Регіональне управління Сил ТрО «Північ» ЗСУ заявило, що воїном, якого російські воєнні злочинці розстріляли за слова «Слава Україні», є їхній боєць із Ніжина Чернігівської області Олександр Мацієвський. Також на кадрах ніжинка Параска Демчук впізнала свого сина, Олександра Мацієвського.
Про це йдеться в повідомленні Регіонального управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України, розміщеному у Фейсбуці. Цю інформацію відразу після появи відеозапису із стратою оприлюднив головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов.
Олександру Мацієвському було 42 роки. До повномасштабного вторгнення він був електромонтером в Києві, після 24 лютого добровольцем пішов до територіальної оборони Ніжина. Навесні захищав Чернігівщину у складі 119-ї бригади сил територіальної оборони.
Наприкінці 2022 року підрозділ виконував завдання на Донеччині. Що тримає позиції біля Соледару, він матері не розповідав.
“Він ніколи не любив, щоб ми прощалися. Він коли йшов, то вони знали, що йдуть, а він повернувся, перехрестився, перехрестив будинок і себе, зі мною попрощався. Сказав: “Мамуля, ти так постаріла”. А я сказала, що сину такий час, що я переживаю. А він: “Мамо, дякую тобі за життя””, – розповідає пані Параска.
Дитяче фото Олександра Мацієвського. ФОТО: Суспільне Чернігів
29 грудня він подзвонив матері. Це була їх остання розмова.
«Мамочко, бережи себе! Бережи себе!» І все. А я так плакала і казала: «Синочок, ти головне себе бережи!». Я наче відчула, і сказала, що ти себе збережи для мене. Я виживу, а ти для мене себе збережи”, – каже мати героя.
30 грудня 2022 року Олександр і четверо його побратимів були на завданні, з якого ніхто не повернувся. Це був стрілецький бій поблизу Соледару.
“Одразу зав’язався важкий стрілецький бій, ми отримали безпосередній контакт з нашим ворогом, і з перших хвилин отримали певні втрати. На жаль, втратили зв’язок з групою, де знаходився Олександр Мацієвський разом ще з чотирма військовослужбовцями. Як тільки ми намагалися підійти, то одразу була небезпека втратити ще більш людей”, — розповів командир підрозділу Олександр.
“Ми до кінця не знаємо подробиці того бою. Невідомо, хто і як загинув, невідомо, як Олександр потрапив у полон, свідків на жаль не лишилося, всі загиблі або зниклі безвісти. Щодо відео: мати Олександра, його син Михайло і військовослужбовці його підрозділу впізнали побратима на цих кадрах”, – наголосили в ТрО “Північ”.
Обставини загибелі Олександра Мацієвського були невідомими до 6 березня. Того дня у соціальних мережах з’явилося відео, яке росіяни зняли на телефон розстріл українського військовослужбовця. Це сталося одразу після слів: “Слава Україні”.
“Я ніч не спала, воно мені мерещиться. Але якась легкість з’явилась та якийсь промінчик, що я побачила, як загинув мій син. І це так важко, але я, правда, наче побачила характер мого сина, такого стійкого, незламного, бо він сказав: «Мама, я в полон ніколи не здамся». Він навіть вночі повторяв ось це: «Слава Україні». Він настільки був бойовий, настільки сміливий і безстрашний, що я вам передати не можу”, – розповідає мати Олександра.
Фотографія Параски та її сина. ФОТО: Суспільне Чернігів
За посадою Олександр був снайпером, але в тому бою він був з автоматом, каже його командир підрозділу. На відео військовослужбовець вже без амуніції та бронежилету, біля виритої в землі ями.
“Жодних сумнівів у мене немає. На це вказує кілька ознак, пов’язаних з постаттю людини, з тим, як він тримається. Всі люди, і я, хто служив з ним, впізнають без сумніву його голос, його міміку, специфічне і характерне поранення брови, елементи одягу і цей шеврон. Я схильний вважати, що Олександра забрали, і враховуючи, що він стоїть у ямці без зброї та без спорядження, то його змусили викопувати собі могилу і все, що змогли зробити це дати йому останню цигарку”, — розповів командир підрозділу Олександр.
Під час обміну тіло Олександра Мацієвського повернули в Україну. У довідці про причину смерті вказано, що загинув чоловік від поранення внаслідок дії вогнепальної зброї.
"Я знайшла в собі сили й подивилася це відео і я порівнювала. Коли я була на опізнанні тіла, то з плеча дві дірки пробиті в серце, з другого плеча пробиті дві, у правому боку дірка, а голова була провалена. Лиця не було, була тільки ця брова і в нього навіть наклейка там. Його груди, його фігуру, руки я впізнала", - зазначає жінка.
Поховали Олександра Мацієвського 14 лютого у Ніжині.
Могила Олександра Мацієвського. ФОТО: Суспільне Чернігів
7 березня 30-та окрема механізована бригада імені князя Острозького повідомила, що за попередніми даними, на відео розстрілу окупантами українського військового, ймовірно, є військовослужбовець їхньої бригади.
"Дійсно була попередня інформація, що втрачений військовослужбовцями солдат належить до 30-ї механізованої бригади, але це було із долею імовірності. Ми провели своє розслідування і спілкувалися з мамою загиблого, з сином, з побратимами, із командиром взводу і за різними ознаками мати впізнала, син впізнав, його друзі й товариші впізнали, що це він", — каже начальник служби зв'язків з громадськістю 119-ї бригади територіальної оборони Сергій Калініченко.
"Він загинув за цей прапор. Він загинув за: «Слава Україні». Мені в той час і жити не хотілося, я вже шукала собі місце, але оскільки син просив, що мама, ти тільки живи, то він знав для чого я мала жити", — говорить мама бійця.
Військові наголошують, що за деякий час відбувся обмін і тіла наших Героїв, що загинули у тому бою, було передано українській стороні. 14 лютого 2023 року Ніжин зміг провести в останню путь свого земляка.
Більше дивіться у сюжеті "Суспільного":
Нагадаємо, 6 березня Україну сколихнув відеозапис, на якому російські військові розстрілюють безбройного українського військовополоненого після його слів “Слава Україні”. СБУ відкрила кримінальне провадження щодо відеозапису.
