Politerno > Україна і світ > Відмова Грібаускайте від спілкування з Порошенком – ознака розчарування в Україні

Відмова Грібаускайте від спілкування з Порошенком – ознака розчарування в Україні

  • 10 Серпня, 2017
  • 1665 Переглядів
  • 0

Політала людина трошки на винищувачі. І? Хіба це має якесь значення? Хіба це скоротить інтенсивність фаворітських війн за ласі пасовища?

Навіть продати цю “дитячу картинку” оточенці президента не змогли – обиватель байдуже пройшов повз. Дехто, правда, поглузував…

Що це означає? Тільки одне: все невпопад; все дарма. Треба б уже перестати всерйоз оцінювати політ / технологічний креатив команди Петра Олексійовича. І вже точно не відчувати з цього приводу злість чи роздратування. З тієї простої прічини, що це “калейдоскоп дитячих картинок” і є єдиним “комфортним середовищем проживання” самого Порошенка і єдина професійна навичка його оточення. Щось інше вони придумати просто не спроможні. Та й не хочуть.

Навіщо? У цьому середовищі і справді немає нічого поганого. Часто-красиві зовнішні ефектні. Забави дорослих. Бордова і кліпова стилістика. Сучасна, до речі, стилістика. Правда, для країн, де всі управлінські процеси супер / налагоджені …

Продати картинку “крутий президент в крутому літаку”, звичайно, можна. Своїм. Які пісяли від захвату, збираючи всі ці дрібнички. Пусте і показушне. Втім, держ / управління нині не може проходити в порожнечі. Її відразу заповнюють “вороги”. А тому “селфі в літаку” зайняло свою нішу і трохи пригасило всі ці медійні скандали: ізгой Саакашвілі, антиросійські санкції, переділи, одеські протести.

“Потрібні тільки зовнішні картинки” – так мислить Петро Олексійович і його оточенці. Але кавунові баржі, відкриття районних поліклінік, протокольні зустрічі – занадто віддають офіціозом. А тому на допомогу приходить весь цей постановочний мачизм.

При цьому, зазначу, сам Порошенко щиро бачить користь у подібних постановках. Немаленьку. Він активний, різноманітний, сучасний. Зрозуміло також, що в цьому немає ніякого “про / путінського наслідування”. Як такого. Але є “комплекс провінціалів”, який нескінченно проривається назовні. “Якщо він так робив, то це круто” – нічого не зробиш з підсвідомістю. Така повістка нині …

Зрозуміло, що є інший формат. Чесного діалогу. Але це занадто складно. Діалог – це завжди компроміси. Уміння слухати і … виганяти власне марнославство. Але проблема України завжди в тому, що “царю” обов’язково роблять коридори слави, за якими він пересувається і де все верещать від шаленого захвату. Цар же поступово втрачає політ / зір і перестає помічати, що коридори його слави порожніють, а люди, які там все ще верещать, вже презирливо посміхаються …

Мене особисто куди більше засмучує гнів литовського президента Далі Грібаускайте. По суті, вона була нашим ключовим зовнішньополітичним активом в найчорніші дні 2014/2015. І на своїх плечах винесла всю контр / пропаганду. Поки наші “генії” з першого постреволюційного боялися навіть дихати. Її відмова від спілкування з Петром Алексійовичем – вкрай погана ознака. Ознака розчарування тих, хто щиро і безоплатно нас любить.

Далі? Тільки вниз. Поки ми не навчимося цінувати відносини, а не свою хитрість …

Михайло Подоляк

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE