Politerno > Статті > Україна і світ > Мстислав Скоробогатов: Гібридна націоналізація, або як в ОП блокують рішення щодо “лужніковських”

Мстислав Скоробогатов: Гібридна націоналізація, або як в ОП блокують рішення щодо “лужніковських”

  • 14 Серпня, 2023
  • 1318 Переглядів
  • 0

У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) з початку липня 2023 року триває судовий розгляд справи щодо активів фінансово-промислової групи VS Energy, яку контролює російське ефесбешне ОЗУ – організоване злочинне угруповання “лужніковські”.

 До групи “лужніковських”, як відомо, входять вор у законі Михайло Воєводін, який у кримінальному світі має прізвисько Міха Лужнецький, колишній заступник голови Держдуми Олександр Бабаков, а також бізнесмен та власник московського футбольного клубу ЦСКА Євген Гінер.

Найпоказовішим є те, що влітку 2012 року “духовний лідер” фінансово-промислової групи VS Energy Олександр Бабаков був призначений спеціальним представником президента росії володимира путіна із взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном.

Фактично Олександр Бабаков був повіреним путіна у питаннях всіляких “руських блоків”(русского міра), зокрема, й в Україні, за рахунок підпорядкованих йому власних бізнесструктур фінансував всілякі сепаратиські прокремлівські рухи та партії в Україні і безпосередньо був причетний до окупації українського Криму, захоплення Донецької та Луганської областей, що довгий час взагалі залишалося без уваги українських спецслужб.

Після арешту активів, який відбувся у листопаді 2022 року, держава в особі Міністерства юстиції (врешті-решт!) тільки 28 червня 2023 року подала у ВАКС позов про націоналізацію групи компаній VS Energy, заявивши, що у разі позитивного рішення будуть стягнуті корпоративні права 8 обленерго, 6 готелів, 2 металургійних заводів та кількох інших об’єктів. Утім, не всі поділяють оптимізм представників Міністерства юстиції (Мінюсту).

 

Цензор.НЕТ поспілкувався з учасником засідань Мстиславом Скоробогатовим, колишнім власником ТЦ “Метроград” та “Метрополіс”, а також готелю “Русь” у Києві, які були захоплені “лужніковськими” ще у далекому 2006 році. Про те, хто саме не дає поставити крапку в конфіскації російських активів в Україні, читайте в інтерв’ю.

 

– На засіданні Вищого антикорупційного суду 17 липня 2023 року вас долучили до цієї справи як третю сторону. Чому ви вирішили брати участь у цьому процесі?

– Насправді, у цьому процесі ми перебуваємо майже 17 років. І той факт, що ми лише у 2023 році стали третьою стороною у цьому судовому процесі, не є випадковістю. З “лужніковським” ОЗУ я зіштовхнувся ще у листопаді 2006 року, коли вони відібрали в мене мої 50% частки в компаніях, яким належали ТЦ “Метроград”, ТЦ “Метрополіс” та готель “Русь”.

Чому ми з’явилися саме у цьому судовому процесі? Формально тому, що українська влада вирішила забрати у росіян компанію під назвою “Місто Слави”. Я заснував цю компанію в 2001 році для участі в конкурсі КМДА на право інвестування в підземні торгові простори під тоді ще Червоноармійською вулицею і Бесарабською площею. Щоб Ви розуміли етимологію назви: моє ім’я Мстислав і ми планували побудувати славне місто, а мої колеги та співробітники вирішили жартома слово “слави” писати з великої літери, натякаючи на мене. Тому Мінюсту корисно буде знати місто якого Слави вони хочуть націоналізувати. Ну то таке…

Отже, росіяни провели за повної підтримки української влади та українських правоохоронців в 2006 році рейдерську атаку, захопивши мої активи. З того часу триває моя особиста боротьба з цим російським ефесбешним злочинним угруповуванням “лужніковськими – VS Energy”, яка у 2023 році стала, врешті-решт, боротьбою Українського Народу. Себто, протягом 17 років українська влада вперто не помічала той факт, що росіяни вчиняють тяжкі злочини на території України, і лише напад путіна на Україну змусив їх це побачити, і тільки зараз наша влада почала наводити “різкість” на це питання. На жаль, це сталося лише після того, як на мирні українські міста почали падати російські бомби. Але це окрема розмова…

– Пане Мстиславе, як “лужніковським” тоді вдалося реалізувати рейдерське захоплення ваших підприємств?

– Дуже просто! Завдяки маніпуляціям з реєстрами юридичних осіб: “проштовхнули” в реєстр на позицію керівника свою людину, потім змивають майно на свою компанію через назаконні правочини чи удавані банкрутства. І важливим є те, що все це відбувалося за повної підтримки тодішніх українських правоохоронців – міліції, прокуратури і судів. Таким чином в реєстрах з’явилися маріонетки росіян, які потім змивають майно на іншу компанію через незаконні правочини або удавані банкрутства. І саме з того часу ні я, ні мої люди не можуть отримати жодного доступу до об’єктів.

Так в мене були додатково захоплені в 2008 році готель “Юність” в Одесі, в 2012 році готель “Славутич” та в 2016 році готель “Либідь” у Києві.

І за ці роки росіяни “міксували” в реєстрах керівництво, проводили різні псевдоюридичні дії, намагаючись якось заплутати свої сліди.

Можу констатувати, що росіяни за рахунок захопленого в Україні бізнесу (і не лише мого – адже не є секретом, що одразу кілька обленерго були захоплені ними у такий самий спосіб) фактично за прибутки, отримані тут, в Україні, спонсорували та продовжують спонсорувати і сьогодні війну проти нас українців.

– Тобто Ви стверджуєте, що “лужніковські” є частиною російської владної вертикалі?

– Авжеж. Я стверджую, що структура ОЗУ “лужніковських – VS Energy”, яка і досі зберігає величезний вплив в Україні, не є групою “вільних художників”, а однозначно підконтрольна фсб (федеральній службі розвідки). Інакше вона не існувала б в принципі. І біда в тому, що наша українська влада десятиліттями не звертала на це увагу, давала можливість росіянам захоплювати українські підприємства, корумпувати українських чиновників та правоохоронців; можливість фінансувати напряму Олександру Бабакову, повіреному путіна у питаннях всіляких “руських блоків”, зокрема, й в Україні, за рахунок прибутків отриманих від діяльності підпорядкованих йому власних бізнес структур всілякі сепаратиські прокремлівські рухи та партії в Україні.

Яскравий приклад: в 2007 році одразу після захоплення ТРК Метроград, ТРК Метрополіс, готелю “Русь” всі ці об’єкти були закладені у Внєшекономбанк для отримання кредиту, за який росіяни викупили частку Віктора Пінчука в Дніпроспецсталі (ДСС). Здається, Folkdale, який фігурує в позові Мін’юсту, і брав кредит. Ви розумієте? Який нормальний комерційний банк візьме в іпотеку майно, яке є об’єктом запеклих розборок в судах? Ніякий і ні за яких умов. А державний російський банк видав кредит і ДСС перейшов під контроль росіян. Які ще питання?

– Скажіть, а наскільки, з юридичної точки зору, є перспективним судовий процес над VS Energy?

-Як громадянин я дуже позитивно оцінюю цю ініціативу української влади. Мін’юст говорить: ми будемо карати росіян, і це правильно. Але все не так просто. Це позитив, але, на жаль, абсолютно популістський позитив. Річ у тому, що Мін’юст поставлений в умови, коли українська влада лівою рукою забирає російське майно, а правою – в особі Державного бюро розслідувань – усіляко блокує ці рішення, не надаючи Мін’юсту повної інформації про тривалу системну злочинну діяльність на території України структури ОЗУ “лужніковські” фінансово-промислової групи VS Energy.

Річ у тому, що з юридичної точки зору, на відміну від ситуації з націоналізацію майна російських олігархів Дерипаски чи Євтушенкова, які напряму володіли в Україні активами, з “лужніковськими” процес набагато складніший. Росіяни напряму не є бенефіціарами компаній в Україні. А тому треба доводити, що громадянин України А чи громадянин Латвії Б є “фунтами”(підставними особами) ефесбешної російської фінансово-промислової групи VS Energy.

І тут на першому місці має бути робота наших спецслужб, які повинні зібрати усі докази тривалої злочинної діяльності на території України ефесбешної фінансово-промислової групи VS Energy та довести зв’язки підставних осіб з українськими паспортами з росіянами, або ці підставні особи під вагомістю та незаперечністю доказів мають самі визнати ці злочинні зв’язки.

Мін’юст діє в рамках лише одного закону – “Про санкції”. І все. Представники міністерства не мають права пред’являти посіпакам “лужніковських” статтю 111 ККУ “Держзрада” чи статтю 255 ККУ “про організоване злочинне угруповання”. Для цього має бути злагоджена робота всіх гілок влади.

Але коли одна гілка влади справді зі шкіри лізе, щоб націоналізувати російські активи, а інша усіляко саботує цей процес, ми отримуємо перекіс. Власне, ми й увійшли в цей судовий процес, щоб цей перекіс максимально вирівняти. Справа в тому, що ми володіємо великим об’ємом інформації щодо цієї групи. І цю інформацію потребує суд, аби він ухвалив рішення після отримання всебічної картини.

Я і сьогодні стверджую, що нами і зараз зібрано більше ніж достатньо доказів аби все це фсбешне злочинне угруповання фінансово-промислової групи VS Energy та пов’язаних з ними компаній усім складом разом з їхніми українськими пособниками та колаборантами за кримінальними статтями відправити під суд, потрібне тільки бажання української влади. Підкреслюю, саме за кримінальними статтями, тому ми маємо справу з російською мафіозною структурою.

– Добре. А як довести, що той чи інший громадянин України, володіючи тими чи іншими активами, насправді є підставною особою?

– Як мінімум, можна перевірити, що активи, які належить цим людям, ніяк не співмірні з їхніми доходами. Неможливо купити багатомільйонний бізнес, не маючи грошей. Ситуація з Ляшком і виграшем в лотерею вже не працює, іде війна. Але не Мін’юст має займатися такими розслідуваннями. Цим мають займатися відповідні органи, які мають відповідну підслідність.

– Чому, на вашу думку, вам не вдалося за ці роки довести свою правоту в суді?

– Почну з того, що я в судах з 2006 року. До речі, активи російської ефесбешної “лужніковської” ОЗУ були арештовані в листопаді минулого року в Печерському суді саме на основі нашої справи №12012000060000073 від 22.11.2012: вердикт ґрунтувався на тих доказах, які були зібрані нами ще 15 років тому. Тоді, попри спротив з боку тодішнього заступника генпрокурора Кудрявцева, ми зуміли відкрити справу. Утім, ми не змогли серйозно просунутися в розслідуванні злочинів росіян, бо ніхто не хотів його розслідувати. Одна влада змінялася іншою, але ніхто не хотів чіпати росіян. Тим більше, що за те, щоб ніхто нічого не робив, ще і щедро доплачували. Про закон взагалі не йшлося. Тупо феодальний розклад. Ти вассал якого феодала? Якщо ніякого, то тебе нема. А російським феодалам взагалі давали зелене світло в усьому, тому що вони щедро платили хабарі.

Парадокс ситуації, що моя історія боротьби – це історія боротьби навіть не з росіянами, а з нашими українськими корупціонерами. Адже особисто ні Бабаков, ні Гінер, ні Воєводін нікуди самі не приходили, нікого не підкупали, вони не підроблювали особисто документи, не проломлювали голови моїм співробітникам. І зараз, коли відкривають справи проти Бабакова, то у мене питання – а чому не відкривають справи і проти наших “українських гнид”, які набагато небезпечніші за “російських вошей”?

Тут також варто звернути увагу на абсолютно аморальну поведінку колаборантів-адвокатів з українськими паспортами, які захищають російську мафію у цьому процесі. Вони мали можливість не брати цю роботу. Так, наскільки я пам’ятаю, Євтушенкова ніхто не захищав, бо ні в кого не вистачило цинізму підхопити цей захист. А тут ми бачимо прецедент, який підтверджує старий латинський афоризм про те, що гроші не пахнуть.

– Ви говорили про саботаж з боку ДБР. У чому конкретно він полягає?

– Справа, за якою майно – обленерго, готелі, заводи – були арештовані у рамках кримінальної справи щодо їхнього незаконного захоплення, не розслідується. ВАКС повинен розуміти, що має справу не просто з якимось росіянами, а зі злочинцями і шахраями. Усі активи “лужніковців” були арештовані саме в рамках нашого кримінального провадження, підкреслюю, кримінального, а не адміністративного, де є конкретні прізвища виконавців тих чи інших злочинних дій, направлених на заволодіння нашим майном. А слідчі не просто не реагують на результати експертиз. У матеріалах кримінального провадження знаходиться багато важливої для ВАКС інформації, датованої значно раніше, ніж дата, з якої починає свої дослідження Мін’юст. Ми звертаємося до слідчого ДБР Кулакевича з клопотанням дати нам цю інформацію, бо ми і потерпілі в справі, і сторона в судових засіданнях. Мін’юст, наскільки я знаю, теж звертається, а йому брешуть, що цих документів немає. Нам не можуть брехати, бо саме на виконання нашого клопотання ці документи з’явилися в справі в 2012 році. Надання нам на наше прохання в установленому законом порядку цих документів, які потрібні для зміцнення позиції Мін’юсту в суді, слідчий ДБР Кулакевич ігнорує.

У рамках саме кримінальної справи слідчими не було проведено жодного допиту. І хоча у ключового представника “лужніковських” в Україні Миколи Лавренка були обшуки, його навіть в ДБР не допитали. Хоча у нього можна було спитати: звідки все це майно? Стадіони, футбольні клуби, сонячні електростанції – звідки це все в нього? Ми прекрасно розуміємо, що це легалізація ним грошей, отриманих злочинних шляхом.

Ще чимало майна оформлено на секретарш, юристів, кишенькових адвокатів – хоча ми розуміємо прекрасно, що це їм насправді не належить, а належить росіянам. І такого майна на них записано на десятки мільйонів доларів!

А зараз у суді сидять представники підставних осіб, так званих “фунтів”, які видають себе за порядних європейських інвесторів. Але, як ми бачимо, у цих “європейських інвесторів” з-під столу стирчать російські військові кирзові чоботи, і ці чоботи сьогодні залиті кров’ю українців. І для початку вони б мали розповісти про те, як це раніше вкрадене майно опинилося у них, а потім вже жалітися про те, як це вкрадене ними майно у них намагаються сьогодні відібрати.

І ось тепер ми підходимо до найбільш цинічного моменту. З одного боку, Мін’юст, опрацьовуючи реєстри, викладається на всі 200, досліджує зв’язки, знаходить підставних осіб, громадян Латвії, а також дружин керівників ОЗУ “лужніки” О. Гінера та Воєводіна, документує їхню офіційну брехню і завуальовану залежність. Але в це “сито” перевірки Мін’юсту не потрапила жодна особа-зрадник та колаборант з українським паспортом. Завдяки цьому паспорту ці “українці” допомагали росіянам легалізувати вкрадене російським ОЗУ “лужніки” майно в Україні. Для мене це дико…

Оскільки слідчі ДБР явно не виконують свої функції, я був змушений звернутися до Президента України з петицією  з метою привернути увагу українського суспільства до застосування “гібридної” націоналізації активів, що належать росіянам в Україні. “Це майно ми бачимо, а це майно не бачимо”. Так не може бути. Все майно росіян повинно бути націоналізовано і всі підставні особи – колаборанти – повинні бути покарані.

 

– Як ви можете пояснити таку поведінку ДБР?

- Дуже просто. Почну з того, що начальником служби безпеки "лужніковських" в Україні є Віталій Іванович Яценко. Колишній працівник слідчих органів МВС, який в 2013-2014 роках за командою тодішнього заступника начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ Олега Татарова безпосередньо брав участь у репресіях учасників "Революції гідності". У Татарова, який зараз займає високу посаду заступника голови Офісу Президента, з Віталієм Яценко прямий зв'язок і давні дружні стосунки, я би сказав, що родинні стосунки. І, фактично, саме Яценко за рахунок своїх зв’язків сьогодні тактично, не стратегічно, "кришує" росіян і, найголовніше, їхніх українських посіпак в Києві, блокуючи повноцінне повернення активів "лужніковських" нашій державі. А ДБР, як ми знаємо, повністю під контролем Татарова. Ось тому з нашими українськими "гнидами" нічого не відбувається.

І це при тому, що Віталій Яценко, як обвинувачений, досі ходить на судові засідання у справах Майдану і чекає сплину строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Більш того, Яценко у 2014-2015 році перебував у СІЗО, а також його "відпрацьовували" за статтею 111 ККУ (Державна зрада), він був задокументований СБУ як агент російських спецслужб. Цікаве питання: а хто відпустив Яценка з СІЗО? Про це треба спитати у тодішнього президента Петра Порошенка, а також кума путіна віктора медведчука, який звільнення Яценка попередньо погоджував зі своїми кураторами у москві. В чому цінність агента фсб Віталія Яценка, що про його звільнення домовляються між собою президенти двох воюючих країн? І відразу після звільнення з СІЗО Яценка призначають "смотрящім" за активами ефесбешно-мафіозної структури VS Energy. На жаль, ці питання на даний час залишаються без відповідей. Але ситуація змінюється, і найближчим часом українське суспільство отримає відповіді на всі ці питання.

Хочу зазначити, що навіть всупереч введеним санкціям, російський бізнес в Україні почуває себе вільно, а дехто з високопосадовців навіть цьому сприяє та на цьому наживається.

Зокрема, вже після введення українською владою санкцій проти бенефіціарів VS Energy, Микола Лавренко абсолютно спокійно звільнився з посади президента VS Energy, а замість нього президентом став вищезгаданий мною ......... Віталій Яценко. І ця зміна керівника відбулася при повній забороні підсанкційним особам брати участь в управлінні своїми активами. Як це взагалі можливо??? Я знову і знову ставлю питання: хто у москві стоїть за Віталієм Яценком? Хто в фсб довіряє йому настільки, що повністю дав повноваження керувати активами структури, створеної фсб фінансово-промислової групи VS Energy? І чому українські спецслужби не звертають увагу на особу Віталія Яценка?

– З огляду на це, як ви оцінюєте перспективи судів по VS Energy?

- Насправді я оцінюю перспективи цієї справи позитивно, як і у війні з росіянами. Ми переможемо. Питання в ціні. І це найбільш болюче питання. Ціна була б значно меншою, якби наша державна влада робила все те, що вона повинна була робити згідно з Конституцією, захищати інтереси українського народу, у тому числі і економічні. Я не вважаю себе романтиком, навпаки. Але якщо державна влада не дотримується конституційних норм, то вона починає розвалюватися. І ми це маємо вже 30 років. На жаль, наслідком цього і стала ця війна, яку ми самі частково і фінансували. Тільки з прибутку на вкрадених у мене активах з 2006 року росіяни отримали для путінського общака понад 300 млн доларів. За повного сприяння української влади. Хто відповість за це?

Але ми приречені на перемогу. Бо ми люди і на нашому боці людство. А з того боку – людожери.

Слід завжди пам’ятати, що російський бізнес побудований на тотальному хабарництві, корумпованості чиновників та контрольованому розкраданні державного бюджету. Ми не можемо копіювати цей паттерн. Ми вже накопіювались і вже маємо результат. Спочатку в країну приходить такий собі російський бізнесмен під легендою "європейського інвестора" з папкою та повним портфелем грошей, як було з першими обленерго - Севастопольенерго, Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Херсонобленерго, якими лужніковські заволоділи у шахрайський спосіб, прикрившись словаками, а через деякий час в цю країну вдирається брудний кривавий чобіт російського вже не економічного, а військового загарбника, бо він прийшов до свого звичайного середовища з тими ж самими сенсами, що і в нього вдома в оркостані.

І якщо українська влада і надалі практикуватиме комерційне "вирішення" усіх державних і навіть національно важливих питань, то ціна нашої перемоги буде занадто високою.

 Віктор Прокобчук

"" Читайте також: Фінансування партій. Чому “слугам народу” не сподобалася антиолігархічна обіцянка Зеленського

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE