Україна все ж отримає кредит МВФ. Про те, що з Фондом вдалося домовиться по новій трирічній програмі на 5,5 млрд доларів повідомили в Facebook президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Олексій Гончарук, назвавши цю новину “символічною” для 100 днів уряду.
Втім, ні меморандуму, ні підсумкового рішення поки немає.
Як зазначила глава МВФ Крісталіна Георгієва, програму ще має затвердити рада директорів Фонду. Але на даний момент у кредитного рішення по Україні є статус Staff Level Agreement, тобто, принципової згоди. І це вже прогрес, якщо врахувати, що в кінці листопада місія МВФ поїхала з Києва взагалі без рішення, що дозволило експертам заявити про провал переговорів.
У тому, що Фонд різко “передумав” є і політична складова. Як вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, той факт, що позитивне рішення по кредиту з’явилося якраз напередодні саміту в “нормандської форматі”, “не просто збіг”. Це можна сприймати як свідчення західної підтримки Зеленського.
Підсумкове рішення по кредиту, і, власне, сам кредит, будуть після виконання деяких умов – prior actions. За словами Георгієвої, маються на увазі, в першу чергу, рішення по банківській системі.
Нескладно здогадатися, що мова йде про Приватбанк. Фонд хоче отримати гарантії, що його не повернуть колишнім власникам. І прогрес в переговорах багато в чому пояснюється тим фактом, що законопроект про неповернення націоналізованих банків колишнім власникам вже практично готовий.
Але чи встигнуть залагодити всі проблемні моменти в цьому році або ж гроші нам дадуть тільки в наступному році – питання поки відкрите.
“Може і в цьому році. До канікул є ще час, хоча його і мало. Але в нашій історії були випадки, коли рішення про кредит приймалося в останній тиждень року, “під ялинку”, – говорить аналітик Forex Club Андрій Шевчишин.
Тим часом, звістка про те, що Україна знову підсяде на “кредитну голку” МВФ активізувало суперечки між прихильниками і противниками співпраці з Фондом. Одні вважають, що кредит врятує країну від дефолту і дозволить не включати друкарський верстат, тоді як інші радять українцям готуватися до погіршення соціальної підтримки держави і зростання комунальних тарифів.
Чому МВФ “передумав” і що значить для України 5,5 млрд доларів від Фонду – у матеріалі.
Замість землі – Приватбанк
Те, що не змогли зробити візити місії МВФ до Києва, вдалося вирішити по телефону голові Фонду Крісталіні Георгієвій і президенту Володимиру Зеленському. Саме в ході телефонних переговорів, нібито, і було отримане принципове “добро” на кредит від Георгієвої. Правда, щоб отримати гроші, нам потрібно виконати ще кілька умов.
“Ми погодилися з президентом, що економічний успіх України суворо залежить від дотримання законності в країні, скорочення впливу інтересів певних осіб, захисту тих досягнень, які були отримані після очистки банківського сектора України і повернення коштів платників податків, витрачених внаслідок банкрутства банків”, – цитує Георгієву прес-служба Фонду.
Нагадаємо: раніше ключовими для Фонду були питання відкриття ринку землі, низькодефіцітний бюджет, ринкові тарифи на комуналку для населення. І практично всі їх українська сторона виконала або майже виконала. Наприклад, проект про запуск ринку землі прийнятий в першому читанні, але там закріплена заборона продажу чорноземів іноземцям, і прибрати цю заборону без ризиків масових протестів селян і удару по рейтингу у Зе навряд чи зможуть. А в такому формулюванні закон про землю МВФ може і не влаштувати.
Днями радник президента з питань економіки Олег Устенко заявив в одному з інтерв’ю, що питання землі “виноситься за рамки переговорів з МВФ”. І тепер, судячи з усього, головне для Фонду – Приватбанк.
“МВФ побоюється, що його повернуть колишнім власникам, і питання з компенсацією коштів, які свого часу влили в націоналізований ПриватБанк просто поховають”, – пояснював раніше економіст Віктор Скаршевський. Масла у вогонь тоді підлив сам Ігор Коломойський, який в інтерв’ю Радіо Свободи заявив, що Приватбанк йому вже зовсім скоро повернуть.
Щоб виключити подібні ризики, Фонд, очевидно, зажадав гарантій. “Судячи з заяви директора МВФ, ключовим питанням є Приватбанк”, – говорить Олександр Паращій.
Олег Устенко пояснив, що для МВФ важливо, щоб не було ризиків повернення виведених з ринку банків колишнім власникам. Це не тільки Приватбанк, в капіталізацію якого держава злила 5,5 млрд доларів, але і “ще пару десятків банків, на які витрачалися гроші платників податків”, – сказав Устенко,
Про те, що такі гарантії МВФ вже незабаром нададуть, заявив днями прем’єр-міністр Гончарук. “НБУ дійсно розробляє такі законодавчі ініціативи і уряд співпрацює з НБУ щодо цих проектів в рамках робочих зустрічей. Ці рішення покликані убезпечити платників податків від можливих негативних наслідків судових рішень щодо банків, які були виведені НБУ з ринку. Нацбанк був основним розробником цього тексту, і коли він буде прийнятий, мені важко прогнозувати, але це питання найближчого майбутнього”, – сказав Гончарук.
Втім, такий законопроект може виявитися навіть вигідним для Коломойського, тому що сам Приватбанк йому не особливо потрібен – олігарх хоче отримати компенсацію або ж “нульовий варіант”, тобто, “прощення” боргів по проблемним кредитам інших своїх бізнес-активів в обмін на відмову від претензій на Приватбанк. А ось як держава буде стягувати з нього 5,5 млрд доларів – питання поки відкрите.
“Але до 19 грудня, на яке призначено підсумкове рішення суду за апеляцією по Приватбанку, ніякого підсумкового рішення від МВФ не буде. І, якщо буде вердикт суду, що націоналізація Приватбанку була незаконною, кредиту вже точно не буде. Тому нинішні заяви МВФ це, швидше за все, торги і елемент тиску, ніж конкретні обіцянки”, – вважає економіст Віктор Скаршевський .
Як пов’язані рішення по кредиту і зустріч “нормандської четвірки”
У прогресі з питання кредиту для України багато експертів побачили і політичну складову. Олександр Паращій вважає не просто збігом той факт, що новини по кредиту з’явилися саме напередодні саміту в “нормандської форматі”. Заява Фонду говорить про підтримку Заходом Володимира Зеленського.
“МВФ підтримав Україну перед Нормандією.
А глава МВФ, судячи з усього, таки почула від президента те, що не почула місія. Сподіваюся, ми всі побачимо реалізацію сказаного.
Staff level agreement – це ще не програма, але вже повні домовленості про неї. Той випадок, коли добре – це просто добре”, – написав на своїй сторінці в Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса.
“МВФ і Зеленський оголосили , що домовилися про початок нової кредитної програми. Ця новина прийшла якраз напередодні зустрічі “нормандської четвірки” в Парижі і напередодні акцій протесту, які організовує Порошенко і Ко. Очевидно, дії МВФ можна сприймати як прямий знак підтримки Зеленського з боку Заходу. Для “патріотичної громадськості” це може здатися дивним. Адже в цьому середовищі поширене кліше, що Порошенко (Турчинов, Яценюк та інші) – сили прозахідні, а Зеленський – латентно-проросійська людина. Але давайте порівняємо не слова, а дії Порошенка (в пізній період його правління) з тим, що зараз робить Зе. Порошенко вже до початку 2017 року позбувся більшості нав’язаних йому Заходом людей, а також від людей, яких він залучав, щоб Заходу сподобатися. Був звільнений Абромавічус і більшість грузинських “реформаторів” на чолі з Саакашвілі і Сакварелідзе. Нефьодов був скромним заступником міністра економіки, Гончарук зі своїм BRDO тихенько писав проекти реформ для уряду (значна частина яких так і залишилося проектами).
З прокуратури вигнали Каська, завівши на нього кримінальну справу. Трепак пішов з СБУ. Яресько, поматросивши перспективою прем’єрства, відправили на вільні хліби. Данилюка трохи пізніше зі скандалом звільнили. Лещенко та Найєм пішли в опозицію. Посла США Йованович генпрокурор Луценко прямим текстом звинуватив у тиску на правоохоронні органи. З великих прозахідних фігур залишилися на плаву хіба що Ситник і Уляна Супрун. Ситника, незважаючи на всі зусилля Банкової, зняти не вдалося, але активність його паралізували, перевербованим Холодницьким. Супрун теж планували звільнити ближче до виборів, але потім Порошенко передумав, вирішивши використовувати її для отримання підтримки з боку американської діаспори.
А тепер давайте порівняємо з тим, що відбувається зараз. Саме з тим, що відбувається в реальності, а не по словам. Кар’єра більшості згаданих вище фігур знаходиться на зльоті. Навіть в МОЗ чекають зміни міністра і камбека команди Супрун. Тому Зеленський Захід влаштовує набагато більше, ніж Порошенко. Порошенко викидав за борт “соросят” з тієї ж причини, через яку їх не любить Коломойський. Вони обидва – українські олігархи, які живуть за принципом “Техас повинні грабувати техасці”. А Зеленський – не олігарх. І з увагою ставиться до того, що йому говорять великі люди Заходу. Тому Коломойський не дарма нервує. Боротися з “соросятами” у нього виходить куди гірше, ніж у Порошенка”, – написав на своїй сторінці в Facebook головний редактор “Страни” Ігор Гужва.
Борги в обмін на соціалку?
Хоча остаточного рішення по кредиту все ще немає (найбільш ймовірними термінами підписання меморандуму експерти називають грудень 2019 року, а виділенням Україні коштів – лютий 2020 року), швидше за все гроші нам все ж дадуть. Перший транш – близько 2 млрд доларів.
І сам факт отримання коштів від МВФ (а в останній рік Україна обходилася без них) активізував суперечки між прихильниками і противниками співпраці з МВФ.
За словами Олега Устенка, Україні в наступному році знадобиться 10 млрд доларів: 5 млрд на виплати за зовнішніми боргами і ще стільки ж – на покриття дефіциту за рахунок поточних операцій, який утворився через погіршення торгового балансу.
Ці потреби потрібно покрити або кредитом або інвестиціями, але не в ОВДП, а в реальну економіку, – відзначає Устенко.
Гончарук заявив, що в наступному році очікує інвестицій якраз на 5 млрд, але не факт, що його прогнози виправдаються, адже в цьому році прямі іноземні інвестиції склали всього близько 2 млрд, а особливих змін бізнес-клімату не відбулося. Навіть з урахуванням великої приватизації та розпродажу землі ця цифра виглядає фантастичною.
Але навіть якщо такі інвестиції будуть, все одно залишається “дірка” ще у 5 млрд доларів. І, якщо не співпрацювати з МВФ, їх доведеться “тягнути” з золотовалютного резерву країни, – вважає Устенко.
Останній на сьогоднішній день складає близько 22 млрд доларів, тобто, запас міцності є. Але все ж експерти вважають, що ці кошти варто витрачати вкрай обережно. І в цьому плані 2 млрд доларів від МВФ, нібито, будуть сприяти стабілізації платіжного балансу країни.
Плюс, за словами Устенка, кредит МВФ є позитивним сигналом для інших кредиторів. І Україна може брати позики на зовнішніх ринках під 5-5,5% річних (Фонд дає нам кошти під 3% річних).
“Це позитивний сигнал для фінансових ринків”, – вважає і Андрій Шевчишин.
Разом з тим економіст Віктор Скаршевський каже, що отримані від Фонду кошти фактично підуть на виплати йому за старими боргами. “Якраз за три роки Україна повинна повернути МВФ 5,3 млрд, тобто, практично стільки ж, скільки отримає”, – відзначає він.
За словами Олега Устенка, Україна винна МВФ (тіло кредиту плюс відсотки) по трансу 2015-2018 року і по облігаціям Яресько всього близько 4 млрд доларів. Але, виходить, щоб їх повернути, потрібно влазити в нові кредити або “жити по кишені”.
Економіст Юрій Гаврилечко говорить, що Україні платити за старими боргами дійсно особливо нічим, так як з 2005 року зовнішньоекономічний торгівельний баланс пішов у мінус.
В цьому році Україні вдавалося викручуватися без грошей МВФ, але в основному – за рахунок піраміди ОВДП. А для іноземних покупців ОВДП позитивне рішення Фонду по Україні – це теж позитивний сигнал. Принаймні, зменшуються ризики, що вони в один момент масово почнуть фіксувати прибуток і виводити валюту з країни, що вдарило б по курсу долара.
Але є й інша сторона медалі. Як каже Віктор Скаршевський, саме співпраця з Фондом “консервує бідність” в Україні.
“МВФ вимагає максимального скорочення витрат бюджету, а це значить, що немає можливості інвестувати в промисловість, розвивати експорт, давати підприємствам податкові пільги. Плюс влада не може фінансувати на належному рівні соціалку, навіть якщо є така можливість. Наприклад, Україна могла б знизити ціни на енергоресурси, зокрема, на газ для населення за рахунок більш дешевого газу внутрішнього видобутку. Але МВФ наполягає на “ринкових цінах”. І поки ми сидимо на кредитній голці МВФ, про економічний розвиток можна забути “, – вважає Скаршевский.
Тому незрозуміло, як в світлі домовленостей з Фондом у Зе збираються різко знижувати тарифи на комуналку, давати пільгові кредити заробітчанам, які повернулися на батьківщину, і виконувати інші соціальні обіцянки президента. Адже одна з вимог МВФ по тій самій коммуналці – повністю ринкові тарифи на газ. А вони, якщо транзитного договору з Росією не буде, цілком можуть підскочити і до 11-13 гривень за куб, що спричинить за собою підвищення тарифів для населення.
Читайте також: “Я – головний, я від президента”. Як Ілля Павлюк став впливовим політиком. Ненадовго
