Верховна Рада не підтримала пропозицію фракції “Слуги народу” скасувати дію законів і актів радянського періоду на території України.
За відповідний законопроєкт №1075 у четвер проголосували 214 народних депутатів. Кнопку “за” натиснули лише 210 представників “Слуги народу” з 251 і четверо позафракційних депутатів.
Парламент дев’ятого скликання вдруге відхилив законопроєкт.
Депутатам було запропоновано скасувати все радянське законодавство, крім незначних винятків. Під нього мали потрапити Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року; Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року; акти, що стосуються адміністративно-територіального устрою і державного кордону (наприклад, рішення про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР); акти, якими дають згоду на обов’язковість міжнародних договорів, підписаних Українською РСР; акти організаційно-розпорядчого характеру; індивідуальні акти.
Також передбачалося, що до 30 вересня 2020 року збережуть дію Житлового кодексу УРСР і Кодексу про адміністративні правопорушення, а також пов’язані з ними підзаконні нормативно-правові акти.
Ще дев’ять радянських законів мали б застосовуватися до прийняття аналогів:
про пріоритетність соціального розвитку села та АПК у народному господарстві;
про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
про захист прав споживачів;
про засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні;
про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;
про свободу совісті та релігійних організацій;
про зовнішньоекономічну діяльність;
про охорону навколишнього природного середовища;
про індексацію грошових доходів населення.
Нагадаємо, на засіданні у четвер Верховна Рада 9 скликання вперше не зібрала потрібну кількість голосів “за” для прийняття рішення.
На початку вечірнього засідання 12 вересня депутати 248 голосами ухвалили в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління безпекою автомобільних доріг.
Після цього голова парламенту Дмитро Разумков поставив на голосування пропозицію скоротити терміни підготовки до другого читання. Однак на цей раз у Раді не знайшлось 226 чи більше голосів для прийняття рішення.
“За” проголосували 223 народних обранців, проти – 14, ще 61 – утримався.
