Зеленський побував з візитом у Варшаві, де разом з президентами Польщі та країн Балтії відзначив 250-річчя першої Конституції Польщі.
Ця Конституція була прийнята у 1791 році, але вже через 4 роки Річ Посполита припинила своє існування, поділена між Росією, Прусією та Австрією. Причому сам факт прийняття Конституції зіграв в остаточному краху польської державності не останню роль. Конституцією були незадоволені багато дворян і магнатів, Пруссія через неї розірвала союз з поляками, після чого на Польщу пішла війною Російська імперія, що і зумовило повний розгром Речі.
Але тим не менше в самій Польщі Конституція 1791 року предмет гордості. Її називають “першою Конституцією в Європі”.
Втім, зрозуміло, що це був лише привід зібратися президентам.
Сам захід був покликаний продемонструвати ще раз існування певного об’єднання східноєвропейських країн навколо Польщі. Рік тому Польща, Литва і Україна вже створили “Люблінський трикутник”, який поки що залишається лише на папері.
З цікавих заяв – слова президента Польщі про те, що на червневому саміті НАТО планують обговорити питання “вказівки Україні формалізованим способом дороги, яку вона повинна пройти для членства в Північноатлантичному союзі, “дорожньої карти” для членства, яке є фундаментальним питанням і за яке Україна бореться”.
Формулювання досить розмите, і з нього не зовсім зрозуміло, що мається на увазі – надання Україні плану дій щодо членства в НАТО (тобто офіційне запрошення до вступу в альянс), чи прийняття якоїсь чергової, ні до чого не зобов’язуючої декларації.
Крім того, польський президент пообіцяв взяти участь у Кримській платформі, яку збирає Зеленський напередодні Дня незалежності.
Що означає візит Зеленського до Польщі і про що говорять заяви Дуди, у матеріалі.
“Така ж, як Конституція Орлика”
Політолог та історик Костянтин Бондаренко пояснює, що привід для візиту – натягнутий, а реально президенти зібралися з іншої причини.
За його словами, Конституція 1791 року (Конституція 3 Травня) – не менш міфологізований документ, ніж Конституція Пилипа Орлика.
“І в першому, і в другому випадках ми маємо справу з документами, які мали нульове практичне значення: Конституція 1710 року так і не запрацювала, Конституція 1791 року діяла менше 19 місяців і була скасована її ж творцями. Але з точки зору історичного міфу, вкоріненого у свідомості поляків, це – досить прогресивний документ, хоча і запізнілий: через кілька років Польща припинила своє існування як незалежна держава, будучи розділеною між Росією, Прусією та Австрією”, – зазначає Бондаренко.
За його словами, зустріч має більшою мірою показове значення.
“Анджей Дуда вирішив зібрати представників держав, що формують “проамериканський пояс” або “систему Міжмор’я”, про яку так багато говорять в останні десятиліття. По суті, це ще одна спроба актуалізувати тему створення в інтересах США альянсу від Балтійського до Чорного морів між Західною Європою і Росією. Зеленський, блукаючий в геополітичному виборі між трьома соснами – німецько-французьким проектом Євросоюзу, проамериканською системою в Східній Європі і віссю Лондон-Анкара, яка в прцесі створення, навряд чи зможе сподіватися на те, що нинішній візит буде проривним або історичним”, – вважає політолог.
Вигода для Польщі і блокада “Північного потоку-2”
Політолог Руслан Бортник також називає захід у Польщі символічним. А підгрунтя зустрічі – за океаном.
“Новий “Варшавський договір” він такий – Польща, Прибалтійські країни, Україна. Зібралися ті країни, які орієнтовані на нову американську адміністрацію. У такому об’єднанні Польща лідирує. І це лідерство в тому числі в частині розширення на Схід. Що Польща і намагається демонструвати , в тому числі лобіюючи прагнення Києва потрапити в НАТО і ЄС. Для Польщі потенційне членство України в ЄС і НАТО – це не тільки інструмент тиску на Росію або гри з Росією, не тільки просування американських інтересів в Європі, але і дуже вигідний сценарій, при якому, якщо Україна стане членом цих структур, Польща з європейської і трансатлантичної прикордонної держави перетвориться в дійсно центральноєвропейську країну. Польща поступово, особливо на тлі відходу Британії з ЄС, намагається все більше конкурувати за авторитет всередині цієї структури з Німеччиною і Францією. І всередині НАТО намагається бути одним з ключових партнерів США і Британії в Європі”, – пояснює Бортник, навіщо Дуда покликав Зеленського на вшанування першої польської Конституції.
В цілому в експертному середовищі вважають, що “система Міжмор’я” покликана перешкоджати розвитку відносин між Росією та Західною Європою. Перш за все з енергетичних питань.
“Це об’єднання проамериканських держав, спроба імітації “нової Речі Посполитої” для недопущення зближення Росії із Старою Європою”, – говорить Бондаренко.
“Головне завдання – ускладнити подачу російського газу на європейські ринки для збільшення частки там американських постачальників. Для України ж тільки втрата російського транзиту газу – це близько 2 млрд доларів щорічно”, – вважає Олександр Ланецький, керуючий міжнародною консалтинговою компанією з Литви.
Це співвідноситься з планами США налагодити поставки американського скрапленого газу в ЄС (в тому числі і в термінал у Польщі), замінивши ним російський газ.
Варто відзначити, що спроби створити з країн колишнього соцтабору якийсь буферний союз на чолі з Польщею і під контролем США для перешкоджання розвитку зв’язків між Росією і країнами Західної Європи робляться вже давно.
Вперше це проявилося під час війни в Іраку в 2003 році. Коли проти планів американців напасти на цю країну єдиним фронтом виступила Росія, Німеччина і Франція, а держави Східної Європи (і особливо Польща) підтримали США.
Потім такий поділ проявлялося ще не раз. Наприклад, під час спроб надати Україні План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), який був заблокований Німеччиною і Францією в 2008 році, хоча його активно лобіювали США і Польща.
Консенсусу щодо України в НАТО немає
Слова Дуди про те, що на саміті НАТО в Брюсселі Україні дадуть якусь “дорожню карту”, теоретично можна розглядати як натяк на перспективу надання ПДЧ.
Але польські експерти вважають це популізмом.
“Польща на словах багато років підтримує надання Україні членства в ЄС і НАТО. Але це тільки риторика, в основному як фактор для роздратування Росії. У той же час в самій Польщі правлячій партії невигідно просувати українське питання, на тлі, з одного боку, зростання націоналістичних настроїв, а з іншого – шанування в Україні УПА і Бандери. Не кажучи вже про останній марш на честь СС “Галичини”, що обурило багатьох поляків”, – говорить польський журналіст Марчин Ковальчик.
Як зазначає Кость Бондаренко, обіцянка ПДЧ навряд чи залежить від Дуди.
“Подібні рішення в НАТО приймаються консенсусом, а консенсусу з українського питання немає (Дуда озвучив позицію “атлантичної” частини Північноатлантичного блоку, але треба розуміти, що в ньому є ще й “європейська” частина. Що стосується Кримської платформи, то на неї Дуда приїхати може. Але навряд чи це стане серйозною подією для України – нам вже так часто надавали “моральну підтримку”, що пора вже на гербі України накреслити слова героїні відомого радянського фільму: “Не вчіть нас жити, краще допоможіть матеріально!”, – іронізує політолог.
Бортник також вважає, що мова йде не про ПДЧ, а про чергове “розширення співпраці”. Для Зеленського, каже він, варшавський візит знову дозволить створити видимість вступу України в НАТО, імітуючи це підписанням декларацій або черговими запевненнями про те, що “на Заході будуть підтримувати вступ України в НАТО”.
“Навіть надання ПДЧ вимагає консенсусу членів НАТО. А сьогодні противників України навіть більше, ніж в 2008 році під час саміту в Бухаресті. Йдеться, можливо, про розширену співпрацю, нову дорожню карту. Йдеться ще про один ерзац-формат, який, з одного боку, дозволить Польщі і прихильникам України актуалізувати тему вступу України в НАТО всередині організації. Пропозицією програми розширеного співробітництва, аспіранства, ставляться в незручне становище противники вступу України в НАТО всередині самого Альянсу. Тому що їм складно пояснити, чому вони підтримують країну, у якої такі проблеми з головним противником Альянсу, яким є РФ. Складно пояснити публічно, оскільки непублічно еліти цих країн поділяють тезу про те, що “ми не готові воювати з Росією через Україну”, – пояснює Бортник.
Цікаво, що вже після зустрічі Зеленський опублікував повідомлення, повне прихованих і не дуже докорів на адресу Заходу.
Президент прямим текстом пише, що Україну “кинули” з вакциною. І напівнатяками звучать скарги на те, що не всі (на відміну від Польщі) підтримують прагнення України в НАТО і ЄС. При тому що Україна – “вже сім років справжній, а не метафізичний форпост Європи”.
Теми Бандери і УПА не дозволені
Тим часом, з огляду на те, що Зеленський продовжує здійснювати спроби осідлати “націонал-патріотичну” політику Порошенка, яка дратувала Варшаву, звучать прогнози про подальше загострення відносин і з самою Польщею.
“У Польщі знову будуть підніматися теми Бандери і УПА, яких у Качинського вважають бандитами і прямо не раз заявляли, що Україна не увійде до Європи, поки не відмовиться від їхньої героїзації”, – заявив польський політолог Бартош Чиж.
Дійсно, хоч Зеленський відразу після приходу до влади й обіцяв відлигу у відносинах з Польщею, але поки глобальних зрушень не відбулося.
У Польщі, як і раніше багато роздратованих націоналізмом в Україні, а на заробітчан періодично продовжують нападати.
Головні подразники для Польщі – пам’ятники і вулиці імені Бандери та ексгумація могил польських жертв військових конфліктів, яку блокував Інститут національний пам’яті за часів Володимира В’ятровича.
До речі, саме за нинішньої польської влади в 2018 році прийняли так званий “закон про бандеризм”. Документ, серед іншого, вводить кримінальну відповідальність за прославляння ідеології українських націоналістів і заперечення злочинів ОУН-УПА проти поляків в роки Другої світової війни.
“Проблема історії, оцінка ролі ОУН-УПА у Волинських подіях залишилися невирішеними. При цьому обидві сторони намагаються демонструвати максимальне партнерство і дружелюбність, яке Польща використовує для посилення свого впливу в ЄС і НАТО, а український лідер хоче подати як елемент євроінтеграції. Польща намагається по старому грати адвоката України в Європі, але можливості цього адвоката перед обличчям західноєвропейських суддів обмежені”, – підсумував Бортник.
Читайте також: Позитив тижня: Росія зганьбилася під час запуску ракети “Калібр”
