй честі не робить”.
Яким же чином суддів виводять з-під небезпеки? Існують різні можливості. Найчастіше – постійне відкладання розгляду. Але буває й інакше.
Наприклад, існує така схема. Про неї розповімо на прикладі відомого всім судді Чауса. Свого часу Микола Чаус приймав рішення проти активістів Майдану. І тоді ще Вища рада юстиції вирішувала, що з ним робити. Вирішувала-вирішувала, перенесла розгляд ще на місяць … У цей час Чаус отримує на розгляд справу Корбана! Судить-судить, потім приймає потрібне влади рішення … І – Вища рада правосуддя вирішує залишити Чауса без покарання …
Ну а вже потім відбувається, можливо, не пов’язана з цим комедія. Вийшовши з-під підозри, Чаус отримує хабар в 150 000 доларів, ховає її в банку під землю. Його хочуть заарештувати, але він встигає втекти і ховається в Молдові. Там його схопили і досі вирішують, екстрадувати чи в Україні.
“Рада правосуддя вже не раз довів, що використовується владою для певних цілей, – каже адвокат Маселко. – Хрестоматійний приклад з Чаусом. Рада дає рекомендації про звільнення і вже перед прийняттям рішення суддя отримує справу, яка має дуже велике значення. Він приймає потрібне рішення – і Рада звільняє його від відповідальності”.
Але повернемося до процесу над Януковичем, який таки продовжить вести Владислав Дев’ятко. 18 травня відбулося вже друге засідання. Знову розгляд справи по суті так і не почали. Прокурори вимагали включення побіжного президента по скайпу, адвокати почали говорити про невідповідність процедурних моментів.
Засідання знову переносять – на 29 травня. Генпрокурор Юрій Луценко висловив сподівання, що вирок ми почуємо до Дня Незалежності. В цей же час захист Януковича, не соромлячись, намагається затягнути процес – і йому це вдається.
“Нинішні закони дуже незручні для сторони обвинувачення, – каже адвокат екс-президента Віктор Сердюк. – І ті, хто брав участь в міжнародних процесах, знають, що коли зміни приймаються до законів під конкретну особу, коли йде тиск на депутатів, коли з’являється заява Генпрокурора, що справа обов’язково повинні розглянути до 24 вересня, -все ці дії працюють на сторону захисту, і ми цим задоволені”.
Але в незалежності від того, як швидко піде процес, його правова складова викликає питання. І знову ж таки – через головуючого суддю.
“Прокуратура повинна була оголосити відвід цього судді, – каже Маселко. – Але вона цього не робить, тому що, очевидно, вони або в зв’язці, або їх задовольняє, що він залежний”.
“Справедливого рішення ми не чекаємо, – каже юрист Гайде Різаєва. – І скажу так – ми не здивуємося, якщо готується платформа для відбілювання Януковича”.
Якщо не станеться чогось екстраординарного, вирок Януковичу буде зачитувати Дев’ятко. І просто в самому цьому факті може полягати проблема. Його кар’єра при минулій владі і зараз може стати ще одним аргументом захисту в Європейському суді з прав людини. Вони наполягатимуть на упередженості.
Вирок Януковичу, можливо, вже написаний. Яким би він не був – він ніяк не вплине на наше з вами життя. Однак він буде лакмусовим папірцем самодостатньості Української держави. Тому дуже дивно і до сих пір незрозуміло, навіщо вони так підставляються.
