Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила про порушення прав людини під час війни в Україні, зокрема страти військовополонених обома сторонами збройного конфлікту.
Про це повідомили Моніторингова місія ООН з прав людини та “Радіо Свобода“.
Голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер 24 березня представила дві нові доповіді: щодо поводження з військовополоненими і щодо ситуації з правами людини в Україні загалом.
Відповідальність за продовження порушень вона поклала на “обидві сторони конфлікту”.
“Жорстокість і масштабний вплив на цивільне населення, які ми спостерігали протягом останнього року, триватимуть, якщо обидві сторони конфлікту не забезпечать повне дотримання міжнародного гуманітарного права”, – заявила Богнер.
Місія ООН, зокрема, занепокоєна довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених, про які їй стало відомо.
Богнер уточнила, що її команда опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожного боку. При цьому, додала вона, Україна надала експертам ООН безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених, а Росія такого доступу не надала.
“Почну з російських військовослужбовців, які перебувають у полоні в Україні. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами довільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у військових діях, що були вчинені ЗСУ. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою.
Хоча нам відомо, що органи влади України почали розслідування щодо п’яти випадків, що охоплює 22 жертви, ми не маємо даних про судові провадження щодо імовірних винуватців”, – зазначила чиновниця.
За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними. Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання і допиту, уточнила вона.
“Щодо поводження з українськими військовополоненими – ми також глибоко стурбовані свавільними стратами 15 українських військовополонених невдовзі після того, як вони були захоплені в полон російськими військами. ПВК “Вагнер” здійснило 11 із таких страт”, – додала Богнер.
За даними ООН, більшість українських військовополонених, які потрапили в полон під час бою, перед інтернуванням зазнавали катування і жорстокого поводження.
“Військові РФ і співробітники ФСБ катували їх для отримання військової інформації, залякування, приниження і помсти, наголошується в доповіді… Катування включали побиття, тортури електричним струмом, у деяких випадках – нанесення вогнепальних або колотих ран. Поширеним явищем була імітація страти”, – підкреслила Богнер.
За її словами, "умови тримання багатьох українських військових були шокуючими", а доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або його взагалі не було.
У доповіді вказано, що п’ятеро українських військовополонених померли під час інтернування через брак медичної допомоги.
"Кількість задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження під час інтернування, у пенітенціарних установах шокує, понад 84% людей зазнали такого поводження. Працівники цих установи піддавали цих полонених так званим "вітальним побиттям" після їх прибуття, регулярно били, катували електричним струмом під час перевірок у камерах або під час прогулянок територією установ", – заявила Богнер.
Вона додала, що колишні українські військовополонені повідомили, що боялися щотижневих походів у душ, які неминуче завершувалися побиттям і приниженням, часто із сексуальним підтекстом.
"Коли порушення відбуваються, потрібно вживати необхідних заходів насамперед у лавах самої армії, а також через проведення повних та ефективних розслідувань, притягнення до відповідальності винних і тих, хто ними командує", – сказала голова місії ООН.
Крім того, від 24 лютого 2022 року місія ООН задокументувала 621 випадок "насильницьких зникнень" і "довільних затримань" цивільних осіб російськими військовими і 91 аналогічний випадок, скоєний українськими силовими структурами.
Зі 127 опитаних цивільних осіб, які були раніше затримані росіянами, 90% зазнали катувань і жорстокого поводження. Із 73 опитаних жертв іншої сторони 53% зазнали тортур або жорстокого поводження з боку представників Збройних сил і правоохоронних органів України, сказала Богнер.
Міністерство закордонних справ України у відповідь на висновки Моніторингової місії ООН щодо порушення прав людини під час війни і Росією, і Україною назвало неприйнятним покладати відповідальність на жертву агресії.
"Міністерство закордонних справ України взяло до уваги доповіді, підготовлені Моніторинговою місією ООН в Україні, а саме чергову доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні та доповідь щодо поводження з військовополоненими.
Ми вдячні моніторинговій місії за її роботу, зокрема документування порушень міжнародного права в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, вчинених РФ в контексті збройної агресії проти України.
Водночас вважаємо неприйнятним покладання відповідальності на жертву агресії. Відповідно до Статуту ООН, Україна має право на самозахист.
Як неодноразово наголошувало МЗС України, українська сторона розраховує, що місія ООН уникатиме будь-яких кроків, що можуть трактуватися як урівняння жертви та агресора", - заявили в МЗС України.
Довідково: Станом на 19 березня Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 317 і поранення 13 892 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
16 березня в Женеві експерти Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН презентували доповідь про зібрані свідчення порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права упродовж останнього року повномасштабної збройної агресії РФ проти України.
Як наголосили комісари, чимало фактів – навмисні вбивства, напади на мирних жителів, незаконні ув’язнення, тортури, зґвалтування, примусове переміщення та депортація дітей – становлять воєнні злочини.
Коли журналісти уточнили у голови комісії Еріка Мьосе, чи можна вважати наведені факти геноцидом, він відповів, що поки таких доказів не знайшов. Проте питання потребує подальшого розслідування, додав він.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд заарештував колишнього радника голови ФДМУ, який брав участь у злочинній схемі з заволодінні коштів під керівництвом ексголови Фонду Сенниченка, у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 5,368 млн грн застави.
