Уже близько пів року не проводиться ремонт і модернізація зразків військової техніки та озброєння ЗСУ. Для вирішення проблеми необхідно внести доповнення до постанови Кабміну, проте Мінфін вважає їх недоцільними.
Як передає “Military Navigator”, про це пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Зазначається, що з початку 2021 року оборонні підприємства як приватної, так і державної форми власності опинилась у заручниках вітчизняної бюрократії, непрофесійності і байдужості посадових осіб різних рівнів. Результат цього – зрив планів ремонту техніки та озброєнь у різних родах та видах Збройних сил.
“Для “оборонки” все пішло наперекосяк відтоді, як наприкінці минулого року Кабмін 22.07.2020 ухвалив рішення внести зміни до постанови №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″. Ці зміни визначали, що на період дії карантину використання бюджетних коштів було дозволено лише для попередньої оплати товарів і послуг, що закуповуються для протидії пандемії”, – йдеться в матеріалі.
Однак, зазначає Згурець, вийшло, що закупівля техніки та зброї для армії – порушення цієї постанови.
“Нові зміни для виправлення антиоборонної помилки вносились декілька наступних місяців. Закупівлю зброї та послуг для армії визнали таки справою для держави дійсно потрібною. Що і зафіксувала Постанова уряду від 08.02.2021 № 97 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 641″. Але з правками до постанови знову вдарили в штангу. Бо, окрім закупівель за ДОЗом, за що відповідають профільні департаменти Міноборони – є ще ремонт і модернізація (у ході ремонту) техніки та озброєння. Це інша статя витрат – головно по лінії Генерального штабу, його логістичної вертикалі, командувань родів та видів Збройних сил. Але щодо ремонту правила гри з новими правками до постанови №641 змінили настільки кардинально, що фактично загальмували усі роботи за цим напрямком”, – пише автор.
В матеріалах зазначається, що з лютого цього року контракти, які виконуються не у рамках державного оборонного замовлення (а це передусім контракти на ремонт і модернізацію військової та іншої спеціальної техніки), мають два обмеження. Максимальний розмір попередньої оплати – не більше 30 відсотків (раніше було 80 відсотків, так, як і за ДОЗом). А звітування про використання отриманних коштів – не пізніше 3 місяців з часу отримання авансу.
За словами Згурця, представники оборонних підприємств кажуть, що за таких умов краще не братися за ці контракти взагалі.
“Підприємства не хочуть чи не можуть братися за ремонт техніки та озброєнь на таких екстремально-кабальних умовах. Обмеженої авансовоі проплати не вистачає, щоб підтримати роботу підприємства і закупити необхідні складові. 30 відсотків авансування – не 80, до яких вже власне звикла “оборонка” – і державна, і приватна. Окрім того, що грошей менше – звітність за них вимагається швидшою. Впродовж лише трьох місяців. Але підприємства побоюються втягуватись у ремонт – особливо, якщо він має якусь закордонному покупну складову. Ну, наприклад, матриці чи навіть і набагато простіші елементи. Бо немає впевненості, що закордонні деталі надійдуть вчасно і за три місяці вдасться закрити увесь ремонтний ланцюжок та здати відремонтовану техніку замовнику”, – підкреслюється в матеріалі.
У той же час автор зазначив, що якщо за роботу візьмешся і не встигнеш, є висока ймовірність потрапити до чорного списку “штрафників” – і тоді взагалі не буде авансування наперед.
Згурець заявив, що ЗСУ, в свою чергу, мають накопичений обсяг замовлень, який не виконується, а значить – боєздатність військових частин і підрозділів не підвищується. Тому конкретні зразки техніки і озброєння не відремонтовані і не модернізовані.
Автор вважає, що проблему можна вирішити, потрібно внести зміни в “антиковідну” і заодно “антиоборонну” постанову №641.
“І зафіксувати: Закупівля за бюджетні кошти товарів, робіт і послуг вітчизняних підприємств, які здійснюють розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, постачання, модернізацію та утилізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, а також вітчизняних суб’єктів авіабудування, не підпадає під обмеження щодо авансування, визначені цією постановою”, – пише автор.
Але з початку року і досі – ніяких помітних змін. Однак, спроби, як виявилося, були.
Згідно з інформацією, яку отримали від Мінстратегпрома, проєкт постанови, покликаний вирішити цю проблему, був направлений в Мінекономіки, Міноборони і Мінцифри. Однак Мінфін проінформував, що запропоновані доповнення до пункту 15 постанови №641 недоцільні.
Нагадаємо, 9 травня крейсер USS Monterey ВМС США затримав в Аравійському морі судно без розпізнавальних знаків, на якому перевозилися російські протитанкові ракети, а також китайські штурмові гвинтівки, кулемети і гранатомети.
