Після початку війни на Донбасі Кремль намагався перешкодити поставкам зброї в Україну.
Про те, до чого тут вибухи в Чехії і Болгарії, та чи брали участь в їхній підготовці Петров і Боширов, розповів в інтерв’ю DW експерт Bellingcat Христо Грозєв.
29 квітня МЗС Болгарії оголосило про висилку дипломата РФ. За даними прокуратури країни, шестеро росіян можуть бути причетні до серії вибухів на складах боєприпасів і військових заводах у Болгарії в період з 2011-го по 2020 роки. Раніше портал Bellingcat оприлюднив резонансне розслідування, згідно з яким щонайменше два з цих вибухів – справа рук спецпідрозділу ГРУ (Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ або Головного розвідувального управління. – Ред.) 29155.
Члени цього спецпідрозділу причетні також до вибухів на складі боєприпасів у Чехії у 2014 році, отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля й низки інших таємних операцій у Європі, стверджують журналісти. Як їм вдалося вийти на слід російської спецслужби та чого, на їхню думку, прагнув досягти за допомогою цих операцій Кремль.
“У наших розслідуваннях ідеться тільки про вибухи у 2014 році в Чехії та 2015 року в Болгарії. Що стосується вибуху 2011 року (на складі компанії з продажу зброї EMCO болгарського бізнесмена Еміліана Гебрева. – Ред.), про який болгарська прокуратура повідомила 28 квітня, то він, очевидно, не міг бути пов’язаний з Україною. При цьому пан Гебрев та інші болгарські постачальники зброї й боєприпасів публічно говорили, що продають зброю Грузії. Можливо, вибух був пов’язаний саме з цією обставиною, проте самі ми цього досі не розслідували”, -зазначив Грозєв, відповідаючи на питання про те, чи могли офіцери ГРУ бути причетні до вибухів на військових складах і заводах в Болгарії в період з 2011 по 2020 рік, а також вибухів на складі боєприпасів у чеській Врбетіце в 2014 році.
За його словами, 2015 році всі вибухи в Болгарії сталися на складах, де зберігалася зброя компанії EMCO та інших болгарських виробників, які вже уклали договори про постачання в Україну і Грузію. Крім того, усі знищені боєприпаси були сумісні зі зброєю радянського зразка, яку на тому етапі купували в Болгарії переважно Грузія та Україна.
До 2015-2016 років, коли Росія почала активніше брати участь у війні в Сирії, ці воєнні дії (пов’язані з конфліктом на Донбасі. – Ред.) були для Кремля основними. Тож мотив для знищення боєприпасів, призначених для поставок у цей регіон, видається логічним.
“У нас немає записів цих розмов, але є білінги (білінгова документація фіксує, які послуги зв’язку були надані тому чи іншому абоненту в певний день. – Ред.), які підтверджують спілкування між керівництвом підрозділу ГРУ 29155, включаючи не тільки його голову Авер’янова (за даними Bellingcat, генерал-полковник Андрій Авер’янов – заступник керівника ГРУ, командир військової частини 29155. – Ред.), але й тих співробітників, які були в Болгарії та Чехії (безпосередньо перед вибухами. – Ред.) Протягом 2014-го, 2015-го і 2016 років всі вони досить часто спілкуються з представниками російських спецслужб на Донбасі й іноді – з місцевими сепаратистами. Те, що вони були учасниками конфлікту на Донбасі, – це точно”, – каже Грозєв.
“На щастя, ще під час розслідування отруєнь (колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. – Ред.) в Солсбері й (торговця зброєю Еміліана Гебрева. – Ред.) у Болгарії ми накопичили досить багато білінгів за ключовими фігурами цих розслідувань. Тож зараз ми можемо повернутися до цих даних і почати перевіряти нові гіпотези”, – додав він.
Відповідаючи на питання щодо того, чому він не згоден з версією чеських слідчих, що вибух в Врбетіце міг бути пов’язаний з невдалим замахом на болгарського бізнесмена Еміліана Гебрева, Грозєв зазначив:
“За такого сценарію ГРУ виглядало б занадто некомпетентним. Адже будь-яка перевірка з їхнього боку показала б, що конкретних планів з транспортування саме цих боєприпасів у бік Болгарії протягом найближчого року немає. А планувати замах на більш віддалений термін вже занадто складно. Тож я думаю, що це якась помилка або непорозуміння з боку чеської влади.
За його словами, після війни у Грузії (в серпні 2008 року. – Ред.) було ще кілька спалахів воєнних дій, пов’язаних з Південною Осетією. Мабуть, Росії було необхідно знищити запаси боєприпасів, якими могла б скористатися грузинська армія. Водночас 2014 рік – це дата початку вже нової війни. Попри те, що частина 29155 – це диверсійна група ГРУ і група для вбивств, у першу чергу, вона займається інтересами міністерства оборони РФ. Саме тому вони стають активнішими, коли починаються нові війни.
Грозєв також не відкидає, що схожі операції зі знищення боєприпасів противника повинні були проводитися і перед початком війни Росії з Грузією.
“Можливо. Але частина ГРУ 29155 сформувалася в нинішньому, засекреченому форматі саме після війни у Грузії. Частина з тим же номером існувала й раніше, але займалася іншими завданнями: навчанням спецпризначенців тощо. Ми бачимо, що і Мішкін, і Чепіга (за даними Bellingcat, вигадані імена агентів ГРУ Олександра Мішкіна і Анатолія Чепіги – Олександр Петров і Руслан Боширов. – Ред.) – покоління, народжене в період між 1977-м і 1981 роками, з’являється саме у 2009 році. Швидше за все, саме після війни із Грузією ГРУ вирішило, що їм потрібна саме така група для міжнародних операцій”, – зазначив експерт.
Ви якось стежите за подальшими пересуваннями Чепіги й Мішкіна після отруєння Скрипалів у 2018 році?
“Жоден із членів цієї групи, які раніше виконували завдання за кордоном під прикриттям, після 2019 року більше не брав участі в міжнародних операціях. Просто тому, що це було б занадто небезпечно. Після того, як ми опублікували серії їхніх паспортів, будь-яка західна спецслужба могла б їх вирахувати. При цьому ті, хто працював під прикриттям дипломатичної служби, продовжували подорожувати, як мінімум до кінця 2020 року.”
За даними Грозєва, в список службовців частини ГРУ 29155 входять приблизно 30 осіб.
“На цей час нам відомі вигадані імена всіх її членів і справжні імена приблизно 27 осіб. На цю деанонімізацію ми витратили дуже багато часу, в тому числі відстежуючи їхню діяльність у соцмережах, аналізуючи білінги та чекаючи, поки вони припустяться помилки. І такі помилки справді були. Приміром, Володимир Попов, який був і в Болгарії за тиждень до одного з вибухів, і в Чорногорії перед невдалим путчем 2016 року, під час купівлі автівки вказав телефонний номер, зареєстрований на його справжнє прізвище, – Моїсеєв”, – стверджує експерт.
“Досі ми вважали, що вони працюють без місцевих помічників, адже частина 29155 засекречена навіть всередині самого ГРУ. Вони не стали б ризикувати, розкриваючи свої плани третім особам. Однак випадок у Чехії дає привід думати, що їм все-таки допомагав хтось із співробітників складів. Швидше за все, у них були помічники і в Болгарії. Наприкінці травня 2015 року сталася пожежа у спецлабораторії міністерства внутрішніх справ країни, де зберігалися всі речові докази щодо перших двох вибухів. Туди без місцевих помічників точно не можна було не потрапити”, – зазначив Грозєв, відповідаючи на питання, як же агентам ГРУ вдалося туди потрапити на державні заводи і склади озброєнь.
Говорячи про методи роботи ГРУ після того, як стільки агентів виявилися розкриті, він заявив: Вони втратили величезну частину свого потенціалу, в тому числі цю засекречену групу 29155. Після наших викриттів у 2018-2019 роках вона була практично розформована. Тому зараз ГРУ доводиться працювати або через місцевих помічників, або через дипломатів, що набагато складніше, тому що переміщення дипломатів завжди на виду. Через ці обмеження у міжнародних операціях ГРУ найближчим часом може виникнути пауза. Однак ми помічаємо й нових, молодих людей: очевидно, що вони набирають нове покоління співробітників”, – резюмував Грозєв.
