Із записів, зроблених в кабінетах посадовців Міністерства оборони, випливає, що технічні параметри неякісних бронежилетів, закуплених відомством у 2019 році, відповідають вимогам конкретного виробника – компанії “Темп-3000”.
Про це йдеться у розслідуванні програми “Схеми: корупція в деталях”.
Розмови, які відбувалися в Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ 23 та 24 квітня, свідчать про те, що на співробітників управління міг чинитися тиск щодо скорішого приймання закуплених партій бронежилетів.
Так, в одному із фрагментів записів чоловік з голосом, схожим на голос начальника Управління контролю якості при Міноборони України Михайла Каморянського, який пізніше отримав підозру у цій справі, говорить про те, як керівництво відомства переймалося через проведену закупівлю бронежилетів. Це відбувалось в той період, коли переможець тендеру – фірма “Темп-3000” – вже відвантажив перші партії засобів захисту.
“Цілий міністр оборони – йому робити не***, переживати: здасться сьогодні “Темп” чи не здасться. Вони собі там кишені набивають, на***, нашими з вашими руками – а ти ще за цю ху*** пи*** отримуєш” – чутно на аудіозаписах. Пізніше у коментарі “Схемам” він не спростував того, що військовослужбовців тоді просили пришвидшити прийняття бронежилетів.
Фрагменти розмов свідчать, що військові, за сприяння тодішнього міністра оборони Степана Полторака нібито вирішили неофіційно провести власний експеримент. При цьому, схоже, Дмитро Марченко віддавав вказівки підлеглим та узгоджував з міністром – якщо результат експерименту буде негативний, то озвучувати журналістам його не будуть.
Подальші розмови з кабінетів Міноборони свідчать, що і їхні власні дослідження підтвердили, що: балістичний пакет при намоканні прострілюється. Зокрема, в одному із фрагментів, вочевидь, Дмитро Марченко повідомляє про це міністра і заспокоює, що це – “нормальний результат”.
Серед методів перевірки бронежилетів на міцність – випробування високими температурами. Згідно з технічними умовами, бронежилет необхідно протягом п’яти хвилин піддавати впливу температури 180 градусів. Цього не боїться матеріал параамід, з яким працює “Темп”, проте не витримує поліетилен, з яким працюють всі інші виробники.
Річ у тім, що матеріал кевлар без спецобробки боїться води і сонячного світла, але витримує високі температури. Тоді як балістичний поліетилен – максимум до 120 градусів, зате він легкий і вологостійкий. Саме тому його переважно обирають європейські та українські виробники. Окрім “Темпу”.
Ця компанія має власне виробництво параарамідних тканин – тих, які не горять, але промокають. Тому саме з цього матеріалу, відповідно, зроблений і “м’який захист” закуплених бронежилетів.
Згадка про метод перевірки бронежилетів високими температурами також виявили в записах розмов чиновників МОУ:
– Чи потрібні нам ці 180 градусів?
– 5 хвилин – за цією методикою, прописано.
– 5 хвилин – людина згорить на ***.
– Командир, написано в стандарті на військову форму для екіпажів бойової броньованої техніки 5-6 секунд. А ми-то х ** поставили на броню 5 хвилин – людина фізично закипить.
– Ну нічого.
Нагадаємо, 11 листопада генерал-майора, начальника управління матеріального забезпечення Міноборони Дмитра Марченка заарештували з правом внесення 76 млн грн застави. 28 листопада Київський апеляційний суд зменшив заставу з 76 до 20 млн грн.
Міноборони висловило здивування стосовно арешту, оскільки Марченко має позитивні характеристики.
5 листопада за процесуального керівництва Генпрокуратури слідчі ДБР оголосили підозри п’ятьом високопосадовцям Міноборони у справі щодо закупівлі неякісних бронежилетів, зокрема генерал-майору, начальнику управління матеріального забезпечення Дмитру Марченку.
Екс-президент, народний депутат і лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко вніс заставу за підозрюваного у закупівлі бракованих бронежилетів генерал-майора Дмитра Марченка.
