Після виходу журналістського розслідування про минуле начальника ГУНП в Тернопільській області Сергія Зюбаненка редакція Politerno все ж вирішила дослідити кримський період його життя. Журналістське передчуття підказувало, що Сергій Вікторович щось приховує. Нас цікавили дві теми – історія про хабар та відсутність даних про тестя. І «чуйка» не підвела. Як з’ясувалося, Сергій Зюбаненко роками приховує той факт, що його тесть працює на окупаційну владу Криму.
Під час брифінгу 27 червня з приводу свого призначення керівником поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко прокоментував інформацію щодо бізнесу своєї тещі та тестя у тимчасово окупованому Криму:
«Крим – це Україна. Моя дружина народилася в Криму, там власне ми з нею і познайомилися. Мої тесть та теща — вони там проживають все життя. У 2014 році батьки дружини виїжджали з півострова, але повернулися через стареньких бабусь. Це болісна тема для нашої родини. Бізнес батьки дружини мали в Криму з 90-х років. І до 2014 року все було добре, все працювало. Зараз цього бізнесу немає. Так сталися обставини».
Отже йшлося про «бізнес тещі та тестя» і що зараз «цього немає». Чого «цього», не зрозуміло, але дуже схожі плутані пояснення з уст Сергія Вікторовича звучали й щодо історії з хабарем.
Отже, за час перебування Сергія Зюбаненка на керівних посадах в чотирьох областях його дружина Олена не дала жодного інтерв’ю. Львівським ЗМІ пан Сергій розповів, що вона молодша від нього на 9 років, і що її батьки були не дуже раді такій різниці у віці. Олена навчалася у школі, коли на неї звернув увагу поважний міліціонер з Полтавщини. До Керчі Сергій Вікторович приїхав після навчання у Луганській академії внутрішніх справ, де у 2002 році здобув спеціальність юриста. У приморському місті Сергій Зюбаненко встиг попрацювати начальником Жуковського міського відділення міліції 3-го відділу і навіть отримати квартиру у будинку №17 по вул. Орджонікідзе.
У 2003 році з паном Сергієм сталася неприємна історія – він потрапив у корупційний скандал, щоправда дослідити його не видається можливим через давність історії. Як заявив журналістам у дуже дивному інтерв’ю сам Сергій Вікторович, у справі він проходив в якості свідка, нібито, через те, що був керівником схопленого земляка-міліціонера, хоча й визнав, що ЗМІ писали про нього саме, як про затриманого.
Про кримську родину Сергія Зюбаненка журналісти заговорили у 2015 році, коли він працював керівником поліції Львова, а згодом і заступником начальника ГУ МВС у Львівській області. Тоді місцеві ЗМІ повідомили, що його дружина Олена Сергіївна Зюбаненко стала власницею квартири в елітному будинку на вулиці Бойківській у Львові на підставі договору дарування. Трохи згодом до квартири додався гараж у цьому ж будинку. Саме наведені львівськими ЗМІ дані коментував у Тернополі новопризначений головний поліцейський, згадуючи бізнес тещі й тестя.
За твердженнями поважного сімейства, елітну квартиру вартістю понад 150 тисяч доларів у 2014 році Зюбаненкам подарувала теща Марина Петрівна Бойченко. Журналісти з’ясували, що вона є співвласницею двох фірм у Криму в місті Керч: ТОВ «Спейс-Комп» і ТОВ «Вокант». Дослідити її статки не видавалося можливим, а тому на цьому тему закрили.
Водопровідний “бізнес”
Марії Петрівні Бойченко належить 34,00% у ТОВ «Вокант» і саме ця фірма зацікавила Politerno. «Товка» зареєстроване у 2008 році, а її основним видом діяльності вказано «Водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи».
Знаючи ім’я батька Олени Зюбаненко, ми без проблем знайшли в Керчі відому у владних колах цього міста людину – Бойченка Сергія Олександровича, який за дивним збігом обставин усе життя працює в системі постачання води жителям Керчі та Ленінського району.
Зокрема, ми відразу ж натрапили на новину від 12 липня 2021 року, згідно із якою Сергія Олександровича тоді ж було призначено керівником Керченської філії «державного унітарного підприємства» «ДУП РК «Вода Криму», яке є звичним для нас водоканалом й відповідає за забезпечення водою населення півострова, а також відведення та очищення стічних вод.
Наскільки це важлива для Криму сфера – мабуть не варто нагадувати. Зараз це підприємство освоює величезні кремлівські кошти під кілька масштабних проектів щодо модернізації систем водопостачання та водовідведення. Рада директорів ГУП РК «Вода Криму», до якої входить Сергій Бойченко, на постійній основі проводить наради із головним колаборантом Криму Сергієм Аксьоновим.
Сергій Бойченко серед членів ради директорів “Води Криму”
Ось що писало в липні 2021 року видання «Крим.Реалії» про призначення Сергія Бойченка на місце Дениса Лупу, якого звинуватили у всіх бідах керченського водоканалу та відсутності води протягом трьох тижнів в одному із багатоквартирних будинків у центрі Керчі:
«На господарство поставили Сергія Бойченка, який ще напередодні був керівником Ленінської філії ДУП «Вода Криму». Представляти його колективу не стали, та й нема чого: Сергій Олександрович у першій половині двохтисячних років уже очолював водоканал Керчі, тож, по суті, він старий новий директор. Господарство йому в принципі знайоме, всі підстави, щоб вибивати гроші і з МінЖКГ та «Води Криму» має, досвід співпраці з начальством теж є».
Станом на сьогоднішній день водоканал Керчі очолив інший чиновник, а Сергій Бойченко знову вказаний на основному сайті «Води криму», як директор Ленінської філії цього підприємства.
Слід зазначити, що Сергій Олександрович у 2011 році засуджений за одержання неправомірної вигоди на посаді заступника начальника керченського водоканалу. Саме через цей факт його внесли до бази корупціонерів.
Сергія Бойченка затримали на одержанні 3 000 грн хабаря за зменшення штрафних санкцій через самовільне підключення до мереж водопостачання. З матеріалів справи ми дізналися, що свого начальника пан Сергій не здав, усю провину узяв на себе, а тому з Керчі тихенько був переведений на посаду керівника Ленінської філії, яка охоплює майже усю східно-північну частину Криму.
Ексначальник “Вади Криму” Баженов на виїзді у Ленінському районі. На фото обведений Бойченко
Після того, як згаданий вище Лупу був звільнений Аксьоновим під час онлайн-засідання, начальство «Води Криму» змушене було згадати про хабарника Бойченка.
Подружжя Бойченків зачистило майже усю інформацію про свої сімейні відносини, аби українські журналісти не виявили зв’язок Сергія Зюбаненка з прислужником окупантів. Наскільки цей термін відповідає дійсності читачі можуть переконатися на прикладі фотографій із різних заходів «Води Криму». Працівники підприємства є постійними учасниками усіляких парадів на підтримку країни агресорки.
У Марини та Сергія Бойченків різні адреси проживання у Керчі (квартир у них достатньо), а в улюбленій мережі російського обивателя «Однокласники» в профілі Сергія Олександровича жодної згадки про дружину та дітей, окрім невістки, немає.
Та все ж Керч не настільки мале місто, щоб компаньйони Марини Петрівни по водопровідному бізнесу випадково виявилися добрими знайомими керівника водоканалу Сергія Бойченка. Серед друзів Сергія Олександровича ми знайшли майже усіх партнерів Марини Бойченко по ТОВ «Спейс-Комп» і ТОВ «Вокант».
Найцікавішими з компаньйогонів Марини Петрівни ми вважаємо співзасновника ТОВ «Спейс-Комп» Шаталова Едуарда Володимировича та його доньку Ірину. Цього чоловіка ми знайшли й серед друзів Сергія Бойченка.
Що цікаво, крім бізнесу Шаталов активно займається політикою. Зокрема, він значиться співзасновником регіонального відділення партії «Справедливая Россия – за правду в республике Крым». Раніше Шаталов балотувався по 1-му виборчому округу від партії «Родина» на виборах депутатів Керченської міської ради «першого скликання», за що був внесений в базу «Миротворця». Має він відношення і до Керченського морського торгового порту, представляється керівником агентської компанії «Азов-транс».
Завершимо нашу розповідь дивним але цікавим фактом. Не знаємо, як ставитися до цієї інформації, вона з першого погляду не вписується у вищезгаданий контекст. На нашу думку, вона про щось ненормальне, про певне відхилення, або фобію. Справа у тім, що за час проживання подружжя Зюбаненків у Львові місцевий водоканал двічі через суд стягував з них заборгованість за надання послуг – один раз у лютому 2021 року 2 729 грн. 91 копійок та у квітні цього року 3 141 грн. 26 копійок. Ще раз – дивно, але це правда. Чи пов’язано це якось з певними фобіями щодо сфери діяльності батька пані Олени, не відомо.
Politerno звернулося за коментарем до Сергія Зюбаненка щодо викладеної інформації. Пан Сергій заявив, що його тесть «давно не очолює» водоканал у Криму. На наші заперечення відповідати не став, лише перепитав, чи володіємо ми інформацією про те, що він підтримує з тестем спілкування. Звісно, таке запитання є дивним, адже сам Сергій Зюбаненко з упевненістю зазначає, що наша інформація застаріла.
Майже добу Сергій Вікторович, гіперактивний користувач Facebook, не відповідав на наше повідомлення, аж поки ми не написали у коментарі під останнім дописом поліцейського начальника. Те, що Сергій Бойченко «засвітив» наше зацікавлення його профілем в «Однокласниках» – не викликає сумнівів, адже ця мережа надає можливість відслідковувати гостей і він відразу перевірив акаунт головного редактора Politerno.
Замість висновку
Отже, як бачимо, виїжджали у 2014-му (якщо виїжджали), а потім повернулися до Керчі тесть і теща Сергія Зюбанаенка не через стареньких бабусь, як пояснював він довірливим тернопільським медійникам. У досвідченого водоканальщика Сергія Бойченка там значно важливіша місія – допомагати окупаційній владі «розрулювати» проблеми водопостачання, адже з 2014 року, завдячуючи «визволителям», кримчани живуть на межі екологічної катастрофи.
Як писали вищезгадані «Крим.Реалії», так званій «владі» доводиться обирати кого ставити на керівні пости: або «скоростиглих претендентів з партквитком «Єдиної Росії» на зразок Дениса Лупу, або з кадрів «попередників», ще й з судимостями за хабарництво. Сьогодні дають посаду у Ленінському або Керченському водоканалі, завтра глянь, вже запропонують крісло десь у головному офісі, або й «міністерстві ЖКГ». Для системи, яку насаджує кремль в окупованому Криму, кадри з кримінальним шлейфом типу Сергія Бойченка – безцінні.
За нашою інформацією, щодо родинних зв'язків керівників правоохоронних органів із російськими чиновниками або колаборантами повинна здійснюватися внутрішня службова перевірка. Чи проводилася вона у випадку Сергія Зюбаненка - невідомо. Якщо проводилася, то що саме вказав полковник - питання відкрите. До речі, до призначення на Тернопільщину Сергій Вікторович обіймав посаду начальника управління внутрішньої безпеки поліції Волині.
Редактор Politerno Андрій Щесняк
