Російські олігархи й мільярдери володіють віллами на Лазурному узбережжі на півдні Франції, хоча частина з них через санкції зараз стоять порожні.
Про це йдеться у першій частині дослідження “Української правди” про маєтки російської еліти на Лазурному березі.
Журналісти УП знайшли маєтки російської еліти на “лазурці” – у містах Сен-Тропе, Канни, Антіб, Ніцца – і змогли зняти їх із дрона.
Зокрема, це вілли багатіїв або пов’язаних із ними осіб: Романа Абрамовича, Сулеймана Керімова, Олександра Несіса, Михайла Маслова, Андрія Мельниченка, Володимира Чорнухіна, Олега Дерипаски, Ільдара Юнусова (батька репера Тіматі), Геннадія Тимченка, Ігоря Худокормова, Вадима Мошковича, Леоніда Федуна, Сергія та Миколи Саркісових.
На півострові Кап д’Антіб на Лазурному березі розташований палац “Château de la Croë” олігарха Романа Абрамовича. Там глушиться сигнал дрона.
Сусідом Абрамовича є Сулейман Керімов – член Ради Федерації Федеральних зборів РФ, колишній депутат Держдуми й один із найбагатших людей Росії. Вілла Керімова стоїть порожня, як і ще одна вілла, що належить його оточенню.
Взагалі у власності оточення Керімова на Антібі – 4 вілли. Кілька компаній-власників вілл нині оформлені на дочку Керімова – Гульнару. На відміну від батька та брата Саїда, Гульнара не перебуває під санкціями ЄС.
За даними французьких ЗМІ, у листопаді 2017 року Керімова затримували в аеропорту Ніцци за підозрою в ухиленні від сплати податків при купівлі нерухомості на Антібі та у відмиванні грошей.
“З огляду на щільність росіян Антіб починає нагадувати дачний кооператив”, – зазначає журналіст-розслідувач Михайло Ткач.
Розташована на узбережжі і Villa du Golfe мільярдера Олександра Несіса. Несіс входить у сотню найбагатших людей Росії, його компанія – одна з найбільших у Росії і світі з видобутку золота та срібла.
Також журналісти знайшли віллу Михайла Маслова. Таке ж ім’я – у заступника генерального директора з розвитку бізнесу компанії “Газпромнєфть-центр”. Маєток наразі оформлено на дружину та сина, а їхня компанія має назву “Datcha”.
На Антібах мають помешкання і олігарх Андрій Мельниченко, і Володимир Чорнухін – ексголова “Внєшекономбанка” та колишній партнер олігарха Олега Дерипаски
Сам Олег Дерипаска має маєток у Сен-Тропе. Записана вілла на матір олігарха та сина її брата Олексія Єзубова. Єзубов-старший – депутат Держдуми РФ та перебуває в санкційному списку ЄС.
Сусідом Дерипаски по Сен-Тропе є Ільдар Юнусов – батько російського репера Тіматі (Тімура Юнусова), який давно виступає пропагандистом режиму Володимира Путіна.
У передмісті Сен-Тропе, містечку Сан-Рафаель, є віла, пов’язана з Геннадієм Тимченком – одним із найближчих друзів Путіна та його “гаманцем”. Цю віллу перереєстрували на Аллу Рудьковську після того, як у 2014 році Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального повідомив про неї.
У цьому маєтку по дрону журналістів УП відкрили вогонь.
По сусідству розташована вілла родини російського “цукрового короля” Ігоря Худокормова, який може бути опосередковано пов’язаний із сином Миколи Патрушева – секретаря Радбезу РФ та одного з ідеологів повномасштабного наступу Росії на Україну.
Інший цукровий мільярдер Вадим Мошкович, за даними французьких реєстрів, має угіддя у передмісті Ніцци.
На мисі Кап-Феррарозташована вілла родини Леоніда Федуна – акціонера та колишнього віцепрезидента найбільшої нафтової компанії Росії “Лукойл”.
На узбережжі розташований і палац “Château Malet”, що перебуває у власності братів Сергія та Миколи Саркісових. Родина Саркісових входить у топ-10 найбагатших родин Росії, а їхній страховий холдинг РЕСО – у п’ятірку найбільших страхових компанії РФ.
На мисі Кап-Мартен можна побачити Villa del Mare – зараз вона називається Villa Maria Irina. Раніше ця вілла належала диктатору Конго Мобуту Сесе Секо, а згодом перейшла у власність різних “кремлівських гаманців”, зокрема, пов’язаних із “Газпромом”.
Колись ЗМІ писали, що на цій віллі бачили неофіційну дружину Путіна Аліну Кабаєва. Зараз вілла значиться за Самвелом Карапетяном – російсько-вірменському мільярдеру, власнику “Tashir Group”.
Нагадаємо, у Повітряних силах України заявили, що подібних до вибуху авіаційного снаряда у Бєлгороді випадків в Росії може стати більше через намагання окупантів швидко наростити їхнє виробництво за рахунок якості.
