Politerno > Україна і світ > Незабаром річниця спалення Москви. Пропозиції від Рефата Чубарова щодо відзначення

Незабаром річниця спалення Москви. Пропозиції від Рефата Чубарова щодо відзначення

  • 13 Січня, 2020
  • 1558 Переглядів
  • 0

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував відзначити захоплення та спалення Москви військами кримського хана Девлет-Гірея. Цим лідер кримських татар спровокував ажіотаж у російських пропагандистських ЗМІ, нагадавши про наближення визначного ювілею.

Повідомлення про цю подію він залишив на особистій сторінці у Facebook і навів коротку історичну довідку.

“3 червня 1571 року військо кримського хана Девлет-Гірея захопило і спалило Москву. Як будемо відзначати в наступному році 450-річчя цієї славної історичної дати? Всі пропозиції викладаємо тут”, – із сарказмом зазначив він.

Нагадаємо читачам історичні передумови цієї визначної події. 

У 1473 році Іван III на Біблії присягнув Кримським Ґераям, що дозволило Московському царству в 1476 році відмовилась платити щорічну данину Великій Орді. 1480 року Кримське ханство в протистоянні з Великою Ордою відстояло свої права на Московське царство.

Надалі Московське царство як васал Криму провело ряд успішних захоплень земель на Сході. У середині XVI століття Московія почала також експансію на захід: 1554—1557 рр. — тривала війна зі Швецією, у 1558 році почалася Лівонська війна.

Упевнившись в своїх силах, в 1556 і 1558 Московія, порушивши дану Ґераям присягу, також напала і на землі Кримського Ханства — московські війська вдерлася до Криму і спалили села і міста в Західному і Східному Криму, при цьому багато кримчаків потрапили в полон або були вбиті. 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршились.

Навесні 1571 Девлет Ґерай зібрав велике військо. Літопис називає 120 тисяч. Під Кромами кримське військо переправилось через Оку і в обхід Серпухова, де стояв з опричним військом Іван IV, рушило на Москву.

Не зустрівши серйозного опору — Іван Грозний втік на північ, — 23 травня Девлет Ґерай підійшов до Москви. Татари пограбували та спалили московські посади та Земляне місто, 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згоріли Опричний двір та палац царя, в пожежі загинув і поранений головнокомандувач московського війська князь Іван Більський.

Англієць Джером Горсей так згадує про подію: “Коли ворог наблизився до великого пишного міста Москви, російський цар втік у день Вознесіння з двома синами, скарбами, двором, слугами й особистою охороною… до укріпленого Троїцького монастиря в 60 верстах”.

Також, слід нагадати іншу подію з історії: у 1618 році відбувся неординарний і знаковий похід запорізьких козаків під керівництвом Петра Сагайдачного на Москву. Сагайдачний тоді взяв Москву в облогу.

У результаті того походу було укладено так зване Деулінське перемир’я. Воно стало найбільшим успіхом Речі Посполитої в протистоянні з Московською державою. Річ Посполита отримала білоруські й українські землі, які до того були під владою Москви — Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську, всього 29 міст.

Король Речі Посполитої офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон.

Читайте також: Кремль створює “надійну” опозицію в особах Юрія Дудя і Сергія Шнурова

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь