Зустріч Володимира Зеленського та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку пройшла напружено на тлі суперечки про нові гроші для Києва.
За даними Bloomberg з посиланням на людину, знайому зі змістом переговорів, Брюссель вимагає прискорити прийняття законів щодо боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та приведення українського законодавства у відповідність до норм ЄС.
Європейські чиновники дали зрозуміти, що подальше фінансування залежатиме від просування цих реформ
“Більше оборонної підтримки вже в дорозі. І в міру просування реформ у Раді надходитиме додаткова бюджетна підтримка”, – заявила Урсула після зустрічі.
За її словами, у розпорядженні ЄС цього року залишається ще 37 млрд євро для підтримки України.
Головний предмет дискусій – нова дірка в українському фінансуванні приблизно на 26 млрд євро. Київ просить союзників закрити її та одночасно прискорити виплати за вже узгодженим кредитом Євросоюзу на 90 млрд євро, розрахованим на 2026 – 2027 роки.
У Брюсселі заперечують частину українських розрахунків і вважають, що додаткові витрати мають взяти на себе не лише країни ЄС, а й інші партнери, насамперед Канада, Норвегія та Японія.
Сам кредит ЄС у 90 млрд євро поділено на дві частини: близько 60 млрд призначено для оборонних закупівель України, ще 30 млрд – для підтримки державного бюджету.
Виплати прив’язані до виконання Києвом умов, серед яких верховенство права, боротьба з корупцією та економічні реформи.
Фінансова проблема виникла не раптово. Ще на початку вересня Зеленський говорив про додаткові 27 млрд доларів, необхідні Міністерству оборони до кінця року.
Затримки із голосуванням за узгоджені з ЄС та Міжнародним валютним фондом закони вже відклали отримання приблизно 4 млрд доларів європейської допомоги, а уряд попереджав про ризик втратити значну частину очікуваного міжнародного фінансування на 29,5 млрд доларів.
Після зустрічі з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Кристаліною Георгієвою Зеленський фактично підтвердив, що гроші будуть пов’язані із голосуваннями у Раді.
Він заявив, що парламент вже ухвалив частину необхідних рішень і до кінця року має ухвалити решту законів, від яких залежить фінансова підтримка. МВФ також допоможе знайти частину коштів, необхідних Україні у 2027 році.
Ще одним джерелом напруження стали санкції. Українська делегація була обурена рішенням ЄС зняти обмеження з російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана в рамках компромісу, який дозволив продовжити персональні санкції проти більш ніж 3 тисяч фізичних та юридичних осіб одразу на три роки – до 22 вересня 2029 року
“Сигнали про зняття санкцій з окремих російських олігархів виглядають самогубно і контрпродуктивно, – заявив Зеленський після переговорів. – Війни закінчуються рішучістю та силою, а не поступками наближеним до агресора”, – зазначив Зеленський.
На зустрічі українська сторона також попереджала про ризик нової російської ескалації взимку та нестачу засобів протиповітряної оборони. Зеленський після переговорів повідомив, що вперше почув від європейців оцінку про “зростаючі ризики агресивних кроків Росії проти інших країн Європи”.
Суто візуально, на публіку, обидві сторони зберегли робочий тон. Зеленський подякував Євросоюзу за 90-мільярдний кредит і заявив, що Україна виконує пов’язані з ним зобов’язання. Сторони домовилися шукати додаткові джерела фінансування, а команди Києва та Брюсселя мають знову обговорити проблему через 7-10 днів.
Нагадаємо, якби вибори президента України відбувалися у другій половині вересня 2026 року, найбільшу кількість голосів виборців отримали б Володимир Зеленський та Валерій Залужний. Однак, Зеленський програв би у другому турі як Залужному, так і Буданову з Федоровим.
