Politerno > Статті > Україна і світ > Метод Кашкіна – спецконфіскація, як інструмент “віджиму” будь-якого майна

Метод Кашкіна – спецконфіскація, як інструмент “віджиму” будь-якого майна

  • 5 Травня, 2017
  • 2066 Переглядів
  • 0

Схема, котру Генпрокуратура застосовала у справі про конфіскацію “мільярдів Януковича”, може бути використана для “віджиму” будь-якого майна в Україні.

Генеральна прокуратура України погрожує кримінальними справами тим, хто опублікував рішення Краматорського міського суду, згідно з яким була проведена спецконфіскація 1,5 мільярда доларів, які нібито належать колишньому президенту України Віктору Януковичу. Про це заступник генпрокурора Євген Єнін повідомив в ефірі телеканалу ZIK.

Відповідаючи на пряме запитання телеведучої, чи будуть відкриті кримінальні справи проти депутата Сергія Лещенка, який назвав ім’я фігуранта угоди, і сайту “Страна”, який опублікував витяги з рішення Краматорського міського суду, Євген Єнін зазначив: “Безумовно. Ми будемо розслідувати публікацію зазначених відомостей в ЗМІ в рамках тих механізмів, якими володіє Генеральна прокуратура, – заявив Енин. – Як мінімум ми ініціювали службову перевірку “.

Невдоволення прокурорів “Страною”, яка, як відомо, вперше оприлюднила інформацію про рішення суду про конфіскацію “мільярдів Януковича”, цілком зрозуміло. Завдяки цим публікаціям стала відома вкрай сумнівна схема вилучення активів на користь держави.

Судячи з усього, саме це так сильно роздратувало представників Генпрокуратури.

Страна” вирішила проаналізувати як дана схема може бути застосовна для “віджиму” майна або бізнесу у будь-якого громадянина України.

Прискорене правосуддя

Нагадаємо суть схеми.

Такий собі Аркадій Кашкін, бувший за часів Януковича фунтом-директором однієї з фірм Сергія Курченко (і раніше вже засуджений за це), пішов на угоду зі слідством, в ході якої вказав, що облігації внутрішньої держпозики і грошові кошти в розмірі майже 1,5 мільярда доларів, придбані представниками “сім’ї Януковича”.

Після чого рішенням Краматорського міського суду ці активи були конфісковані на користь держави. Від порушення кримінальної справи по цьому епізоду і до винесення вироку пройшло всього … 13 днів!

Виходить, за прикладом Кашкіна, який був звичайним “фунтом-підписантом” і навіть теоретично не мав ніякого відношення до конфіскованих грошей і облігацій і, звісно, не міг знати за яких обставин і ким вони були придбані, прокурор може укласти угоду з будь-якою підставною особою, отримавши від неї потрібні свідчення.

Після чого “віджати” практично будь-які грошові кошти або інше майно у будь-якого власника. Головне щоб потрібний Кашкін, прокурор і суддя вчасно знайшлися.

Адже впровадження з угодами про визнання провини розглядаються за одне підготовче судове засідання (без судового слідства з допитом свідків, без вивчення і оцінки судом письмових доказів, без дебатів) якщо сторони не заперечують в підготовчому засіданні проти затвердження угоди – воно відразу ж затверджується вироком суду.

Як бачимо з вироку Краматорського суду – суддя Переверзева з колегією навіть не обтяжувала себе виписуванням мотивувальної частині вироку. Склали текст, яким, як правило, обходяться під час оголошення тільки резолютивної частини і закрили питання. За КПК обвинувачений, який уклав угоду про визнання провини, як у випадку з Кашкіним, вражений в правах на оскарження фактичних обставин вчинення злочину. І може апелювати тільки до терміну покарання, якщо він затверджений судом не таким як в угоді.

Тому це ідеальна схема відбирання коштів і активів у “неугодних”. Як кажуть наші джерела в ГПУ, саме з метою реалізації цієї схеми генпрокурор Юрій Луценко і наблизив до себе і доручив міжнародний напрямок скандальному прокурору АТО Костянтину Кулику, якого навіть Головний військовий прокурор і його безпосередній начальник Анатолій Матіос в одному з інтерв’ю називав не інакше як “людина з дуже поганими моральними принципами”. Адже, хто як не Кулик володіє “даром навіювання” щоб і далі “віджимати” погано лежачі активи. Тим більше, що підстава для цього є – закон про спецконфіскацію.

Широкі можливості спецконфіскаціі

Якщо звернутися до чисто юридичної складової, то, згідно із законом щодо удосконалення процедури арешту майна і інституту спеціальної конфіскації, можна забирати активи навіть у підставних осіб і офшорних компаній, які, на переконання прокурорів, нібито використовували якісь злочинні чиновники.

Закон був опублікований в газеті Верховної Ради “Голос України” від 27.02.2016 року. Документом визначається, що спецконфіскація – примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей, в тому числі коштів, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках або інших фінустановах і іншого майна особи.

Крім того, інше майно підлягає спецконфіскаціі у третьої особи, якщо вона набула таке майно безоплатно або в обмін, в тому числі на суму, значно нижчу за ринкову вартість, у підозрюваного, обвинуваченого або засудженого і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, визначених цим законом, або знала або повинна була знати, що мета такої передачі – уникнути конфіскації або спецконфіскаціі.

Тобто, навіть якщо хтось купив потім, наприклад, облігації держпозики, що раніше належали, як вважають в прокуратурі, “сім’ї Януковича”, то ці цінні папери також підлягають конфіскації.

Як працює закон про спецконфіскацію

Спецконфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду щодо власників активів:

– за якими існують обґрунтовані доводи вважати, що власник активів є номінальним утримувачем, оскільки підозрюваний у кримінальному провадженні, в якому виявлені зазначені активи, може прямо або побічно (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійснення прав власника на розпорядження або користувание ними, і / або має відносно таких активів будь-які права, зміст яких ширше змісту правомірностей власника;

– який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлені зазначені активи.

Конфіскація активів буде можливою навіть якщо підозрюваний у кримінальному провадженні, в якому виявлені зазначені активи, переховується від органів слідства і суду та знаходиться в розшуку не менше двох місяців з дня його оголошення.

Далі за законом є дві стадії розгляду справ про стягнення активів: попереднє судове засідання і розгляд справи по суті. На кожній з цих стадій судом вирішуються різні питання, від яких залежить подальший хід судового розгляду.

При розгляді питання про відкриття провадження у справі суд повинен з’ясувати, чи належать активи, зазначені в позовній заяві до видів активів до яких може бути застосовано стягнення у дохід держави.

У разі дотримання прокурором зазначених вимог суд відкриває провадження у справі і призначає попереднє судове засідання, на яке викликаються прокурор і відповідач. Під час попереднього судового засідання, прокурор повинен довести, а відповідач спростувати існування розумних підстав вважати, що підозрюваний у кримінальному провадженні, в якому виявлені відповідні активи, може прямо або побічно (через інших фізичних або юридичних осіб) здійснювати за такими активами дії, тотожні за змістом здійснення прав власника.

Як бачимо, критерії, за якими оцінюється факт наявності якогось “реального” власника у активів, що юридично належать іншій особі, дуже розмиті і залишають величезне поле для інтерпретацій.

Тобто, Кашкін з таким же успіхом міг вказати на будь-який актив в країні, заявивши, що він придбаний “злочинною Сім’єю Януковича” на злочинні гроші та, теоретично, Краматорський районний суд міг також оперативно винести рішення про його конфіскацію на користь держави.

Так що варто очікувати в недалекому майбутньому нових “Краматорських арбітражів імені Кашкина”.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE