Влада не хоче антикорупційний суд. І їх можна зрозуміти. Навіщо ж створювати суд, який може тебе посадити
Є просте рішення. Спалити цей суд нафіг. Приємно, але не вирішує проблему. На короткий період всі інші суди стануть нелояльними до корупціонерів, але потім страх піде, а жадібність повернеться.
Або повернеться адміністративна вертикаль. І те й інше не дозволить садити корупціонерів в довгостроковій перспективі. І не буде попереджати корупцію страхом від посадки. Без цього страху корупція не зменшиться.
Є складне рішення. Антикорупційний суд. Окремий і незалежний. Де судді набираються під контролем держдепу. Як з НАБУ. Це складно. Це не швидко. Але зате вирішує проблему фундаментально.
Влада не хоче антикорупційний суд. У Бразилії вже зробили і самі потім постраждали. Дурних нема. Ось НАБУ вже змусили зробити, скориставшись сильною залежністю від МВФ в 2014-2015 рр. Тепер страждають. На думку влади – даремно страждають. Другий раз вони не дозволять. Поки знову залежність не стане сильною.
Адже всім приємно було б побачити, як горить Печерський суд (або як горить “відьма”). Багато хто ще б й дрова приніс. І бензину підляв. Але це емоції.
А ми повинні бути раціональні. І хотіти не помсти, а довгострокового вирішення проблеми. Яке принесе з собою і помсту.
Адже будь-який чесний антикорупційний суддя швидко відправить за грати весь склад Печерського суду.
А так, якщо суд спалити, то бідні судді ще й співчуття викличуть.
Героями стануть.
Постраждалими за правду.
