У Верховній Раді (читай — Офісі президента) начебто затурбувалися про повноважність В. Зеленського. І запропонували постанову, яка чітко фіксує, що нинішній президент має керувати Україною допоки новий не прийме присягу. А вибори нового відбудуться лише після встановлення сталого миру — тобто, тоді, коли це вирішить офіс президента, якій діє. Хоч за місяць, хоч за рік або десять.
З першої спроби Рада голосування за постанову провалила. Мабуть, з офісу недостатньо заохотили чи наїхали.
Хтось може подумати, що ця метушня — для того, щоб підтвердити легітимність Зеленського і посилити його позиції на мирних переговорах. Але якщо це дійсно турбує ОП, то вони протягли б таку постанову у 2024 році, коли сплив формальний строк повноважень ВОЗа. А ще краще, не знищували б свого часу Конституційний Суд України, то він своїм поважним рішення все би розтлумачив.
Тому сьогодні бачу швидше не підтвердження легітимності, а нагадування депутатам, в першу чергу, «Слугам», хто у домі хазяїн.
Бо зрозуміло, що потрібну постанову про подовження повноважень Зеленського ОП протягне. Але далі треба буже голосувати за надання, фактично, за відчуження українських надр, а можливо, і якихось окупованих територій (Д. Трамп цього не виключає).
І ось тут від депутатів потрібна буде мобілізація всієї їхньої слухняності. Тому голосування за повноваження президента виглядає, як розминка перед спробою підняти більш серйозну вагу.
Олександр Кочетков, політичний експерт
