За годину до закінчення вечірнього засідання Верховної Ради у вівторок депутати екстрено прийняли проект бюджету на наступний рік у першому читанні, попередньо внісши зміни в бюджетний і податковий кодекси.
Фінальне голосування по головному фінансовому кошторису країни відбудеться не раніше, ніж через два тижні – депутати будуть допрацьовувати цей проект.
Як поділять бюджетний пиріг
Ще вранці в кулуарах в спілкуванні з журналістами один з лідерів парламентської фракції “Народний фронт”, яка складає провладну більшість разом з БПП, Андрій Тетерук обіцяв, що парламент не стане затягувати з розглядом бюджету на майбутній рік.
Сказано зроблено. На вечірньому засіданні в залі з’явився прем’єр-міністр, і сидячи в урядовій ложі спокійно вислуховував виступаючих по цьому проекту депутатів.
Проти бюджету виступили фракції “Батьківщини” і “Опозиційного блоку”, а з фракції “Самопоміч” проголосував лише один депутат.
Найбільші нарікання опонентів влади зводяться до того, що вперше за останні роки уряд вирішив збільшити реверсні дотації з 50% до 80%, що обескровить місцеві бюджети.
Якщо пояснювати на пальцях, то існує в Україні такий показник, як індекс податкоспроможності місцевих бюджетів. І якщо цей індекс був вище 1,1 то з бюджету міста робили вилучення всього, що перевищує 50%. Тепер вилучення складе 80%. Додаткова дотація на здійснення різних цілей (наприклад, утримання установ освіти) буде в більшій мірі надаватися не місцевим бюджетам, а обласним.
Фактично таким чином вводиться “ручний режим” розподілу і залежність міст і ОТГ від обласної влади. Укупі з недавно прийнятими змінами за призначенням губернаторів, АП замкне на собі всі фінансові потоки в кожній області.
Економісти вже підрахували, що після збільшення розміру вилучень по реверсної дотації за індексом податкоспроможності з 50% до 80% втрати Запоріжжя складуть один мільярд гривень, Дніпра – більше 700 мільйонів гривень, Львова та Миколаєва – по пів мільярда, Харкова та Одеси – по 350 мільйонів.
Мери будуть змушені йти на уклін до обласних чиновників, або їхати прямо в Кабмін і демонструючи свою лояльність, отримуватимуть ці кошти назад у вигляді різних субвенцій або дотацій.
Володимир Гройсман у відповідь на критику заявив, що ці зміни були узгоджені з Асоціацією мерів міст України. Цю Асоціацію очолює мер Києва і за сумісництвом глава президентської партії Віталій Кличко. Буквально напередодні Асоціація повторно переобрала його на цю посаду.
У числі інших претензій до бюджету – це вже стало традиційним перекладання фінансування з важливих статей на місцеві бюджети. Наприклад, професійно-технічна освіта щодо законопроекту повністю фінансуватиметься за рахунок місцевих і обласних бюджетів (загальне недофінансування державою освітньої субвенції становить 4,5 мільярда гривень). 7 мільярдів гривень складе недофінансування державою субвенцій в системі охорони здоров’я. На місцеві бюджети лягають також борги за попередні роки.
Гроші на округи виділять пізніше
У 2018 році безпрецедентно високою виявиться сума на виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку.
Це ті самі “засоби на округи”. Гроші виділяють з бюджету на місця, але куди саме їх направити і як конкретно розпорядитися, вирішують народні обранці. За ці гроші благодійники-депутати на своїх мажоритарних округах ставлять дитячі майданчики, утеплюють школи, ремонтують дороги, роздають інвалідні коляски і слухові апарати. У кожному районі на слуху, що той чи інший депутат зробив для цих людей. Але робить не депутат, а саме державний бюджет, тобто самі платники податків.
У різні роки в залежності від лояльності до законопроектів влади, суми, які виділялися на соц-економі розвиток становили від кількох тисяч до десятків мільйонів гривень. Наприклад, буквально на попередньому тижні в бюджет на 2017 рік заклали додаткові 1,1 мільярда гривень на округи.
Один із впливових депутатів від “Відродження” пояснив, що в 2018 році на соц-економрозвиток виділять на 5 мільярдів гривень більше. Причому гроші заберуть у Фонду регіонального розвитку, і роздадуть через субвенцію.
Інший співрозмовник в “Відродженні” додає, що особисті гарантії нардепам дає сам прем’єр-міністр.
“Гройсман набагато уважніший до потреб депутатів, ніж його попередник. І з ним набагато простіше зустрітися особисто – на відміну від Яценюка. Я легко потрапив до нього на прийом”, – пояснив свою готовність голосувати нардеп з “Відродження”.
Ще однією мотивацією “Відродження” проголосувати стало збереження ставок ренти на видобуток нафти. Це традиційний бонус олігарха Ігоря Коломойського, власника пакета акцій компанії “Укрнафта”. На Коломойського орієнтується частина групи.
Ще одна вимога “Відродження” також була врахована в проекті – будівництво метрополітену в Харкові. У підсумку “Відродження” дало за проект 25 голосів.
Ляшко вмовили пожежними
Уже традиційно парламент виділив 600 мільйонів гривень на улюблену тему лідера радикалів Олега Ляшка – пожежні машини. В замін за цю статтю витрат радикали дали за бюджет 15 голосів.
Йдеться про завод “Пожспецмаш” у Чернігівській області, яким довгий час керував нинішній лідер чернігівського осередку РПЛ Олег Авер’янов. Підприємство регулярно отримує державні замовлення Держслужби з надзвичайних ситуацій на пожежні машини, які продає на 20% дорожче середньоринкової ціни. 2 роки тому на ці цілі витратили 200 млн грн, в нинішньому році – 600. Уже очевидно, що і в наступному році радикальний Пожмаш не образять.
По-друге, радикалам вдалося відстояти надання держгарантій на експортно-кредитне агентство нардепа Віктора Галасюка. Сам Галасюк заявив в залі, що на експортно-кредитне агентство буде виділено 200 мільйонів гривень, однак, за інформацією джерел, до 2 читання сума держгарантій виросте до 2 мільярдів гривень.
Провладна більшість дало за бюджет всього 182 голоси – 109 голосів від БПП і 73 – “Народний фронт”. У депутатів з цих фракцій доводи були свої.
По-перше, якщо спочатку планувалося, що пільги по субсидіях теж перекладуть на місцеві бюджети, в процесі переговорів цю статтю залишили за державним бюджетом. Аграрне лобі відстояло виділення дотації в сумі в 2 рази вище, ніж передбачалося раніше, – 150 мільйонів гривень.
Була підтримана ще одна ініціатива БПП – продовження дорожнього експерименту – витрачання коштів від перевиконання доходів митниці на дороги. В цілому, витрати на ремонт і будівництво доріг складуть 44 млрд грн. проти 32,2 млрд в цьому році.
За наполяганням “Народного фронту” були збільшені витрати на силовий блок. Наприклад, МВС, главою якого є фронтовик Арсен Аваков, отримає за рік майже 60 мільярдів гривень, в тому числі 5 мільярдів – на апарат управління.
На оборону закладають підвищення витрат з 143,6 до 164,9 млрд грн.
Армії виділять 5% від ВВП, виросте фінансування Генпрокуратури майже на один мільярд гривень.
Зростання економіки в наступному році заплановано на рівні 3%. Інфляція – на рівні 7% (до речі, в нинішньому році Кабмін хотів отримати інфляцію в 8%, а на ділі вона буде в півтора рази вище – мінімум 11%).
Передбачено збільшення мінімальної зарплати з 3200 до 3723 грн. На субсидії витратять 55 млрд грн. Курс долара до бюджету закладено на рівні 29,3 грн. Виходить, за рік гривня обвалиться більш ніж на 10%.
Через зміни до Бюджетного та Податкового кодексів майже на 30% підвищаться ціни на сигарети. Так, передбачено збільшення акцизу на тютюнові вироби на прогнозний індекс споживчих цін на 11,2% і додатково на 16,7% (тобто, з урахуванням попередньої індексації в цілому на 29,7%). Акциз на вино-горілчані напої залишиться колишнім.
Чи зможе уряд виконати цей бюджет?
Виступаючи напередодні в сесійній залі голова Рахункової палати Олександр Яременко заявив, що дуже в цьому сумнівається.
“Проведений аналіз показав, що проект Держбюджету на 2018 рік розроблений на основі досить оптимістичних макроекономічних показників, що закладає ризики його виконання. Судіть самі, в поточному році скорочення кредитування економіки, істотне зменшення обсягів іноземних інвестицій, відбувається стагнація в промисловості і сільському господарстві, основних галузях реального сектора економіки і це в умовах прогнозованого міжнародними фінансовими організаціями на наступний рік охолодження економіки країн Європи та Азії, основгих торгових партнерів України. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що доходи державного бюджету в наступному році будуть рости в основному за рахунок імпорту, підвищення цін і девальвації гривні”, – заявив він.
Ще однією проблемою, за словами голови Рахункової палати, стане збільшення державних боргів.
“Уряд планує брати нові кредити, причому на 22% більше, ніж в поточному році, щоб оплатити борги і покрити дефіцит бюджету. Від державних запозичень в наступному році планується отримати п’яту частину фінансових ресурсів державного бюджету. І, як наслідок, державний і гарантований державою борг на кінець 2018 року зросте до 2,7 трильйона гривень, це становить 64 тисячі гривень на одного українця, що в півтора рази більше ніж на кінець 2016 і це не межа”, – вважає глава Рахункової палати.
“Цей бюджет є бюджетом розвитку. Там повністю враховані інтереси децентралізації. Розвиток національної економіки – це пріоритет номер один. Тому, шановні колеги, це бюджет нашої країни. І я дякую кожному з вас за вашу принципову позицію і здатність приймати відповідальні рішення”, – заявив у заключному слові прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Через кілька хвилин почалося голосування в залі. Гройсман показував депутатам великий палець правої руки, підбадьорюючи натискати кнопки.
На табло з’явилися заповітні цифри 260.
Депутати радісно почали виходити із залу.
“Ви бачили всі ці знаки? Всі ті знаки, які показував депутатам прем’єр? Це діагноз цьому уряду і цій країні… Роздали депутатам по списку бажань”, – емоційно уклав психіатр за професією Олег Березюк, голова фракції “Самопоміч”.
Але фінальна битва за бюджет відбудеться вже в грудні. На той час, не виключено, забаганки і апетити слуг народу зростуть ще більше.
