Після сильної зливи на території Національного військового меморіального кладовища на Київщині розмило дороги, а в зоні поховань утворилися провали.
Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) у Facebook оприлюднив фото і відео з території НВМК. За даними організації, після зливи вода розмила насипні дороги, місцями провалився асфальт, а ґрунт зійшов потоками води. Про пошкодження інфраструктури після негоди КЕКЦ повідомляв і напередодні.
Згодом організація заявила, що значні провали утворилися безпосередньо в зоні поховань. За твердженням КЕКЦ, частину провалів біля могил засипали робочі або працівники кладовища.
У КЕКЦ вважають, що йдеться не лише про звичайне просідання ґрунту після поховань, а про вимивання насипного шару, яким піднімали ділянку.
Організація пов’язує ситуацію з проблемами водовідведення та дренажу. Незалежного підтвердження причин утворення провалів наразі немає.
Раніше КЕКЦ також повідомляв, що потоки води після зливи розмили насипні дороги та рухалися з території будівництва в напрямку Віти-Поштової.
Національне військове меморіальне кладовище у Facebook заявило, що провали, які утворилися на окремих місцях поховань після сильних опадів, є природним просіданням ґрунту, а не наслідком розмивання могил чи впливу ґрунтових вод.
У НВМК заявили, що після “аномальних опадів” на Київщині просідання ґрунту зафіксували на окремих місцях поховань, здійснених “протягом останніх одного-двох місяців”.
За версією установи, йдеться про природне ущільнення ґрунту після традиційних поховань.
“Ідеться саме про природне ущільнення ґрунту в місцях поховань, а не про розмивання могил чи вплив ґрунтових вод”, – зазначили в НВМК.
В установі стверджують, що просідання відбувається в межах ділянок поховань, а тимчасові намогильні споруди залишаються у правильному положенні. У НВМК вважають це підтвердженням того, що могили не були розмиті.
За вказаними даними, ущільнення ґрунту після поховання може тривати від кількох місяців до кількох років залежно від типу ґрунту, погоди та часу, що минув після поховання. Саме цим у НВМК пояснили практику встановлення постійних намогильних споруд орієнтовно через рік після поховання.
Там також підтвердили, що після завершення інтенсивних опадів працівники кладовища розпочали підсипання та вирівнювання місць, де просів ґрунт.
Водночас у заяві не пояснюються інші зафіксовані після зливи пошкодження на території кладовища, про які раніше повідомляв Київський еколого-культурний центр: розмиті насипні дороги, провал асфальту та сходження ґрунту потоками води.
У НВМК закликали звертатися за коментарями безпосередньо до державної установи та заявили, що поширення неперевіреної інформації створює підґрунтя для “хибних висновків і спекуляцій”.
Передісторія: У квітні 2024 року “Українська правда” пояснювала, що головні побоювання мешканців Мархалівки щодо будівництва НВМК стосувалися води та лісу. У селі немає централізованого водопостачання, люди користуються криницями, тому остерігалися впливу масштабних поховань на ґрунтові води. Водночас місцеві побоювалися, що осушення частини лісу, де проходять ґрунтові води, може призвести до зникнення води у криницях.
Тоді заступник директора держпідприємства “Національне військове меморіальне кладовище” Ярослав Старущенко запевняв УП, що місця поховань розмістять лише на “абсолютно непідтоплюваній території”, де за будь-якої сезонності рівень ґрунтових вод не підніматиметься вище ніж два метри до поверхні землі. За його словами, підтоплювані ділянки планували залишити без забудови, а на потенційно підтоплюваних — розміщувати парковки, будівлі та споруди.
“Українська правда” 9 лютого у матеріалі про суперечки довкола НВМК звертала увагу на складну гідрологію ділянки та ризики, пов’язані з ґрунтовими водами. Тоді УП писала, що місцеві жителі побоювалися підтоплення та впливу на підземні води, а керівник КЕКЦ Володимир Борейко стверджував, що ґрунтові води на ділянці піднімаються близько до поверхні. На оприлюднених місцевими жителями відео також були видні заповнені водою котловани.
У тому ж матеріалі УП писала, що проблему ґрунтових вод намагалися вирішувати за допомогою дренажу, водночас Борейко ставив під сумнів його ефективність на ділянках зі схилами та впадинами й попереджав про ризики зсувів або заболочення могил.
