USD26.5389+0.039EUR31.3637+0.0036
Politerno > Статті > Проблема-2020. У Раді побоюються, що Порошенко спробує через Конституційний суд продовжити свої повноваження ще на рік

Проблема-2020. У Раді побоюються, що Порошенко спробує через Конституційний суд продовжити свої повноваження ще на рік

  • Серпень 8, 2017
  • 236 Переглядів
  • 0

На минулому тижні повідомлясь, що на Банковій розробляють план перемоги Петра Порошенка на виборах президента. Чергові президентські вибори заплановані на весну 2019 року.

Після виходу матеріалу автор публікації отримав зворотній зв’язок від різних політиків, які розійшлися в думках, а коли ж все-таки повинні пройти ці чергові вибори.

У датах і термінах разом з експертами розбиралася “Strana.ua“.

Дивна поправка

22 лютого 2014 року парламент України прийняв історичну постанову – про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів президента України.

До цього моменту чергові президентські вибори були заплановані на 29 березня 2015 року. Тоді ще діяла норма про те, що чергові вибори президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень президента України. Віктор Янукович був обраний президентом України в лютому 2010 року, тому до чергових виборів залишалося трохи більше року, якби не євромайдан і події, що після нього. Коли 328 депутатів Верховної Ради підтримали вищезгадану постанову, були призначені дострокові вибори президента – на 25 травня 2014 року.

Але за два місяці до перемоги на цих виборах Петра Порошенка парламент змінив законодавство про президентські вибори.

Ключових правок було кілька – заборона на фотографування і відеофіксацію волевиявлення, дозвіл на тимчасову зміну місця голосування виборців без зміни виборчої адреси, закріплення права балотуватися в президенти особам, які не проживають на території в межах державного кордону України, якщо їх місце проживання зареєстровано в Україні (ця правка дозволяла Віталію Кличку балотуватися на пост президента України).

Однак найцікавішою зміною було внесення в терміни призначення та проведення виборів. Відтепер чергові президентські вибори повинні були проводитися в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента.

Ця поправка виглядала дивною, тому що якщо вибори проходили в травні, то і наступні повинні бути теж в травні або на початку червня (якщо був би другий тур).

А так, виходить, березень. Тобто, термін повноважень президента або урізається на пару місяців (якщо трактувати положення закону як березень 2019 роки), або навпаки подовжується (якщо допустити, що мова йде про березень 2020 року).

ЦВК: вибори пройдуть в березні 2019 року

Заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера на питання про терміни виборів не допускає двояке тлумачення.

“Чергові президентські вибори, відповідно до закону про вибори президента України, повинні пройти в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента, то тобто 31 березня 2019 року”, – говорить Магера.

Парламентські вибори, якщо не будуть призначені позачергові, відбудуться також в 2019 році – в останню неділю другого місяця осені – 27 жовтень 2019 року.

Запасний варіант з КС

Ще до прийняття закону про Конституційний суд, який посилював вплив президента на цей орган (він вступив в силу на початку серпня), різні політики прогнозували, як його зможе використовувати Порошенко.

Депутат від Радикальної партії Ігор Попов, який раніше багато років очолював Комітет виборців України озвучує версію, що саме Конституційний суд може допомогти Петру Порошенко втриматися при владі.

“Конституційний суд відіграє важливу роль в декількох сценаріях плану “Другий термін”. Поки що влада тільки оцінюює кожен із сценаріїв, тому очікуємо розвитку подій. Це може бути і роз’яснення КС про те, що до моменту кінця березня 2019 Петро Порошенко ще не закінчить свої 5 конституційних років на посаді президента, тому президентські вибори потрібно призначити в березні 2020-го року.

Тоді, восени 2019 при владі є трохи більше шансів провести успішні парламентські вибори за рахунок ребрендингу політичних проектів і адмінресурсу в округах.у випадку ж проведення президентських виборів до парламентських, для Порошенка є загроза, що занадто багато щурів втече з владного корабля вже в другій половині 2018-го, а в разі його поразки, на виборах в Раду ні в нього, ні у його політсили не буде практично ніяких шансів на гідний результат”, – говорить Ігор Попов.

За його словами, всі юристи поки рахують “виборчу” арифметику саме так: 2014 рік + 5 років = 2019 рік. “Але найгуманніший зформований КС може трактувати арифметику інакше”, – вважає депутат.

“Є така можливість – затриматися ще на рік. Логіка тут така – все в нашій владі, якщо у владі всі наші, – каже політолог Андрій Золотарьов.

– Безумовно, зараз все будуть говорити, що це не так, але ми знаємо, що те, що здається неймовірним сьогодні, може виявитися політичною реальністю завтра. Порошенко треба сформувати безпрограшну конфігурацію з тих, у кого він гарантовано виграє.

Тому і розглядається варіант з підбором оптимального спаринг-партнера. Але якщо зручного він не знайде, чи ближче до виборів з’явиться проблема, що сам Порошенко не потрапляє до другого туру, то ніщо не заважає йому задіяти Конституційний суд з планом “Б” – продовжити президентство ще на рік.

А в крайньому випадку буде ще і план “В” – влаштувати політреформу і уникнути виборів, зайнявши цю посаду вдруге після вирішального голосування в парламенті”.

Однак, заступник голови ЦВК Андрій Магера з планом “Б” не згоден. “Чергові вибори повинні пройти під час п’ятого року повноважень. Після 25 травня 2019 року закінчиться п’ять років повноважень і почнеться шостий рік повноважень. У законодавстві чітко йдеться про п’ятий рік. Немає жодної проблеми в тому, що президент не добуде на посаді два місяці. А ось перевищити термін на рік – це не регламентовано законом. Тому я особисто не бачу ніякої іншої дати, окрім березня-2019”, – вважає Магера.

Втім, співрозмовник не заперечує, що КС може розсудити по-іншому.

Зрештою, в минулому році теж ніхто не очікував, що Конституційний суд легалізує формулу: “завтра – це не тільки завтра, а й післязавтра, післяпіслязавтра або коли-небудь в наступному році”. Але саме такий висновок зробив КС, оголосивши, що парламент має право змінювати Конституцію країни не тільки на двох сесіях поспіль, але і на одній, а потім будь-який черговій сесії.

У свою чергу, політолог Вадим Карасьов говорить, якщо КС все-таки вирішить продовжити термін правління Порошенко, то ще не відомо, чи не виявиться це для нинішнього гаранта ведмежою послугою.

“По всій логіці, зайвий рік потрібен був би президенту, щоб на виборах восени 2019 року побачити, яка складеться конфігурація сил в парламенті і тільки потім вирішувати, що робити з президентськими виборами. Але сьогодні у Порошенка більш виграшна позиція, ніж в умовному 2019 році .

У нього вже зараз є контроль над парламентом, фінансові важелі, силові методи та інше. Тому щоб продовжити своє правління на другий термін, йому не потрібно чекати, коли парламент виступить його противником на виборах. йому потрібно буде визначатися зараз – чи це спаринг-партнер, чи то політреформа. Коли в парламент зайдуть його опоненти, а нинішні союзники виявляться за бортом, ще не відомо, яка його чекає доля. А він ризикувати не стане”, – вважає Карасьов.

Чи реальне дострокове перезавантаження

Джерела в провладних фракціях Ради підтверджують, що в останні місяці активно ходять розмови про два можливі сценарії розвитку ситуації в Україні – дотягнути до 2019 року або влаштувати перезавантаження парламенту. Більшість співрозмовників сходяться на думці, що сам Порошенко на перезавантаження не налаштований, тому що у нього недостатньо ресурсів для перемоги.

Незважаючи на це, багато політтехнологів Банкової і західні консультанти активно доводять президенту, що йому вигідніше провести вибори зараз, а не в 2019 році. Тим більше, за останній час було досягнуто ряд “перемог”, які може використовувати президент. Це і отримання безвіза, і прогнозоване підвищення пенсій з 1 жовтня, і кампанія по зняттю недоторканності з народних депутатів, яку можна активно розпіарити і поставити її локомотивом – генпрокурора Юрія Луценка – на чолі президентської партії на парламентських виборах.

“Президент так активно в усіх своїх заявах говорить про те, що дострокових виборів ні за що не буде, що підготовку до них не почали тільки самі ледачі, – розповідає депутат з однієї з опозиційних політсил. – Логіка Порошенко проста – приспати пильність опонентів, а самому розігнатися і вистрілити, тому всі штаби сидять в стані напруженості. Нікому не хочеться дізнатися про те, що восени відбудуться дострокові вибори, коли вже будуть викуплені всі площі і весь ефірний час під рекламу пропрезидентськими силами”.

Поділитися: