Politerno > Статті > Україна і світ > Зеленський перестав орієнтуватися на свій рейтинг і сповзати в бік інтересів олігарха, – експерти

Зеленський перестав орієнтуватися на свій рейтинг і сповзати в бік інтересів олігарха, – експерти

  • 2 Квітня, 2020
  • 608 Переглядів
  • 0

У кінці березня президент Володимир Зеленський, а разом із ним і вся країна, опинилися у Бермудському трикутнику проблем. В Україну прийшла пандемія коронавірусу, через яку держава опинилася на межі глобальної кризи. Подолати її з мінімальними втратами нацекономіка зможе лише за допомогою грошей Міжнародного валютного фонду (МВФ). А той натомість висунув офіційному Києву умови — прийняти закон, що забороняє повернення виведених із ринку банків їх ексвласникам, а також запустити у країні ринок землі.

Щоб вирватися з проклятого трикутника, Зеленському та його команді в особі парламентської фракції партії Слуга народу (СН) довелося в один день — 30 березня — провести відразу три позачергових засідання Верховної Ради. Володимир Зеленський із зусиллями продавив через парламент законопроекти, що розчищають шлях до співпраці з МВФ.

Про це пише видання НВ.

Те, що багатьом з боку здалося гасінням непередбаченої пожежі, експерти називають тектонічним зрушенням у політиці Зеленського. Президент нарешті перестав орієнтуватися на свій рейтинг і сповзати в бік інтересів мільярдера Ігоря Коломойського, взявшись за посилення співпраці із західними партнерами.

І з цієї дороги йому, судячи з усього, вже не звернути, якщо Зеленський не хоче довести країну до ручки. Навіть три екстрених засідання ВР не замінять собою структурних реформ, які Україні дуже потрібні. Адже дефіцит держбюджету в цьому році може вирости з планованих 2% ВВП до 10%, за підрахунками Центру економічної стратегії (ЦЕС). ВВП країни зараз дорівнює $135 млрд. Європейська бізнес-асоціація оцінює потребу в екстреному фінансуванні на рівні $10−13 млрд.

Це досяжна цифра, і все знаходиться в руках Зеленського і його «Слуг народу». МВФ, за попередніми домовленостями, згоден надати Україні до $8 млрд, а ще якесь фінансування можна залучити у Світового банку і Європейського союзу. Однак ті очікують від України одного: структурних реформ.

Зеленський і СН прийшли до влади в минулому році якраз під акомпанемент обіцянок кардинально модернізувати країну. Дев’ять місяців тривав так званий турборежим роботи монобільшості у ВР, однак звільнення Кабінету міністрів Олексія Гончарука змусило багатьох засумніватися в тому, чи виживуть довгострокові плани того уряду: зростання економіки на 40% за п’ять років, залучення $50 млрд інвестицій, реформа трудового законодавства і державної системи медицини, боротьба з поганими кредитами в банківському секторі.

Після введення карантину в середині березня стало зрозуміло, що амбітні плани доведеться відкласти мінімум на рік. Новий прем’єр Денис Шмигаль днями заявив, що в 2020-му українська економіка замість зростання стиснеться на 4,8%. І уряду доведеться боротися з падінням промвиробництва, скороченням ділової активності і зростанням безробіття.

«Позитивним є те, що Зеленський в цій ситуації вибрав Україну і її інтереси, а не інтереси Коломойського», — підкреслює Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine. Ухвалення законів про банківський ринок і про ринок землі, а також призначення ліберального міністра фінансів Сергія Марченка (це теж встигла зробити Рада 30 березня) повинні стати початком масштабної програми порятунку України від кризи.

«Вибору просто немає, і Зеленський це прекрасно розуміє, — вважає політолог Володимир Фесенко. — Він нормально ставиться до теми співробітництва з МВФ, хотів поторгуватися, але не вдалося».

Така очікувана земля

Вранці 31 березня Україна прокинулася з легальним ринком сільськогосподарської землі. Пізно вночі з понеділка на вівторок депутати проголосували за законопроект, що дозволяє продаж землі, а також використання її як застави для отримання банківського кредиту.

Рівно о 00:42 259 народних обранців натиснули зелені кнопки зі своїх робочих місць, голосуючи за цей документ у другому читанні і в цілому. До 206 голосів членів фракції СН (з 248 можливих) додалися 23 голоси Європейської солідарності Петра Порошенка, 13 голосів фракції Голосу, 12 голосів групи Довіра і 5 голосів від позафракційних депутатів. Тільки ця ситуаційна коаліція змогла проштовхнути ринок землі. Батьківщина Юлії Тимошенко і ОПЗЖ Юрія Бойка — Віктора Медведчука не дали ні голосу за.

Зеленський відчуває, що втрачає контроль над своєю фракцією, а тому активно взявся за реформи, вважає Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дім демократії. «Стратегії у Зеленського немає, є лише короткострокові тактичні ходи», — говорить він.

ОСОБИСТА УЧАСТЬ: Президенту довелося особисто брати участь в роботі ВР 30 березня, щоб забезпечити прийняття парламентом всіх потрібних законів

Фракція Голосу спочатку поставила умову: вона підтримає закон про ринок землі, але тільки якщо будуть враховані її редагування. Останніми завідував Ярослав Железняк, депутат від Голосу. «Ми дуже переживали, що голосування за землю буде провалено, — зізнається він у розмові з НВ. — Зате тепер стало зрозуміло, що монобільшості більше немає і потрібні голоси інших фракцій».

«Голос прямо говорив: дайте нам цю перемогу», — розповів на умовах анонімності один з депутатів від СН, який при голосуванні підтримав ринок землі.

До цього Рада два з половиною місяці розглядала 4 тис. правок до земельного проекту, які вносила навіть фракція ОПЗЖ — давній противник ідеї вільного обігу земель і прихильниця ідеології «Земля — це народна святиня, яку не можна продавати».

«Слугам» не вистачало голосів з тієї причини, що багато депутатів фракції не з’явилися на голосування за закон про ринок землі пізно ввечері. «Деякі депутати через хворобу вирішили не працювати», — пояснює поведінку колег Юрій Камельчук, депутат від СН. Він розповідає, що Дмитро Наталуха, член фракції СН і керівник комітету економічного розвитку, довго і напружено переконував фракцію голосувати за ринок землі.

Необхідність співробітництва з МВФ не всіх «Слуг» переконала — депутати хотіли зрозуміти, що ринок землі дасть економіці країни. Джерело у фракції СН розповіло, що Наталуха лише в останній момент став прихильником земельної реформи, а до цього і сам в ній сумнівався.

Євгенія Кравчук, заступник голови фракції СН, не бачить проблеми в тому, що довелося скористатися голосами інших фракцій. «Головне, як казав футбольний тренер Валерій Лобановський, це результат на табло», — говорить вона.

Компромісу вдалося досягти завдяки тому, що в закон депутати внесли обмежувачі. Так, ринок почне працювати лише з 1 липня 2021 року, фізособи не зможуть придбати більше 100 га, державні і комунальні землі на продаж не підуть до 2024 року, юрособи можуть долучитися до процесу лише з 2023 року (їх обмеження — до 10 тис. га). А іноземні гравці отримають можливість купувати українську ріллю лише після того, як таке право їм надасть національний референдум.

Всесвітній банк підрахував: більш ліберальна реформа ринку землі призвела б до інвестицій в український аграрний сектор на рівні 2% ВВП щорічно, що розігнало б на такий же показник і зростання економіки. А з нинішніми параметрами ефект буде трохи скромніший — від 0,5% до 1,5% ВВП.

Прийнятий формат відкриття ринку не дозволить поки що отримати суттєвий економічний поштовх, вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС. «Поштовх відбудеться тільки з нішевими господарствами, де потрібні тривалі інвестиції на відносно малих площах, — це, наприклад, садівництво і виноградарство», — вважає експерт.

Вирішальну роль у голосуваннях 30 березня зіграв Зеленський: він особисто приїхав у Раду і, надівши маску, пояснював депутатам, що вони повинні підтримати запропоновані проекти. «Тільки президент утримує нашу фракцію від розвалу, — відверто зізнається джерело в СН. — Після звільнення Андрія Богдана з посади голови Офісу президента [ОП] комунікація депутатів з ОП значно ускладнилася».

Багато представників фракції СН говорять про те, що частину їхніх колег не лякає можливий дефолт, — мовляв, це звільнить країну від боргів. Але таких депутатів меншість. «Ми приймали закони не для МВФ, ми приймали їх для країни, — пояснює Кравчук. — Вони потрібні Україні: для стабілізації економічної ситуації, для побудови цивілізованої економіки».

Теорія і практика банківської справи

За кілька годин до голосування за землю депутати прийняли в першому читанні ще один закон, про який наполегливо просив МВФ. Його підтримали 267 депутатів, і знову слугам довелося скористатися підтримкою Голосу і Євросолідарності. Документ відомий як «антиколомойський банківський закон».

Документ під номером 2571-д має непросту історію. Його підготував уряд Гончарука, проте Рада не поспішала його приймати. Коли почалася пандемія коронавірусу і стало ясно, що без підтримки МВФ Україні не закрити бюджетний дефіцит в цьому році, парламентарії повернулися до обговорення проекту.

За регламентом Ради депутати не можуть голосувати за законопроекти уряду, який пішов у відставку. Тоді Железняк, депутат від Голосу і перший заступник голови фінансового комітету Ради, запропонував простий хід: нехай уряд Шмигаля переподасть законопроект Гончарука в парламент. Прем’єр погодився і подав у Раду точну копію документа, написаного командою Гончарука.

МАСКИ-ШОУ: Депутати масово намагалися дотримуватися режиму індивідуального карантину – були в масках і рукавичках

«Обговорення закону про банки йшло легше, ніж обговорення закону про землю, — розповідає Железняк. — На етапі дискусій відверто проти були лише Батьківщина і група За майбутнє [в неї входить Ігор Палиця, давній партнер Коломойського]».

Закон визначає долю банків, які були націоналізовані або виведені з ринку. Їх колишні власники не зможуть повернути їх ні за яких умов. Що стосується фінансової компенсації, то колишні акціонери можуть на неї претендувати лише в тому випадку, якщо на момент націоналізації або виведення з ринку активи банку перевищували його зобов’язання, що підтверджено міжнародним аудитом.

Ухвалення такого закону було необхідне, щоб Коломойський не отримав контроль над ПриватБанком, найбільшою фінансовою установою країни, який був націоналізований Мінфіном Олександра Данилюка в 2016-му.

«Звичайно, для нас було і залишається важливим співробітництво з МВФ, Євросоюзом і США, співпраця у сфері економіки, — зізнається Кравчук, заступник голови фракції СН. — У кризовій ситуації ми не будемо розкидатися можливостями отримати дешеві кошти. Якщо у противників співпраці з МВФ є $8 млрд, нехай нададуть їх в розпорядження держави».

Коломойський давно намагається повернути ПриватБанк або хоча б отримати за нього компенсацію. І ці спроби не безуспішні: в квітні 2019-го Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов мільярдера проти Нацбанку і Кабміну, визнавши протиправною націоналізацію Привату і скасувавши її. Крім того, олігарх вимагав відшкодувати йому збитки на рівні 29,4 млрд грн за втрачені при націоналізації активи.

Але прийнятий в першому читанні закон забороняє повернення найбільшого банку країни олігархові, що ратує за дефолт України, а також чітко дає зрозуміти, що за негативного показника капіталу колишній акціонер не може претендувати на компенсацію. Міжнародний аудит показав, що діра в ПриватБанку на момент його націоналізації становила $5,5 млрд. Частину цієї суми держбанк намагається повернути за допомогою позовів у Високому суді Лондона і американському штаті Делавер.

«Законопроект суттєво обмежує вплив українського „судочинства“ на суперечки навколо ПриватБанку, — підкреслює Віталій Шабунін, керівник Центру протидії корупції. — Точніше, проект ставить це судочинство в істотні межі».

Напередодні голосування за «антиколомойський» закон в партійному чаті фракції СН стали ходити «прохання»: не підтримуйте проект, оскільки він невигідний Україні. У меседжі говорилося про те, що Коломойський — великий бізнесмен, з яким немає сенсу воювати.

Але Зеленський особисто пояснив своїй фракції: якщо депутати підтримають документ про банки, Україна протягом двох тижнів отримає перший швидкий транш від МВФ на $1,75−2 млрд, причому прямо в бюджет країни, а не в золотовалютні резерви Нацбанку.

«Позиція щодо цього закону — маркер на політичну відповідальність», — впевнена Вікторія Подгорна, депутат від СН. При економічній кризі, викликаній світовою пандемією коронавірусу, немає іншого шляху, окрім як співпрацювати з МВФ. Фонд оголосив про готовність витратити на порятунок світової економіки $1 трлн, і в чергу за цими грошима вже вишикувалися близько півсотні різних країн.

«Зараз я думаю, що війни [між Коломойським і Зеленським] не буде, — впевнений політолог Фесенко. — Охолодження, можливо, посилиться, але обидві сторони не зацікавлені у війні». Одна з причин для перемир’я — те, що телеканалу 1+1, що належить Коломойському, необхідно шоу Квартал 95, яке зробило знаменитим Зеленського і яке легко може піти на телеканал Україна Ріната Ахметова, додає політолог.

У команді Кабміну заміна

Найважчими питаннями під час позачергових засідань Ради стали кадрові призначення. Депутати зі складнощами, з другої спроби призначили Сергія Марченка міністром фінансів, а Максима Степанова — міністром охорони здоров’я. З першого разу голосів не вистачало. У підсумку допомогли фракція Голосу і група Довіра.

ЧИСТОТА РУК: Успіх голосувань 30 березня багато в чому забезпечила фракція Євросолідарності (на фото зліва – спікер ВР Дмитро Разумков, в центрі – прем’єр Денис Шмигаль, праворуч – лідер Євросолідарності Петро Порошенко)

Марченко замінив на посаді Ігоря Уманського, який пропрацював головою Мінфіну менше місяця. Відомий в минулому критик МВФ, Уманський почав свою політику з того, що запропонував прем’єру Шмигалю звільнити голів Митної і Податкової служб — Максима Нефьодова і Сергія Верланова. Глава уряду відмовився це зробити. Це й призвело до звільнення Уманського, якого також критикували американські експерти.

«Марченко — досвідчений професіонал з хорошою репутацією», — підкреслює Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС. Будучи заступником Данилюка в Мінфіні в 2016—2018 роках, він працював над скороченням зайвих бюджетних витрат, але при цьому не показав себе схильним до особистої конфронтації. Крім того, Марченко був ідеологом середньострокового планування держбюджету, що розв’язує Мінфіну руки в борговій політиці.

Під час свого першого публічного виступу Марченко порадив українцям забути про слово «дефолт» і перестати ним розкидатися, як розмінною монетою. «Марченко має достатній досвід для такої роботи, він цінує свободу і вміє розмовляти з представниками Заходу, що дуже важливо, адже у нас переговори з МВФ», — каже Кравчук.

30 березня нову посаду отримав хірург за освітою і колишній голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов — він став новим міністром охорони здоров’я, змінивши на цій посаді Іллю Ємця. Ємець запам’ятався Україні тим, що був радикальним прихильником посилення карантинних заходів в країні і зажадав від Кабміну ввести режим надзвичайної ситуації по всій країні.

«Ємець не спрацювався з Міністерством охорони здоров’я, та й публічна комунікація у нього була така собі, — пояснює Марина Бардіна, депутат від СН. — Сподіваюся, Степанов перезапустить МОЗ і налагодить комунікацію в складну коронавірусну еру».

Коронавірусна ера загрожує стати найбільшим випробуванням для України за останні 10 років. Виходити з кризи країна збирається за допомогою МВФ, який добре вміє використовувати метод батога і пряника. «Нехай і в останній момент, нехай і під тиском МВФ, але важливі рішення прийняті, а це критично для економічної макростабільності в Україні», — резюмує Октисюк з Дому демократії.

«Загроза дефолту і розвалу економіки виявилася сильнішою, ніж погрози Коломойського», —погоджується з ним Вишлінський.

Українські ВВП-варранти і ОВДП вже подорожчали на тлі прийнятих Радою рішень.

Але бій за гроші МВФ ще не закінчено. «Антиколомойський» закон через тиждень чекає друге читання, і його остаточне прийняття може стати черговим випробуванням для монобільшості і Зеленського. Крім того, серед українських експертів ходять наполегливі чутки, що прийнятий Радою документ щодо землі, що містить обмеження, не задовольняє МВФ. Втім, знайти офіційне підтвердження такої інформації на момент здачі цієї статті НВ не вдалося.

Читайте також: Ситуацію в Україні британський журналіст порівняв з піснею групи The Kinks “Смерть клоуна”

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE