Politerno > Україна і світ > Захід нам не допоможе

Захід нам не допоможе

  • 12 Жовтня, 2019
  • 2798 Переглядів
  • 0

3 дні тому Туреччина напала на Сирійський Курдистан. На середньому сході спалахнула нова війна, на тлі якої в перспективі війна світової коаліції з ІДІЛ може здатись дрібною штовханиною. Авіація, артилерія, танки, РСЗО. Десятки вбитих, сотні поранених, знищена бронетехніка і 60000 біженців – за перший же день! Українці мало цікавляться геополітикою і ця бійня не стане виключенням. Проте, на відміну від інших далеких і заплутаних протистоянь мусульманського світу, конкретно це нам дуже близьке. Багато аналогій і паралелей становища курдів і становища українців, сподіваюсь, зможуть нам багато чого прояснити. Адже дурні вчаться на своїх помилках, а розумні – на чужих.

Курди, це найбільша бездержавна нація сьогодення. 30 мільйонів курдів віками жили на території Іраку, Ірану, Сирії і Туреччини. Їх регіони проживання називаються курдистанами. Тут і далі мова піде про Сирійський Курдистан – регіон на півночі Сирії, де курди становлять більшість населення. Після початку громадянської війни в Сирії, в урядових військ з’явилось багато різної головної болі. І користуючись нагодою, курди де-факто створили незалежну державу – Рожаву. Потім в гру включились США, які зробили на них ставку. Адже курди боролись проти обох ворогів Америки: ІДІЛ і САА – урядових військ Сирії. Як ми знаємо, союзником Асада, президента Сирії, є Росія і Іран. За їх допомоги, за декілька років Асад відновив контроль над територією країни. Не “реінтегрованими” лишились лише два регіони на півночі: під контролем про-турецьких сил і Курдистан. Багато сирійців сповідують іслам сунітської течії. Це ставить їх в перманентну незадоволеність шиїтським урядом Асаду. На релігійних розбіжностях в середині Сирії спочатку добре зіграла ІДІЛ, а пізніше Туреччина, які обидві є суннітськими. Туреччина забезпечувала і озброювала свої проксі, що допомогло їм зберігти до сих пір контроль над певними невеликими територіями. А від знищення курдів сирійські війська зупиняла Америка, яка мала на їх території свою армію і військові бази. Так можна стисло і спрощено описати ситуацію в Сирії, яка була актуальна до позавчорашнього дня.

А тепер про аналогії з Україною. Ще тиждень тому всі факти говорили про те, що США буде і надалі захищати курдів. Багато років їх армії бились пліч-о-пліч. Американці тренували курдську армію, забезпечували їх зброєю. І славетні «Джавеліни» курди отримали задовго до українців. Курди є ворогом усіх ворогів США. А також Туреччини, члена НАТО. Проте, саме останні місяці стосунки Вашингтону і Стамбулу дуже погіршились. Америка розірвала з Туреччиною торгові угоди, відмовилась продати раніше домовлену зброю і навіть почала розмову про антитурецькі санкції.

Курди близькі заходу і ідеологічно. Вони багато в чому копіювали політичну ліберальну риторику, таку поширену в ЄС і США. Зокрема, називаючи всі ворожі їм режими “фашистськими”, а себе позиціонуючи як останній бастіон антифашизму, демократії і прогресу на всьому середньому сході. З усіх розвинутих країн до них стікався нескінченний потік добровольців, що мріяли повоювати з “фашизмом” і тероризмом та розбудовувати демократію. Така оспівана Америкою гендерна рівність у курдів зазнала небаченого (по міркам середнього сходу) розмаху. Жінки Курдистану мали в усьому рівні права з чоловіками, в тому числі воюючи з ними на рівних. Чисельні західні фанати з усіх усюд оспівували курдських жінок-солдат, як новітніх амазонок.

Релігійно курди теж є білими воронами сходу, адже окрім традиційного ісламу, багато хто з них сповідують атеїзм і місцеве язичництво.

І навіть такий красномовний маркер “прогресу”, як рух за права секс-меншин не оминув Курдистан. Райдужні прапори ЛГБТ, що майорять над шанцями і танками – сюрреалістична картина для ісламського світу, та не для Рожави.

Мовчазною згодою курдів підтримував увесь ЄС. І яро висловлювався в їх підтримку певно найбільший геополітичний союзник США – Ізраїль.

Як сказав колись один президент США, “Наш геополітичний супротивник №1 це Китай, №2 це ісламський тероризм і №3 це Росія”. Проти курдів ІДІЛ і всі інші ісламські терористи – геополітичний ворог США №2. Проти курдів Іран, з яким США балансують на грані війни. А також Росія – конкурент штатів №3.

Всі факти, частину з яких наведено, в унісон говорили – Америка буде підтримувати Курдистан. Ніщо не передвіщало протилежного. Проте…

9 жовтня 2019 регулярна Турецька армія вторглась у Сирійський Курдистан. О 16:00 розпочалась операція “Джерело миру”. Одна з найсильніших армій планети залізним катком суне по своєму ворогу. Курди благають світ про допомогу, мирне населення тікає, армія вже оточена в котлах довкола великих міст. Дамаск, Москва і Тегеран дивляться новини, радіють і хрустять попкорном – їх ненависних ворогів утилізовують в промислових масштабах чужими руками. Ізраїль і ЄС закликають Ердогана зупинитись. Європейські країни одразу припиняють продаж озброєння в Туреччину. Стамбул посилає всіх до біса. Франція терміново скликає раду безпеки ООН. ЄС намагається засудити турецьку агресію, але… не виходить – США і Росія проти! США і Росія! Все.

Багатомільйонний народ і фактично незалежна країна, у яку роками США вливало мільярди зливається за один день. І, скоріш за все, буде знищена впродовж тижня.

У Твітері Трамп пояснив, чому США не воюватиме за курдів: “…Бо вони не воювали за нас в Другій світовій”! На перший погляд абсолютне ідіотське твердження, насправді є доволі прямим натяком: “Ми нікому нічого не винні. Ми з вами подружили і досить з вас”. У США є свої інтереси і її президент їх відстоює. Вони воюють за тих, за кого вигідно. І проти тих, проти кого вигідно. І якщо вчора було вигідно підтримувати курдів, а сьогодні стало збитково – то так тому і бути.

Читаючи це ви певно вже зрозуміли, що політичне становище Курдистану було значно краще за наше. Їм давали зброю, а нам не хотіли. За них воювала армія, а за нас ні. У них на території стояли американські бази, але не у нас. Курди воюють проти того, проти кого і армія США, а ми лише з бізнес-конкурентом. Курди були свої в дошку пацани, аж зі шкіри геть лізли, щоб показати які вони демократичні, прогресивні і толерантні. Нам до них ще далеко. І от проти них воює регулярна армія іноземної держави під своїми прапорами, а проти нас всього лише “анонімні” зелені чоловічки і “місцеве ополчення”. У них тотальна мобілізація, а у нас торгівля. У них війна, а у нас просто якась “антитерористична операція”. Туреччина член НАТО, кандидат на вступ в ЄС. Але ЄС спромоглися лише в’яло “занепокоїтись”. І дуже скоро взагалі забуде про окупацію Рожави, як вчора забула про окупацію Кіпру. Курдів “ну просто не могли” злити. А нас можуть. То коли США стане вигідно дружити з Росією, як ви вважаєте, вони дружитимуть?

Ніяка “світова спільнота”, ніяке “прогресивне людство” палець об палець не ударить за інтереси України. Все що вони роблять – в інтересах їх самих. І якщо ці інтереси збігаються з нашими – ми партнери. А якщо ні – звиняйте. Напишуть якийсь новий твіт, наприклад що українці не воювали за США в війні за незалежність і все. Хтось посміється з “тупого” Трампа/Меркель/Макрона. А нам буде не смішно.

А щоб такого не було, не варто живити себе рожевими ілюзіями. Ворожі війська з нашої землі не проженуть ні гейпаради, ні меморандуми. Тільки сильна армія, міцна економіка і рішуча дипломатична гра можуть захистити Україну від ворогів. Звісно, не в твоїх і не в моїх силах це вирішувати. Та в наших силах обирати тих кому. І коли черговий політик захоче побудувати свою лінію на тезі “Захід нам допоможе”, ми зможемо згадати інших, кому він вже “допоміг”.

Читайте також: У США заарештували причетних до “Ukrainegate”

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE