Виробництво металургійної продукції в Україні у вересні впало на 80% після атак РФ, що вразили 7 доменних печей: 5 на підприємствах “Метінвесту” та 2 на “АрселорМітталу”.
Про це йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Крім того, ще в серпні експорт металів у доларах скоротився на 48% порівняно з серпнем 2026 року через логістичні труднощі.
“Зараз в України залишається потенціал експортувати руду, проте блокування портів фактично унеможливлює її постачання традиційними маршрутами через море. Переорієнтація на альтернативні шляхи надто дорога”, – йдеться в релізі.
Ще до ударів металурги зіткнулися з європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM), а з 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив жорсткі обмеження і скоротив безмитні квоти на імпорт металопродукції з України.
Крім того, взимку підприємства потерпали від перебоїв з електропостачанням.
Разом із суміжними галузями металургія торік давала понад 5% ВВП. Інвесткомпанія Dragon Capital у жовтневому прогнозі оцінила втрати від зупинки виробництва сталі та скорочення видобутку руди в 1,5% ВВП і вже очікує падіння економіки України й у 2026, й у 2027 році.
Якщо у 2027 році комбінати не працюватимуть увесь рік і це нічим не компенсують, падіння може виявитися глибшим, зазначають у ЦЕС.
У травні компанія “АрселорМіттал Кривий Ріг” заявила про зупинку гірничодобувних та сталеливарних виробничих потужностей через збої у наданні логістичних послуг з боку “Укрзалізниці”.
Нагадаємо, у жовтні Верховна Рада вдруге за осінь прибрала з порядку денного Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Після узгодження трьох законопроєктів та зауважень відомств і парламентських комітетів з’явився доопрацьований документ №15230-д, який підтримав антикорупційний комітет Ради. Однак голосів за нього досі немає. За оцінкою співрозмовника, обізнаного з підготовкою стратегії, положення, що викликають найбільший спротив, становлять менш як 1% її тексту. Саме через ці норми парламент не може перейти до голосування.
