Президент Володимир Зеленський повідомив європейським партнерам, що до кінця року Україні додатково необхідно $27 млрд. Європейські чиновники, які раніше цього року погодили для України кредит на понад $100 млрд, не очікували такого великого дефіциту та наразі ставлять питання про ефективність використання коштів і обґрунтованість потреб України.
Про це пише The Times, посилаючись на чотирьох неназваних чиновників ЄС.
Наразі європейські чиновники намагаються з’ясувати, звідки виник дефіцит, наскільки він великий і чи варто та в який спосіб надавати Україні додаткове фінансування цього року. Крім того, українська влада попросила Велику Британію, Канаду та Японію допомогти покрити фінансовий розрив.
Видання зазначає, що несподіваний запит Києва може ускладнити відносини України із союзниками в момент, коли їй особливо потрібна їхня підтримка. Європейські лідери опинилися перед вибором між допомогою Україні та фінансуванням внутрішніх потреб
Так чи інакше, дефіцит свідчить про те, що вартість підтримки України зростає. Країна намагається протистояти постійним атакам Росії, зокрема ударам по портах та іншій критичній інфраструктурі. Україні також критично не вистачає ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами, хоча вона намагається розширити виробництво власних аналогів.
Дефіцит оборонного бюджету
Водночас, на думку чиновників ЄС, джерело дефіциту залишається неясним і суперечливим. Наприкінці серпня Зеленський заявив, що частина витрат сформувалася ще за часів колишнього міністра оборони Михайла Федорова, який виступав за значні зміни в оборонній промисловості та нещодавно залишив посаду.
Федоров заперечив, що такий великий дефіцит існував під час його перебування на посаді, і заявив, що нинішній фінансовий розрив пов’язаний із проєктами нового керівництва міністерства.
Де брати гроші
У квітні ЄС погодився надати Україні позику на понад $100 млрд. Однак ці кошти мають надійти протягом двох років. Наразі чиновники ЄС кажуть, що прискорення виплат може бути одним із дієвих варіантів швидкого покриття дефіциту та залучення необхідного фінансування.
Однак цей сценарій ще не узгоджений. Наразі посадовці Єврокомісії лише оцінюють розмір фінансового розриву. Крім того, у разі дострокового використання частини коштів виникне проблема зі зменшенням доступного фінансування наступного року.
Заморожені російські активи
Україна також закликає Євросоюз використати заморожені російські суверенні активи — це дозволило б швидко залучити значний обсяг додаткового фінансування. У фінансовому депозитарії Euroclear у Брюсселі зберігається понад $200 млрд заморожених російських активів.
Однак Бельгія не змінила своєї позиції та стурбована тим, що конфіскація активів іноземної держави може створити прецедент і послати світу сигнал про можливість арешту іноземних коштів із політичних причин. Це, своєю чергою, може спонукати вкладників виводити гроші з Euroclear та інших європейських фінансових установ і створити ризики для фінансової стабільності.
Україна наполягає на якнайшвидшому рішенні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав європейців не розглядати заморожені активи лише як важіль впливу на майбутні переговори: «Переговори десь у майбутньому, а кошти потрібні зараз»
