Politerno > Статті > Україна і світ > “Айсберг все ближче”. Навіщо Київ позичив гроші під рекордні відсотки, не чекаючи траншу МВФ

“Айсберг все ближче”. Навіщо Київ позичив гроші під рекордні відсотки, не чекаючи траншу МВФ

  • Жовтень 28, 2018
  • 751 Переглядів
  • 0

Київ почав робити позики на зовнішніх ринках під величезні відсотки.

26 жовтня Україна розмістила два випуски єврооблігацій на загальну суму близько $ 2 млрд. Прибутковість їх була рекордно високою для України: для 5-річних паперів вона склала 9%, 10-річних – 9,75% річних.

Під “прибутковістю” треба розуміти не прибуток для України, а той відсоток, який наш уряд віддасть іноземним інвесторам за викуп облігацій. По суті, це такий вид кредиту.

Експерти вже відзначили, що вартість цього розміщення для України є найвищою в світі серед країн, що розвиваються за останній час.

Що про це думають провідіні експерти у матеріалі.

Україна гірше Гани

Економіст Андрій Блінов відзначає, що інвестори кинулися скуповувати українські папери з таким рівнем прибутковості.

“Всупереч скептичним очікуванням, попит був досить сильним, книга заявок потягнула під $ 5 млрд, тобто в два з половиною рази більше пропонованого”, – написав експерт в Facebook.

При цьому він нагадує, що серед країн, що розвиваються ніхто цього року не позичав настільки дорогих грошей. Причину Блінов вбачає в тому, що інвестори знають про майбутні труднощі в економіці країни, пов’язані з виплатою боргу МВФ.

“Всі інвестори розуміють, наскільки Україні потрібні гроші перед трирічним піком виплат за зовнішніми боргами. І цинічно беруть участь. Як показала спроба розміщення в серпні, міжнародний інвестор готовий купувати на кілька років лише гарантовані українські євробонди. Гарантовані МВФ”, – пояснює економіст.

При цьому Блінов дивується, чому Київ не розмістив бонди, коли це було найвигідніше.

“Зверніть увагу, коли суверени (країни-боржники. – ред.) проводили розміщення? Майже всі – в лютому-травні цього року, коли було відносно сприятливе вікно. З розміщень Аргентини, Туреччини та Єгипту можна скласти ємну картинку, як змінювалася прибутковість розміщених паперів протягом 2018 року. Скажімо, в жовтні Анкара зайняла на п’ять років уже значно дорожче, ніж в квітні на десять. Чому Україна не розмістилася навесні, запитайте у колишнього міністра фінансів”, – резюмує експерт.

На цю особливість звернув увагу і економіст Віктор Скаршевський.

“Згідно з бюджетним розписом, Мінфін ще в першому кварталі 2018 року мав вийти на борговий ринок і зайняти $ 2 млрд. Тоді вартість боргу для країн, що розвиваються, в т.ч. для України, була на рівні 7-7,5%.

Але тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк проігнорував цю можливість, і українські платники податків, через збільшення ставок, переплатять за цим боргом $ 350-400 млн“, – написав експерт у Facebook.

Він вважає, що за допомогою позики під драконівські відсотки влада уникла дефолту – переклавши вартість цих грошей на плечі населення.

Дореформувалися. Але дефолту не допустили. За наш рахунок“, – резюмує Скаршевський.

Читайте також: Газ. Тарифи. МВФ.

У Facebook також публікують список країн, що розвиваються і які робили зовнішні позики на ринку євробондів за останні місяці. У багатьох відсоток, під який займаються гроші, – нижче, ніж у Києва в півтора, а то й два рази. А на рівень України не піднявся ніхто.

Так, обкладеній санкціями Росії на одинадцять років в березні позичили півтора мільярда доларів менше ніж під 5%. Найближчі до України показники – у африканської Гани, яку наша країна, тим не менш, переплюнула на два відсотки. 

Банкір Ерік Найман розповів у Facebook, на що уряд України витратить позичаєте кошти. Виявляється, трохи менше половини піде на покриття старих боргів – взятих під настільки ж високі відсотки.

“$ 725 млн піде на закриття “дорогої короткої позики”, взятої в серпні. Тоді влада виправдовувалася, що взяли так дорого – під 9,1-9,15% річних – тільки перебитися до кредиту МВФ. За фактом ми заміняємо “дорогий” займ ще більш дорогим.

Айсберг все ближче“, – передрікає Найман.

Економіст Олександр Гончаров теж вважає, що, розмістивши бонди майже під 10%, ми “вже мчимо під укіс”.

“Відразу виникає питання: а навіщо брати такі дорогі гроші в борг, якщо ніякі економічні реформи в країні не проводяться? Також досі не заробив ні один стимул для розвитку малого і середнього бізнесу, для формування цивілізованого внутрішнього ринку спільного інвестування та законодавчого забезпечення бізнесу хеджування.

Так, нам потрібні довгі й дешеві гроші в пріоритетні інвестиційні проекти. Але хіба Кабмін В. Гройсмана оголосив ці пріоритети, створив інвестиційний хаб в Києві? Не сумніваюся, знову розтринькають і ці дуже дорогі позикові гроші, продовжуючи обрушувати кредитоспроможність країни. Ну, а самому уряду залишилося продавати тільки одне – “світле майбутнє”.

“Від МВФ в цьому році грошей може не надійти”

У відповідь на хвилю тривоги, яка піднялася після розміщення бондів, аналітики, що підтримують нинішній фінансовий курс, заявили, що відсоток дійсно високий, але “він міг бути ще вищим”.

Так, експерт інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса заявив, що без домовленостей з МВФ (які, нагадаємо, стали можливі після підвищення ціни на газ для населення) позику отримати б не вдалося. А значить, вважає економіст, в світі Україні довіряють – раз вкладаються в її облігації.

Високі ж ставки Фурса пояснює тим, що Київ занадто довго тягнув з підвищенням цін на газ, чим позбавляв себе кредиту МВФ. Таким чином, економіка почала стагнацію, що і відбилося на відсотках за цінні папери – вони поповзли вгору.

Однак аналітик схильний більше звинувачувати не український уряд, а несприятливу ситуацію на ринку зовнішніх запозичень.

“Ситуація на ринках, що розвиваються, до яких відносяться і українські боргові інструменти, несприятлива протягом цього року. Багато в чому це було визначено кризами в Туреччині та Аргентині, які погіршили загальні побоювання на тлі підвищення вартості грошей в світі”, – заявив Фурса.

Нагадаємо, що Туреччина і Аргентина зуміли розмістити облігації під 6-7%. У цій логіці, криза в обох країнах вдарила по Україні сильніше, ніж по ним самим.

Проте експерт вважає, що Мінфін “вичавив максимум” із ситуації.

“Спочатку вартість залучення грошей по десятирічних облігаціях могла досягати 10%”, – стверджує Фурса. Також він заявляє, що інвестори не пішли б на меншу прибутковість, враховуючи швидкі вибори в Україні.

Читайте також: Українці мають вирішити – або Порошенко і газове ярмо, або Тимошенко і нові переговори з МВФ, – нардеп

 

 

У коментарях у Фурси розгорілася дискусія. Йому нагадали, що відносно низькі відсотки були у країн, що розвиваються, які позначені як проблемні – знаходяться під міжнародними санкціями або в стані економічної кризи. Це, наприклад, Росія, Туреччина чи Аргентина.

Україна до таких категорій не відноситься, але при цьому прибутковість її облігацій – найвища.

Фінансовий оглядач Сергій Жолобецький теж прокоментував пост Сергія Фурси. Він заявив, що Київ був змушений позичати гроші під будь-які відсотки, тому що гроші МВФ до нового року можуть в країну і не зайти.

“Складається таке враження, що Мінфін наш кудись поспішав. Вийшли новини по МВФ, хоча транш ще не дали, і “ми” побігли відразу на “ринок” займати гроші. Хоча ситуація на зовнішніх ринках така, що нєфіг туди і ходити зараз за такими цінами. Туреччина пару тижнів назад розмістила 2 ярда під 7,5%. Це при тому, що Ердогана “недолюблюють” на Заході. Інший приклад Румунія – 1,2 ярда під 5,2% річних, якщо не помиляюся. А потім нам знову будуть розповідати, що попередня влада понабирали боргів, а нам, таким праведним, треба платити. У МВФ було б дешевше взяти, та от перед виборами боїмося вживати радикальних заходів. І взагалі у західних банкірів таке враження, що і за новою програмою від МВФ може грошей не надійти в цьому році, та й повністю вона не буде виконана”.

Висновки

1. Розміщення Україною єврооблігацій знизило ризик дефолту – на покриття поточних платежів за зовнішнім боргом та інших витрат бюджету (який в цьому році недовиконується по доходах, через що йдуть затримки пенсій і доплат бюджетникам) гроші будуть. Тим більше, якщо Україна все-таки отримає нові кредити від МВФ.

2. Уряд зважився вийти на ринок тільки після попередніх домовленостей з МВФ (після підвищення цін на газ) і під його гарантії. Але навіть при цьому прибутковість довелося виставляти драконівську. Що свідчить про вкрай скептичні настрої міжнародних інвесторів щодо перспектив української економіки.

3. Нова кредитна програма Stand-By МВФ, незважаючи на підвищення ціни на газ, як і раніше під питанням, так як Україні потрібно виконати ще одну умову – прийняти бюджет в заданих Фондом рамках. Що передбачає, крім усього іншого, дуже низький зріст соціальних стандартів. Що, укупі з ростом цін на комунальні послуги, знизить рівень життя багатьох українців.

4. Отримавши транш від Фонду і продовживши займати під великий відсоток гроші на ринку єврооблігацій, Україна дійсно зможе виконати всі свої зобов’язання перед кредиторами і не допустити дефолту. Однак ціною цього буде подальше збільшення боргового навантаження і деградація соціальної сфери (мінімальне зростання доходів людей при прискоренні зростання цін).

5. Але навіть такий сценарій не гарантований – з урахуванням того, що Україна вступає в передвиборний марафон, який триватиме рік (в березні-квітні вибори президента, в жовтні – вибори в Раду). Це може привести до різкого посилення політичної нестабільності і зриву виконання програми з МВФ. Що, в свою чергу, ускладнить залучення коштів на зовнішніх ринках для рефінансування боргів. А отже, питання дефолту знову може стати ребром, навіть незважаючи на підвищені, на вимогу МВФ, ціни на газ і напівзаморожені зарплати.

Чекайте також: Обіцянка про те, що підвищення ціни на газ на 23,5% стане останнім – чергова брехня Порошенка, – Ігор Луценко

Поділитися: