The Economist наголошує, що ослаблення підтримки України, яке спостерігається в США і Європі, нерозумне і потрібно посилити допомогу.
Вперше з початку вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року здається, що Владімір Путін може перемогти. Президент Росії поставив свою країну на військові рейки і зміцнив свою владу. Він закуповує військові матеріали за кордоном і налаштовує Глобальний Південь проти США. Найважливіше те, що він підриває переконаність Заходу в тому, що Україна може і повинна вийти з війни процвітаючою європейською демократією.
«Захід міг би зробити набагато більше, щоб розчарувати Путіна. Якби він захотів, він міг би задіяти промислові та фінансові ресурси, які перевершують російські. Однак на заваді стоять фаталізм, самовдоволення і шокуючий брак стратегічного бачення, особливо в Європі. Заради себе, а також заради України, Захід повинен терміново позбутися своєї летаргії», – пише The Economist.
Видання пояснює, що вважає перемогу Путіна можливою тому, що вона полягає не так в контролі над територіями, як у витривалості. Кожна з двох армій не в змозі витіснити іншу з земель, які вони контролюють. Контрнаступ України застопорився. Росія втрачає понад 900 солдатів щодня в битві за Авдіївку. Це війна в обороні, і вона може тривати багато років.
Однак поле бою формує політику. Імпульс впливає на моральний дух. Якщо Україна відступить, протиріччя в Києві стануть гучнішими. Так само, як і голоси на Заході які стверджували, що надсилати Україні гроші і зброю – це марнотратство. Принаймні у 2024 році Росія буде займати сильнішу позицію для ведення бойових дій, тому що у неї буде більше безпілотників і артилерійських снарядів, тому що її армія розробила успішну тактику радіоелектронної боротьби з деякими видами українського озброєння, і тому що Путін готовий толерувати жахливі втрати серед своїх власних людей.
Дедалі більша іноземна підтримка частково пояснює перевагу Росії на полі бою. Путін отримав безпілотники від Ірану і снаряди від Північної Кореї. Він доклав зусиль, щоб переконати більшу частину Глобального Півдня в тому, що доля України для цих країн не дуже важлива. Туреччина і Казахстан стали каналами для товарів, які живлять російську військову машину. Західна схема обмеження російських доходів від продажу нафти шляхом обмеження ціни на неї на рівні 60 доларів за барель провалилася, оскільки виникла паралельна торговельна структура поза межами досяжності Заходу. Ціна нафти Urals з Росії становить 64 долари, що майже на 10% вище з початку 2023 року.
Путін виграє ще й тому, що зміцнив свої позиції вдома. Тепер він абсурдно заявляє росіянам, що вони перебувають в боротьбі за виживання проти Заходу. Пересічним росіянам може не подобатися війна, але вони вже звикли до неї. Еліта посилила контроль над економікою і заробляє багато грошей. Путін може дозволити собі виплачувати довічну зарплату сім’ям тих, хто воює і гине.
Зважаючи на все це, не дивно, що настрої в Києві похмурі. Політика повернулася, і люди борються за вплив. Президент Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний в конфлікті. Внутрішні опитування свідчать, що корупційні скандали та занепокоєння щодо майбутнього України підірвали позиції Зеленського серед виборців.
Західні уряди наполягають на тому, що вони так само віддані Україні, як і раніше. Але опитування по всьому світу показують, що багато хто в цьому сумнівається. В Америці адміністрація Байдена бореться за те, щоб змусити Конгрес виділити додаткові 60 мільярдів доларів на допомогу. Незабаром на заваді стане виборча кампанія наступного року. Якщо президентом буде обраний Дональд Трамп, який пообіцяв швидко добитися миру, Америка може раптово припинити постачання зброї взагалі.
Європа повинна готуватися до цієї жахливої можливості і до того, що американська допомога сповільниться, хто б не був у Білому домі. Але натомість європейські лідери поводяться так, ніби щедрий Джо Байден завжди буде головним. ЄС пообіцяв Україні 50 мільярдів євро, але ці гроші блокує Угорщина і ще, можливо, бюджетний безлад в Німеччині. У грудні ЄС має подати сигнал, що він готовий розпочати переговори про членство України. Але багато хто вважає, що цей процес буде навмисно затягуватися, оскільки розширення буде важким і загрожує корисливим інтересам. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні сказала, що Європа вже втомилася. Можна було б подумати, що президентство Трампа посилить європейську підтримку України, оскільки Європа взяла на себе відповідальність за власну оборону. Один з лідерів приватно прогнозує, що підтримка насправді буде фрагментарною.
«Це було б катастрофою. До 2025 року напруга від війни може почати тиснути на Путіна. У росіян може виникнути все більше роздратування примусовими мобілізаціями, інфляцією і перенаправленням соціальних витрат на армію. Проте просто сподіватися на те, що його режим впаде, не має сенсу. Він може залишатися при владі роками, і якщо це станеться, він погрожуватиме війною, бо це його виправдання для внутрішніх репресій і страждань власного народу. Він зруйнував перспективи своєї країни, ізолювавши її від Європи і змусивши її найбільш ініціативних людей виїхати за кордон. Якби не війна, марність його правління була б абсолютно очевидною», - пише The Economist.
Тому Європа повинна планувати свої дії у зв'язку з тим, що Путін буде головною довгостроковою загрозою її безпеці.
«Росія переозброїться. У неї буде бойовий досвід. Планування оборони Європи має бути розроблене таким чином, щоб не дати Путіну відчути слабкість на її флангах, особливо якщо він сумнівається в готовності президента Трампа воювати в разі нападу на країну НАТО», - застерігає видання.
Щоб стримати Путіна, Європі було б найкраще продемонструвати свою рішучість, показавши прямо зараз, що вона повністю віддана розвитку процвітаючої і демократичної України, орієнтованій на Захід. Зброя має значення, особливо засоби протиповітряної оборони і ракети дальнього радіусу дії для нанесення ударів по російських лініях постачання. Саме тому для Америки вкрай важливо схвалити новий транш допомоги. Оскільки арсенали вже виснажені, необхідно докласти більше зусиль для збільшення потужностей західних виробників озброєнь. Санкції можуть бути більш ефективно спрямовані на те, щоб розколоти режим і еліту.
Політичні дії в Європі також мають важливе значення. Путін атакуватиме міста України і підриватиме її суспільство, щоб саботувати перетворення країни на західну демократію. У відповідь Європа повинна підвищити свої зусилля, щоб забезпечити прогрес України, пообіцявши гроші та вступ до ЄС. Європейські лідери не визнають масштабу цього завдання. Більше того, здається, що багато хто з них ухиляється від нього. Це нерозумно. Вони повинні прислухатися до Льва Троцького: вони можуть не цікавитися війною, але війна цікавиться ними.
Нагадаємо, за даними ЗМІ, в результаті спецоперації СБУ на Байкало-Амурській залізничній магістралі в РФ вибухнув ще один потяг із паливом.
