Суддя Сергій Вовк заборонив «Центру протидії корупції» (ЦПК), «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату директора ДБР Олексія Сухачова.Такий прецедент є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України.
Про це повідомляє ЦПК.
Так, на адресу Центру протидії корупції (ЦПК) надійшла копія рішення судді Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка, датована 6 липня 2026 року.
Суть рішення — Сергій Вовк заборонив ЦПК, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно брата директора ДБР Сухачова. Рішення судді Вовка є заходом забезпечення позову, яке винесено ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті, бо його навіть ще не бачив, як і ЦПК.
Натомість, в ухвалі суду йдеться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити ЦПК та «Слідству.Інфо» взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова.
«Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати», — коментує ухвалу суду виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.
Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталей набуття ним об’єктів нерухомості, джерел їх фінансування, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу. А також порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». З рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об’єкти нерухомості.
У рішенні вказано, що справу відкрито після заяви представника Лісовця М.С., який діє в інтересах ТОВ «Парковий-2».
«Ухвала суду є відверто незаконною та порушує основоположні права журналістів та громадськості щодо збору та поширення суспільно значущої та публічно доступної інформації щодо вищих посадовців країни. Це пряме порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини, Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про медіа». Це також продовження тиску на журналістів та Центр протидії корупції», – каже заступниця виконавчої директорки ЦПК та адвокатка ЦПК Олена Щербан.
Що передувало?
24 червня ЦПК надіслав запит на відеокоментар до Директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які журналістка Аліна Стрижак виявила щодо нерухомості його рідного брата. Мова була про набуття братом Сухачова 143 обʼєктів нерухомості — квартир та офісів. Інформація про ці об’єкти нерухомості виявлена під час аналізу відкритих державних реєстрів. Схожий запит був надісланий до ТОВ «Парковий-2», яке має зв’язок із братом Олексія Сухачова.
Тобто, від надсилання запиту Сухачову до задоволення заяви в інтересах ТОВ «Парковий-2» у Печерському суді пройшло менше двох тижнів.
Примітно, що жодної відповіді на запит ані від Олексія Сухачова, ані від «Паркового-2» ЦПК не отримали.
«Фактично, за дотримання журналістських стандартів — тобто надання стороні права на відповідь — ручний Печерський суд вирішив заблокувати випуск журналістського розслідування та чинити тиск на нас. Це рішення одіозного судді Печерського суду Сергія Вовка, який сам неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, не має нічого спільного з законом, є свавільним та шкідливим, адже посягає на свободу слова. Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан», — додає Дарʼя Каленюк.
ЦПК оскаржуватиме це рішення суду.
***
Ця справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — стратегічного позову проти громадської участі, який подають фігуранти розслідувань, щоб заблокувати журналістську роботу і змусити замовкнути громадськість ще до публікації матеріалу.
Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами Європейського Союзу. Якщо на користь керівника одного з ключових правоохоронних органів країни ухвалюється рішення, яке блокує роботу саме тих журналістів, що розслідують його оточення, держава фактично порушує власні євроінтеграційні зобов’язання.
Тиск на ЦПК з боку ДБР має системний характер і не обмежується цим кейсом:
Рік тому, у липні 2025 року, ДБР оголосило голові правління ЦПК Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від військової служби та шахрайстві після обшуків, проведених без ухвал суду, та численних порушень під час слідчих дій. ЦПК вважає підозру необґрунтованою та політичною помстою за діяльність організації. В справі систематично зливаються документи та навіть інтимні фотографії Шабуніна.
В червні цього року стало відомо про те, що Офіс Генпрокурора та Державне бюро розслідувань під керівництвом Олексія Сухачова поновили щодо ЦПК абсурдне кримінальне провадження десятирічної давнини, яке було закрите ще у 2016 році за відсутністю складу злочину. Суть справи зводиться до буцімто «розкрадання коштів платників податків США на реформу Генпрокуратури». Тоді ЦПК довів, що навіть не отримував фінансування на реформу прокуратури, через що справа була закрита.
Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов заявив, що висновок аудиту діяльності ДБР підтвердив спроможність Бюро виконувати задачі в повному обсязі, а реформа ДБР у запропонованому вигляді на його думку призведе до знищення інституції.
